Тема 4. Особливості типізації та уніфікації промислових будівель. Загальні правила привязки колон та стін до координаційних осей.

Питання теми:

1. Уніфікація, стандартизація, типізація та модульна координація розмірів у будівництві.

2. Одноповерхові і багатоповерхові промислові будівлі. Уніфікація.

3. Прив'язка конструктивних елементів до координаційних осей.

4. Фундаменти і фундаментні балки.

1. Уніфікація, стандартизація, типізація та модульна координація розмірів у будівництві

Уніфікацією називають встановлення доцільної однотипності об'ємно-плану­вальних та конструктивних рішень будівель і їх конструкцій з метою скорочення кі­лькості типів розмірів та забезпечення взаємозаміни будівельних виробів. Уніфіку­ють: об'ємно-планувальні параметри (прогони, кроки, висоти поверхів), розміри конструкцій та їх деталей, нормативні навантаження і несучу здатність конструкти­вних елементів, їх основні властивості, наприклад, тепло- та звукоізоляційні.

Стандартизація - це виконання вимог до елементів та конструкцій будівель і споруд, що регламентуються нормативними документами. В Україні роботу зі ста­ндартизації в будівництві організовує і затверджує Держбуд. На початок 1992 року в будівництві діяло майже 1200 нормативних документів колишнього Радянського Союзу, які були переглянуті, доопрацьовані, перекладені українською мовою та введені в дію. Станом на кінець 2002 року було розроблено, затверджено та введе­но в дію для будівельної галузі майже 300 нормативних документів (ДБН і ДСТУ). Інформацію про чинні нормативні документи містить "Перелік нормативних доку­ментів в галузі будівництва", який діє на території України.

Типізацією називають технічне направлення, яке дозволяє багаторазово здій­снювати будівництво як окремих конструкцій, так і цілих будівель на основі відбо­ру кращих проектних рішень з технічної та економічної точок зору.

Відповідні проекти таких рішень називають типовими. Типовими бувають проекти житлових і нежитлових будівель різного призначення.

Типова серія - це набір будівель різних параметрів, складених із взаємосумі-сних конструкцій.

Основою для уніфікації, стандартизації та типізації в архітектурно-будівель­ному проектуванні, виробництві будівельних виробів і конструкцій є модульна ко­ординація розмірів у будівництві (МКРБ).

Модульна координація розмірів у будівництві являє собою сукупність пра­вил взаємного узгодження розмірів об'ємно-планувальних і конструктивних елеме­нтів будівель та споруд, будівельних виробів і обладнання на базі модуля. Основні положення МКРБ встановлені у [СТ СЭВ 1001-78. Модульная координация разме­ров в строительстве. Основные положения].

Модулем називають умовну одиницю виміру, яку використовують для коор­динації об'ємно-планувальних розмірів будівель та споруд, їх елементів, деталей і будівельних виробів.

Основний модуль - це модуль, прийнятий за основу для призначення похід­них від нього модулів. Величина основного модуля прийнята 100 мм і позначається літерою М.

Укрупнений модуль (мультимодуль) - це похідний модуль розміром більше основного в ціле число раз: ЗМ, 6М, 12М, 15М, 30М і 60М.

Подрібнений модуль (субмодуль) - це похідний модуль розміром менше осно­вного: 1/2М, 1/5М, 1/10М, 1/20М, 1/50М і 1/100М.

Модульний розмір - це розмір, який дорівняє або кратний основному або похід­ному модулю в межах, встановлених для нього зоною застосування (табл.1.2).

Таблиця 1.2