Передмова

Мова і професія – це дві важливі суспільні категорії, що визначають глибину пізнання світу, оволодіння набутками цивілізації, рівень мовленнєвої культури.

Знати мову професії означає:

• уміти мислити;

• знати логіку побудови висловлювання;

• знати мову фаху, термінології;

• розуміти інформацію;

• встановлювати комунікативні зв’язки;

• володіти культурою спілкування і вираження думки;

• володіти нормами усної та писемної літературної мови;

• уміти укладати фахову документацію;

• уміти складати тексти;

• володіти виразністю мовлення.

Отже, мовні знання – основний компонент професійної підготовки і майстерності.

Знання мови професії дає можливість фахівцю:

• підвищувати ефективність праці, швидко встановлювати контакти, взаєморозуміння з представниками своєї професії та іншими;

• швидко орієнтуватися в складній професійній ситуації;

• робити все за законами гуманності та краси;

• бути висококваліфікованою , національно свідомою та гармонійно розвиненою особистістю;

• швидко орієнтуватися в потоці нових знань і майстерно оволодіти ними.

Мовні знання – це основа професіоналізму будь-якого фахівця, вони підтверджують статус не тільки теоретичного, але й практичного спеціаліста.

Дана методична розробка має на меті виявити практичні навики мовної грамотності майбутнього фахівця.

Композиційно робота складається з чотирьох частин:

• аналіз мовних помилок

• складні випадки слововживання

• тексти для редагування

• термінологічний словник

Робота з професійними текстами дозволить відшліфувати фахові знання в мовному аспекті, звернути увагу на типові помилки

Вступ

Слово „редагування" походить з латинської мови і означає „приведений до порядку". Редагування - це аналіз, перевірка, спрямована на виправлення тексту, призначеного для опублікування або для безпосереднього його використання.

Редагування - складний творчий процес. Основна мета редагування - ліквідація мовних помилок. Окрім того, в процесі редагування встановлюється відповідність тексту різним вимогам: перевіряється фактичний матеріал, оцінюється композиційна будова документа, вдосконалюються його мова і стиль викладу.

Редагування професійних текстів можливе тільки при високому рівні володіння літературною мовою, навичками та прийомами роботи з фаховою термінологією.

Основа редагування - робота з текстом. Текст повинен будуватися на основі певного, послідовного і доказового мислення. При редагуванні текстів застосовують основні логічні закони:

• Закон тотожності (У межах цього закону предмет думки одного міркування, одного доказу, однієї теорії повинен залишатися незмінним. Закон тотожності вимагає, щоб у процесі міркування одне знання про предмет не підмінялося іншим. Якщо ця вимога порушується, то руйнуються логічні зв'язки).

• Закон протиріччя (Згідно з цим законом не можуть бути однаково правильними (істинними) обидва висловлювання (повідомлення), одне з яких що-небудь стверджує, а друге - заперечує в той же час).

• Закон виключення третього (Основний зміст цього закону логіки полягає в наступному: якщо є два судження, які суперечать одне одному, то одне з суджень обов'язково правильне, а друге - неправильне. Отже, між ними не може бути середини - третього судження. ).

• Закон достатньої підстави (Цей закон формулюється так: для того, щоб визнати судження про предмет істинним, повинні бути вказані достатні підстави для цього. Не досить тільки стверджувати що-небудь, необхідно думку (точку зору) обґрунтувати).

Виправлення тексту, який підлягає редагуванню, здійснюється в кілька етапів:

1. Виправлення-вичитка - порівняння передрукованого тексту з відредагованим, вивіреним варіантом, прийнятим як зразок.

2. Виправлення-скорочення - викидання з тексту довгих та заплутаних речень, мало суттєвого матеріалу.

3. Виправлення-переробка - застосовується в тих випадках, коли автор погано володіє літературною мовою. Цей прийом дозволяє зберегти фактичний матеріал, надати тексту літературного стилю.

4. Виправлення-обробка - комплексний вид виправлень. Він містить:

- аналіз та остаточний відбір фактичного матеріалу;

- оцінку та покращання композиції рукопису;

- мовне виправлення тексту;

- перевірку правильності зовнішнього оформлення.

При проведенні мовного виправлення тексту доцільно звернути увагу на аналіз мовних помилок.