22. Зміст навчальної діяльності

Зміст освІти — один із головних елементів у структурі процесу навчання.

Це категорія історична: вона змінюеться під впливом розви­тку виробництва, науки, культури, а також у зв'язку з прогресом дидактики і методик, історичною є й теорія змісту освіти.

Наведемо кілька визначень поняття «зміст освіти»:

«Під змістом освіти розуміється система знань, умінь, навичок, оволодіння якими забезпечує розвиток розумових і фізичних здібностей школярів, формування у них світогляду і моралі та відповідну до них поведінку, готує їх до життя і праці».

«Зміст освіти являє собою точно окреслене коло систематизованих знань, умінь і навичок, які є основою для всебічного розви­тку учнів, формування у них гуманістичного світогляду і пізнавальних інтересів».

Визначень змісту освіти існує кільканадцять, але вони за своїм категоріальним наповненням суттево не відрізняються від наведених.

Проблема змісту освіти знайшла теоретичне обгрунтування в концепції Лернера. Вихідне положения ціеї концепції полягае в тому, що глобальна функція навчання — передавання моло­дому поколінню змісту соціальної культури для її збереження (Відтворення) і розвитку.

Індивід стає особистістю, оволодіваючи цим змістом соціального досвіду.

23. Процес і методи навчання.

метод — это сочетание (единство) способов и форм обучения, направленных на достижение определенной цели обучения, т. е. метод отражает как способ, так и характер организации познавательной деятельнос­ти студентов. Главное, что отличает метод от фор­мы — это цель и то, что в методе задан способ при­обретения знаний и степень (характер) участия са­мого студента.

Следует, однако, отметить, что существует два уровня методов обучения: общедидактический и частнодидактический, или частнопредметный.

К частнопредметным методам обычно относят то, что на общедидактическом уровне называют при­емами, способами и формами обучения. Отсюда и смешение понятий методами формы.Обще дидактическими методами являются:

— объяснительно-иллюстративный,

— репродуктивный (воспроизведение),

— проблемное изложение,

— частично-поисковый (эвристический),

— исследовательский.

Рассмотрим некоторые из них:

Объяснительно-иллюстративный, или инфор­мационно-рецептивный, метод состоит в том, что преподаватель разными средствами предъявляет ин­формацию об объекте изучения, а обучающиеся все­ми органами чувств воспринимают ее, осознают и запоминают

Репродуктивный метод предполагает составле­ние преподавателем заданий для обучающихся на воспроизведение ими знаний и способов деятельно­сти (решение задач, воспроизводство опытов, выво­дов и т.д.)

Проблемное изложение заключается в том, что педагог ставит проблему и сам раскрывает противоречивый путь и логику решения, предоставляя обучающимся контроль за этой логикой.

Інформаційно-презентативні методи навчання.

Метод навчання – система послідовних усвідомлених дій суб’єктів навчання, спрямованих на досягнення разультату, відповідного меті навчання.

До інформаційно-презентативного методу навчання відносяться: усне викладення знань, бесіда, диспут, драматизація, робота з книгою.

Усний виклад – монологічна форма навчальної роботи. Викладач повідомляє інформацію, учень сприймає її, осмислює, запам’ятовує, а потім репродукує засвоєне. Види усного викладу знань:розповідь вчителя, пояснення, шкільна лекція.

Бесіда – діалогічний метод навчання, за якого вчитель із допомогою вдало поставлених питань спонукає учнів або відтворювати раніше набуті знання, або робити самостійні висновки-узагальнення на основі засвоєного фактичного матеріалу. Бесіди поділяються на: вступна, повідомлювальна, бесіда-повторення, контрольна.

Диспут – публічна суперечка на наукову чи суспільно важливу тему. Цей метод базується на обміні думками між учнями та вчителем

Алгоритмічно-дійові методи навчання.

Метод навчання – система послідовних усвідомлених дій суб’єктів навчання, спрямованих на досягнення разультату, відповідного меті навчання.

Алгоритмічно-дійові методи навчання використовуються для безпосереднього пізнання дійсності, поглиблення знань, формування вмінь та навичок.

До групи алгоритмічно-дійових методів навчання належать:

Вправи - це метод навчання, що полягає у повторенні певних дій, під час яких учні виробляють уміння й навички застосування вже набутих знань.

Лабораторний метод базується на проведенні експерементів, які дозволяють вивчити певні явища – причини існування, процес перебігу наслідки.

Практичні роботи розраховані на застосуванні знань у ситуаціях, наближених до життєвих.

Самостійно-пошукові методи навчання.

Метод навчання – система послідовних усвідомлених дій суб’єктів навчання, спрямованих на досягнення разультату, відповідного меті навчання.

Суть цього методу полягає в організації самостійної роботи учнів над друкованим текстом.

Самостійна робота як дидактична форма навчання є системою організації педагогічних умов, що забезпечують управління навчальною діяльністю учнів за відсутності викладача, тобто без його безпосередньої участі й допомоги.