- •1. Психологічна сутність понять «людина», «індивід», «особистість», «індивідуальність»
- •2. Розуміння рівнів особистості, ієрархічна структура особистості за к. К. Платоновим
- •3. Становлення, формування та розвиток особистості. Соціалізація. Стадії соціалізації
- •4. Формування егоідентичності, стадії розвитку особистості. Етапи формування особистості
- •5. Поняття про психосоціальну кризу. Характеристика вікових криз за еріксоном
- •7. Головні форми та види діяльності. – дописати про форми
- •2.1 Ігрова діяльність
- •2.2 Навчальна діяльність
- •2.3 Трудова діяльність
- •8. Дія як одиниця діяльності. Види та компоненти дій.
- •10. Операція як складова діяльності.
- •11. Зміст, мета та засоби спілкування. Сторони спілкування
- •12. Вербальна(словесна) та невербальна комунікація.
- •13. Взаємодія як організація спільної діяльності.
- •14. Завдання та мовити діяльності.
- •15. Потреби та мотиви особистості
- •16. Здібності та характер. Самосвідомість особистості
- •17. Співвідношення основних категорій: освіта, навчання, виховання і розвиток особистості.
- •18. Соціально – психологічні чинники ефективності спільної інформації
- •19. Навчальна діяльність та її особливості
- •20. Мета як основа діяльності. Навчальні цілі
- •21. Мотивація. Стимулювання та активізація навчання.
- •22. Зміст навчальної діяльності
- •23. Процес і методи навчання.
- •24. Контроль та діяльність навчання. Критерії та норми оцінювання.
- •25. Планування та організація навчальної діяльності.
22. Зміст навчальної діяльності
Зміст освІти — один із головних елементів у структурі процесу навчання.
Це категорія історична: вона змінюеться під впливом розвитку виробництва, науки, культури, а також у зв'язку з прогресом дидактики і методик, історичною є й теорія змісту освіти.
Наведемо кілька визначень поняття «зміст освіти»:
«Під змістом освіти розуміється система знань, умінь, навичок, оволодіння якими забезпечує розвиток розумових і фізичних здібностей школярів, формування у них світогляду і моралі та відповідну до них поведінку, готує їх до життя і праці».
«Зміст освіти являє собою точно окреслене коло систематизованих знань, умінь і навичок, які є основою для всебічного розвитку учнів, формування у них гуманістичного світогляду і пізнавальних інтересів».
Визначень змісту освіти існує кільканадцять, але вони за своїм категоріальним наповненням суттево не відрізняються від наведених.
Проблема змісту освіти знайшла теоретичне обгрунтування в концепції Лернера. Вихідне положения ціеї концепції полягае в тому, що глобальна функція навчання — передавання молодому поколінню змісту соціальної культури для її збереження (Відтворення) і розвитку.
Індивід стає особистістю, оволодіваючи цим змістом соціального досвіду.
23. Процес і методи навчання.
метод — это сочетание (единство) способов и форм обучения, направленных на достижение определенной цели обучения, т. е. метод отражает как способ, так и характер организации познавательной деятельности студентов. Главное, что отличает метод от формы — это цель и то, что в методе задан способ приобретения знаний и степень (характер) участия самого студента.
Следует, однако, отметить, что существует два уровня методов обучения: общедидактический и частнодидактический, или частнопредметный.
К частнопредметным методам обычно относят то, что на общедидактическом уровне называют приемами, способами и формами обучения. Отсюда и смешение понятий методами формы.Обще дидактическими методами являются:
— объяснительно-иллюстративный,
— репродуктивный (воспроизведение),
— проблемное изложение,
— частично-поисковый (эвристический),
— исследовательский.
Рассмотрим некоторые из них:
Объяснительно-иллюстративный, или информационно-рецептивный, метод состоит в том, что преподаватель разными средствами предъявляет информацию об объекте изучения, а обучающиеся всеми органами чувств воспринимают ее, осознают и запоминают
Репродуктивный метод предполагает составление преподавателем заданий для обучающихся на воспроизведение ими знаний и способов деятельности (решение задач, воспроизводство опытов, выводов и т.д.)
Проблемное изложение заключается в том, что педагог ставит проблему и сам раскрывает противоречивый путь и логику решения, предоставляя обучающимся контроль за этой логикой.
Інформаційно-презентативні методи навчання.
Метод навчання – система послідовних усвідомлених дій суб’єктів навчання, спрямованих на досягнення разультату, відповідного меті навчання.
До інформаційно-презентативного методу навчання відносяться: усне викладення знань, бесіда, диспут, драматизація, робота з книгою.
Усний виклад – монологічна форма навчальної роботи. Викладач повідомляє інформацію, учень сприймає її, осмислює, запам’ятовує, а потім репродукує засвоєне. Види усного викладу знань:розповідь вчителя, пояснення, шкільна лекція.
Бесіда – діалогічний метод навчання, за якого вчитель із допомогою вдало поставлених питань спонукає учнів або відтворювати раніше набуті знання, або робити самостійні висновки-узагальнення на основі засвоєного фактичного матеріалу. Бесіди поділяються на: вступна, повідомлювальна, бесіда-повторення, контрольна.
Диспут – публічна суперечка на наукову чи суспільно важливу тему. Цей метод базується на обміні думками між учнями та вчителем
Алгоритмічно-дійові методи навчання.
Метод навчання – система послідовних усвідомлених дій суб’єктів навчання, спрямованих на досягнення разультату, відповідного меті навчання.
Алгоритмічно-дійові методи навчання використовуються для безпосереднього пізнання дійсності, поглиблення знань, формування вмінь та навичок.
До групи алгоритмічно-дійових методів навчання належать:
Вправи - це метод навчання, що полягає у повторенні певних дій, під час яких учні виробляють уміння й навички застосування вже набутих знань.
Лабораторний метод базується на проведенні експерементів, які дозволяють вивчити певні явища – причини існування, процес перебігу наслідки.
Практичні роботи розраховані на застосуванні знань у ситуаціях, наближених до життєвих.
Самостійно-пошукові методи навчання.
Метод навчання – система послідовних усвідомлених дій суб’єктів навчання, спрямованих на досягнення разультату, відповідного меті навчання.
Суть цього методу полягає в організації самостійної роботи учнів над друкованим текстом.
Самостійна робота як дидактична форма навчання є системою організації педагогічних умов, що забезпечують управління навчальною діяльністю учнів за відсутності викладача, тобто без його безпосередньої участі й допомоги.