Лабораторна робота №1 Основи роботи в операційній системі Windows

Мета роботи: Ознайомитись з основними принципами роботи в ОС Windows, оволодіти методами створення, структурування та архівації інформації в електронному вигляді

Стислі теоретичні відомості

1. Загальні відомості про операційну систему Windows

Операційна система (ОС) Windows 98 для 32-розрядних комп'ютерів має такі особливості:

• Зручний для користувача графічний інтерфейс. Він дає змогу досить просто керувати роботою комп'ютера, використовуючи такі поняття, як «Мій комп'ютер», «Мережне оточення», «Кнопка Пуск», «Панель задач», «Контекстне меню», «Вікно», «Ярлик», технології «Вкажи і вибери» (Point and Click), «Перенеси і відпусти» (Drag and Drop) і т. д.

• Вона є об'єктно-орієнтованою. В ній використовують такі офісні аналогії, як «робочий стіл», «папка», «документ», «кошик» і т. д.

• Допускає підключення до локальних і глобальних комп'ютерних мереж (факс, Internet, E-mail).

• Підтримує довгі імена файлів (до 255 символів).

• Допускає роботу з програмами, розробленими в інших ОС (MS DOS, Windows 3.х…9х, Win­dows NT).

• Працює в багатозадачному режимі. Використовує процесну форму (паралельно виконується кілька програм) та потокову форму (паралельно виконуються різні частини однієї програми). При одному процесорі багатозадачний режим реалізується так: попрацювавши якийсь час, задача у Windows 98 автоматично розвантажується і керу­вання передається наступній задачі. При перебоях під час розв'язування задачі її можна зняти без розвантаження всієї системи.

• Застосовує пряму адресацію оперативної пам'яті, завдяки чому у програмах (додатках) можуть використову­ватися до 4 Гбайт віртуальної пам'яті (оперативна пам'ять і пам'ять на жорсткому диску).

• Підтримує обмін даними між додатками за допомогою OLE-технології (Object Linking and Embedding — зв'я­зування та вбудовування об'єктів). Наприклад, таблиці, а також діаграми, побудовані в табличному процесорі Excel, можуть використовуватися в документі, створеному в текстовому редакторі Word .

2. Файлова система

Імена файлів. Основним інформаційним об'єктом ОС Windows є файл. Файл — іменована область зовнішньої пам'яті для збері­гання програм і даних. Файли можуть містити текстові документи, числові дані, закодовану табличну та графічну інформацію тощо. Оскільки ОС Windows орієнтована на роботу з документами, файли, в яких зберігаються дані, називають до­кументами, а програми, що створюють й обробляють ці документи — додатками.

Для ідентифікації кожному файлу присвоюється ім'я. Воно утворюється з двох частин — власне імені та розширення, розділених символом «крапка». Розширення, як правило, визначає тип файлу (додаток, текстовий документ, таблиця, рисунок, проект програми і т. д.). Власне ім'я може складатися з 1…255 символів, а розширення — до 3 символів. В імені файлу (у власне імені та розши­ренні), крім літер і цифр, можна також вживати символи: «$», «%», «'», «-», «пропуск», «@», «~», «!», «(», «)», «{», «}», «^»,«#»,«&»,« + »,«;»,« = », «[»,«]».Оскільки розширення визначає тип файлу, його ще називають просто типом. Як власне ім'я, так і розширен­ня можуть бути задані користувачем довільно. В іменах файлів можна вживати як великі, так і малі літери, їх написання запам'ятовується системою, але при порівняннях імен ці символи будуть вважатися однакови­ми. Це означає, що в одній папці не можна зберігати два різних файли, імена яких різняться тільки регістром.

Щоб розпочати роботу з деяким документом, досить дві­чі клацнути по його значку лівою клавішею миші. При цьому Windows аналізує розширення файлу і запускає на виконання необхідний додаток, а потім завантажує в ньо­го вибраний документ.

У команді пошуку файлів в іменах файлів можуть використовуватися символи «?» і «*». Імена, що містять такі символи, називають шаблона­ми, або родовими іменами. Вони застосовуються для позначення відразу кількох файлів. Символ « ? » у вказаних по­зиціях допускає наявність у них будь-якого символу, а си­мвол « * » позначає будь-яку кількість символів у імені або розширенні шаблона.

П апки. Складовими елементами ПК як сховища інформації є диски (жорсткі, гнучкі та компакт-диски). Кожний з них зберігає файли, які можна упорядкувати за певною тематикою у папки. Кожна з папок, у свою чергу, може міс­тити файли й інші підпапки. Таким чином, для користу­вача папка — це місце, де зберігаються документи, додатки та інші підпапки, а з точки зору ОС — місце на диску, в якому зберігаються імена файлів, відомості про розмір, час останнього поновлення кожного файлу і т. д.

Ф

Рисунок 1.1 - Деревоподібна файлова структура диска С

айлова система — сукупність папок і файлів, що збе­рігаються на зовнішніх носіях ПК. Кожна папка на диску зображається відповідним значком. Із погляду ОС Windows кожний диск і комп'ютер у ціло­му також є папками. Проте через їхню специфіку вони подаються спеціальними значками з зображенням диска та комп'ютера відповідно.

Розміщення файлів у різних папках дає змогу:

• виділити в окремі групи логічно однорідні файли (наприклад, усі додатки або всі файли з даними);

• виділити всі файли, що належать деякій підсистемі (наприклад: електронні таблиці, документи текстового редактору т. д.);

• виділити всі файли кожного користувача, якщо ком­п'ютер експлуатує кілька користувачів.

Папці присвоюється ім'я. Вимоги до нього ті самі, що й до імені файлу, але розширення не використо­вується. На кожному диску може бути кілька папок, що, у свою чергу, містять інші підпапки. Кожна папка, крім підпапок, може містити ще й файли. Так утворюється ієрархічна де­ревоподібна структура папок на диску. Приклад файлової структури диска С: показано на рисунку 1.1.

Повне ім'я файлу. При деревоподібній файловій структурі перед ім'ям файлу необхідно вказати його місце розташування — ланцюжок підпорядкованих папок. Такий ланцюжок називається шляхом, або маршрутом. При цьому імена підпапок розділяються символом «\». Останній записується після імені дисковода, а також перед ім'ям файлу.

Таким чином, повне ім'я файлу задається такими елементами:

• ім'ям дисковода;

• маршрутом (ланцюжком імен папок, в якому кожна наступна є підпапкою попередньої);

• ім'ям файлу (файл має міститися в останній згаданій папці).

Повне ім'я файлу має такий формат: [дисковод] : \ [шлях] \ ім'я файлу

Елементи повного імені файлу, що містяться у прямих дужках, можуть бути відсутніми (наприклад, якщо файл знаходиться на поточному диску або у поточній папці). Повні імена деяких файлів, показаних на рисунку 1.1, мають такий вигляд: C:\command.com, C:\Program Files\Vb\Vb6.exe, C:\Program Files\Microsoft Exchange\Mlset32.exe.

В одній папці кожний файл повинен мати оригінальне ім'я. Файли можуть розрізнятися, зокрема, розширен­ням. У різних папках імена файлів можуть бути однаковими. При цьому їхні повні імена будуть розрізнятися мар­шрутами.