72

МІНІСТЕРСТВО ФІНАНСІВ УКРАЇНИ

УКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ФІНАНСІВ ТА

МІЖНАРОДНОЇ ТОРГІВЛІ

ДОНЕЦЬКА ФІЛІЯ

________________________________________________________

КАФЕДРА СОЦІАЛЬНО-ГУМАНІТАРНИХ ДИСЦИПЛІН

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

до семінарських занять з дисципліни

«КУЛЬТУРОЛОГІЯ»

для студентів денної форми навчання

спеціальностей 6.030508 «Фінанси і кредит», 6.030509 «Облік і аудит»

освітньо – кваліфікаційного рівня «бакалавр»

Донецьк - 2010

Культурологія: методичні рекомендації до семінарських занять для студентів денної форми навчання спеціальностей 6.030508 «Фінанси і кредит», 6.030509 «Облік і аудит» освітньо – кваліфікаційного рівня «бакалавр» / Укладач Кушнір Л.В. – Донецьк : ДФ УДУФМТ, 2010. – 70 с.

Навчально-методичний посібник включає тематику семінарських занять та тестові завдання для підсумкового контролю знань. Структура занять складається з навчальних цілей, питань для обговорення, методичних порад для підготовки. До кожного семінарського заняття запропоновано теми доповідей, визначення основних понять і категорій курсу, список рекомендованої літератури, а також питання для самоконтролю та для самостійного опрацювання.

Укладач: к.і.н., викладач кафедри соціально-гуманітарних дисциплін ДФ УДУФМТ Кушнір Л.В.

Рецензенти:

к.і.н., доцент кафедри історії і політології ДонНАБА Петров О.О.

викладач кафедри соціально-гуманітарних дисциплін ДФ УДУФМТ Морозова С.А.

Затверджено і рекомендовано

для використання у навчальному

процесі на засіданні кафедри соціально-гуманітарних дисциплін

Протокол № __від «__»__2010 р.

Завідувач кафедри

_________ к.і.н. Малярчук Н.Г.

ЗМІСТ

ВСТУП………………………………………………….… І. ТЕМАТИКА ТА СТРУКТУРА СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ.................................................................................................... Змістовий модуль I. Культурологія Семінарське заняття 1. Культурологія як наукова дисципліна та її категорії. Сутність культури та її ґенеза......................................... Семінарське заняття 2. Культура як знаково-семіотична система…………….................................................................................... Семінарське заняття 3. Соціокультурна динаміка. Діалог культур……….……................................................................................... Семінарське заняття 4. Особистість у світі культури................ Семінарське заняття 5. Художня культура. Мистецтво як естетичний феномен................................................................................... Семінарське заняття 6. Модернізаційні та постмодернізаційні процеси в сучасній культурі................................... Семінарське заняття 7. Феномен української культури. Тенденції розвитку сучасної української культури................................ Змістовий модуль II. Етика. Естетика Семінарське заняття 1. Предмет етики. Основні етичні вчення.......................................................................................................... Семінарське заняття 2. Моральні аспекти глобальних проблем сучасної цивілізації..................................................................... Семінарське заняття 3. Етичні категорії..................................... Семінарське заняття 4. Культура спілкування й етикет .......... Семінарське заняття 5. Естетика як наука та її категорії.......... Семінарське заняття 6. Історія естетичної думки..................... Семінарське заняття 7. Художня реальність в Україні і шляхи естетичного виховання економічних кадрів................................ ІІ. ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ ДЛЯ ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ..............................................................................

3 4 4 8 12 16 20 24 28 31 36 38 42 45 48 52 55

ВСТУП

Мета курсу «Культурологія (культурологія, етика і естетика)» – формування системи знань про культуру як найвищу цінність суспільства; усвідомлення сутності культурних процесів, а також осягнення добра і краси як чинників формування особистості в процесі виховання, навчання та освіти. Культура розглядається як природна цілісність через призму культурного становлення людини і суспільства.

Існуючи реалії сучасного світу призводять до перелому у свідомості людини – закономірною тенденцією стає відчуття себе у контексті історичного часу, в орієнтації як на своє історико-культурне коріння, так і майбутнє, на соціально-культурні ідеали та можливості їх реалізації у рамках розширення міжнародних зв’язків, включення до всесвітнього культурно-історичного процесу всіх країн світу. Значні соціокультурні зміни, що стосуються практично всіх сторін суспільного життя різних країн та народів, з особливою гостротою ставлять питання про міжкультурну взаємодію, її роль в еволюції локальних етнічних культур та розвитку глобального культурно-цивілізаційного процесу.

