Теми доповідей:

1. Природа та сутність людини. Основні концепції.

2. Соціальна і культурна еліта.

3. Духовний вимір буття людини та його складові.

4. Проблеми самореалізації особистості.

5. Співвідношення культурології і культурної антропології.

6. Соціальна сутність особистості, детермінація особистості соціокультурною системою.

7. Норми і цінності в системі мотивації діяльності.

8. Типи соціалізації особистості.

9. Особистість в різних культурах.

10. Статус особистості в східних культурах і класичній європейській культурі.

Визначення основних понять і категорій теми:

Людина – вищий рівень у розвитку живих організмів на Землі, суб'єкт суспільно-історичної діяльності і культури, тобто, з одного боку, це - біологічна істота, з іншого – творець специфічного світу, який є результатом творчої діяльності всього людства. Дитина, яка тільки-но народилася, належачи до людей, ще не являє собою особистості; їй необхідно стати особистістю, сформувати в собі особистісні якості. Для цього потрібні певні біологічні, природні якості людини, без яких процес формування особистісних якостей не може обійтися. Так, наприклад, розумово відсталі хворі, належачи до роду людського, особистостями стати не можуть.

Особистість – це стійка система соціально-значущих рис, які характеризують індивіда, вона є продуктом суспільного розвитку і включення індивідів в систему соціальних відносин шляхом предметної діяльності. Пояснюючи поняття «особистість» через поняття «людина», можна сказати, що особистість є людина зі сформованим світоглядом, самосвідомістю і здатністю до творчої самореалізації через діяльність. Самосвідомість являє собою свідомість і оцінку людиною самої себе як суб’єкта практичної, пізнавальної, культурної діяльності, як особистості. На шляху самоусвідомлення як особистості людина обов'язково стикається з визначенням своєї самості, окремості, індивідуальності (що розуміється як одиничність, неповторність, винятковість) і спільності, подібності до інших.

Індивід – поняття, яке вказує на приналежність даної конкретної людської істоти до людського роду. Поняття «індивід» несе в собі як ознаку цілості суб'єкта, так і наявність у нього особливих (індивідуальних) властивостей. Але, вживаючи слово «індивід», ми робимо акцент на родових ознаках, а не на особистісних властивостях.

Суб’єкт культури – будь то суспільство, колектив або індивід – не заданий природою в готовому вигляді, як продукт біологічної еволюції.

Моральна рефлексія – якісна характеристика особистості, здатної осмислити і оцінити власні вчинки. Другою її складовою (крім здатності судження) є совість: здатність особистості здійснювати етичний самоконтроль. Совість стає вирішальною особистісною якістю, коли людина потрапляє в ситуацію вибору.

Питання для самоконтролю:

1. Яке місце займає людина в світі культур. Як її розглядають?

2. Назвіть суб’єкти культурної творчості.

3. Як проявляються культурні протиріччя?

4. Розкрийте зміст поняття «молодіжна субкультура»?

5. Що таке масова та елітарна культури?

Питання для самостійного опрацювання:

1. Відшукайте в українському мистецтві, народній творчості образи, що символізують світове дерево.

2. Відшукайте в українському мистецтві, народній творчості образи, що відображують модель циклічного часу.

3. Як у міфах представлена міфічна історія часу?

4. Охарактеризуйте вашу майбутню професійну субкультуру.

5. Які причини зумовили виникнення феномена масової культури?