В основі курсу покладено концепцію взаємозв’язку культур світу, їх взаємодії. Необхідно зазначити, що проблеми культури мають сьогодні визначальне значення, бо культура виступає могутнім фактором соціального розвитку. Опрацювання дисципліни передбачає розгляд ключових розділів етики та естетики як наук про формування духовності особистості та культурології як науки, що вивчає факти, закономірності розвитку і особливості культур різних народів.

Вивчення курсу «Культурологія» на семінарських заняттях спрямоване на досягнення такого кваліфікаційного рівня підготовки випускника, за якого він з’ясує предмет, об’єкт та основні методологічні засади культурології, витоки української культури і її роль в формуванні свідомості українців в сьогоденні, історію становлення культурологічної думки, а також буде розумітись на етичних категоріях, усвідомлювати різницю між етичним та естетичним тлумаченням світу, розрізняти та аналізувати надбання модерністської та постмодерністської культури.

Після опанування курсу студент зможе тлумачити та застосовувати основні категорії тем, аналізувати культурологічні факти та оцінювати їхню допустимість, достовірність та достатність для прийняття правильних рішень, а також збирати, досліджувати, перевіряти, оцінювати та використовувати набуті знання, формувати власну думку, застосовувати в повсякденному житті знання з етики та естетики, орієнтуватись в основних мистецьких напрямках.

І. ТЕМАТИКА ТА СТРУКТУРА СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

Змістовий модуль І. Культурологія

Семінарське заняття № 1. Культурологія як наукова дисципліна та її категорії. Сутність культури та її генеза.

(2 години)

Навчальні цілі:

• розглянути категоріальний апарат, ключові поняття теми;

• з’ясувати сутність поняття «культура», її основні форми та види;

• виявити ознаки класифікації та охарактеризувати основні види матеріальної та духовної культури;

• визначити функції культури у суспільстві;

• узагальнити наукові погляди на сутність культурогенезу.

Питання для обговорення:

1. Культурологія як наука і навчальна дисципліна.

2. Поняття, сутність і структура культури.

3. Функції культури.

4. Основні культурологічні концепції.

Методичні поради для підготовки до семінарського заняття:

При підготовці до першого питання, потрібно засвоїти, що культурологія є інтегративною сферою знання, народженою в широкому багатоаспектному діалозі на перетині філософії, історії, психології, мовознавства, етнографії, релігієзнавства, соціології культури та мистецтвознавства. Базисом культурологічного знання виступають окремі науки про культуру, в межах яких досліджуються певні феномени культури. Специфіка культурології полягає саме у її інтегративному характері, в орієнтації на буття та діяльність людини й суспільства як цілісних феноменів. Культурологія є системою знань про сутність, закономірності існування та розвитку, людське значення та способи пізнання культури. Тому важливим завданням теорії культури є пізнання сутності культури і виявлення законів та механізмів функціонування конкретних форм і сторін культури.

При підготовці до другого питання, слід зауважити, що специфіка культури як якісної характеристики духовно-практичного освоєння людиною світу (зовнішнього та власного, внутрішнього) відбивається у тому, що вона (культура) свідчить, в якій мірі людина стала для себе та інших людиною, як вона відчуває та усвідомлює себе такою. Аналіз сутності культури, її місця, ролі в суспільстві дозволяє виділити основні взаємопов'язані сторони, аспекти культури:

• культура – народжене суспільством, властиве суспільству соціальне явище, що відбиває його якісну характеристику та збагачує духовне життя людини;

• культура – процес творчої діяльності людини, спрямованої на пізнання оточуючого світу і самої людини у цьому світі, на отримання об'єктивної і достовірної інформації про світ, де головну роль грає наука і мистецтво;

• культура покликана допомогти людині не тільки пізнати світ й саму себе, але й визначити своє місце в світі, світоглядні установки;

• культура включає в себе сутність досягнутих людиною у процесі освоєння світу матеріальних і духовних цінностей, а також відповідних ціннісних орієнтацій людини в світі;

• культура, створюючи необхідні для орієнтації людини у світі норми поведінки та оцінки, забезпечує регулювання соціальних відносин людей;

• культура виступає як потужній фактор формування людських сутнісних сил, формування людини в людині, перетворення її природних захоплень, потреб, емоцій в справжні людські. Саме цьому полягає її гуманістичний зміст.

Вивчаючи матеріал третього питання треба засвоїти, що у реальному житті суспільства вищеназвані аспекти взаємодоповнюються, переплітаються. Аналіз цих взаємопов’язаних сторін культури дозволяє з'ясувати, у чому полягають її основні функції.

Основні функції культури:

• адаптаційна;

• пізнавальна;

• аксіологічна (ціннісна);

• інформаційна;

• комунікативна (діалог культур);

• нормативна;

• гуманістична;

• людинотворча (соціалізація особистості);

• виховна;

• світоглядна.

Вивчення четвертого питання надасть змогу усвідомити розмаїття культурологічних концепцій. Зокрема, основоположником концепції циклічного розвитку культури вважається італійський філософ Дж. Віко (1668-1740). Концепція циклічного розвитку дістала подальшого розвитку у працях М.Данилевського (1882–1885), О.Шпенглера (1880–1936), А.Тойнбі (1889–1975) та інших вчених. Еволюціоністська теорія культури представлена в працях американського вченого Л.Моргана (1818–1881) і англійського історика Е.Тейлора (1832–1917) та інших дослідників. Провідна ідея еволюціонізму — це прямолінійність культурного прогресу та обов’язкова вимога для кожного народу пройти всі необхідні стадії розвитку.

Мають право на існування також такі концепції як неоеволюціонізм у розумінні культури (Ю. Стюард, Дж. Мйорок), релігійний еволюціонізм П.Тейяра де Шардена.

Антропологічна або функціональна концепція культури представлена в працях видатного англійського етнографа і соціолога Б.К.Малиновського (1884–1942), французького етнолога і соціолога К.Леві – Строса (1908-1991), американського етнографа А.Кребера (1876–1960) та інших. Сутність цієї концепції полягає у тому, що виникнення і розвиток культури пов'язується з потребами людства. Задоволенню цих потреб відповідає політична організація суспільства. Відмінність між культурами обумовлена різними способами задоволення потреб. Засновниками революційно-демократичної або марксистської концепції культури були К.Маркс (1818–1883) та Ф.Енгельс (1820–1895). Вона ґрунтується на принципі, що визначальним у походженні і розвитку культури є матеріально – перетворююча суспільна діяльність людей, яка спрямована перш за все на задоволення матеріальних потреб, а також на формування висококультурної людини як суспільного суб’єкта діяльності.

Теми доповідей:

1. Школи, напрямки і теорії в культурології.

2. Актуальні проблеми сучасної цивілізації і культури.

3. Інтегративність культурології.

4. Структури культурологічних знань.

5. Культура як предмет наукового дослідження.

6. Проблеми культурогенезу.

7. Співвідношення матеріальної і духовної культури.

8. Основні завдання культурології.

9. Сучасні українські культурологічні школи.

10. Типологічна класифікація культур.

Визначення основних понять і категорій теми:

Духовна культура – продукти духовної діяльності людини, які існують переважно в ідеальному вигляді: поняття, уявлення, вірування, почуття й переживання, доступні свідомості й розумінню всіх людей. Духовна культура створює особливий світ цінностей, формує й задовольняє наші інтелектуальні та емоційні потреби; це продукт суспільного розвитку, її основне призначення полягає в продукуванні свідомості.

Фізична культура – перетворення природного начала в самій людині; формування соціально необхідних навичок, умінь і якостей людського тіла. Щоб усьому цьому навчитися, необхідні не стільки відповідні фізичні дані, скільки багаті культурні традиції і вихована в людині здатність до вдосконалення відповідно до тих або інших професійних завдань.

Соціальна культура становить виробництво, розвиток і вдосконалення суспільних умов життя людини. Ця культура характеризує діяльність держави, інших соціальних інститутів, цивільного суспільства, охоплює все різноманіття установ і практичних дій, що складають реальне «тіло» суспільного буття, те, що зазвичай називають соціальною матерією. Соціальна культура розкривається в соціальних відносинах.

Політична культура є сукупністю елементів і феноменів свідомості, політичної поведінки, формуванням і функціонуванням держави і політичних інститутів, що забезпечують відтворення політичного життя суспільства, політичного процесу.

Правова культура втілена в діяльності правової системи суспільства, правовий розвиток людини, найважливішим показником якого є її відношення до закону як до культурної цінності.

Культурогенез – це неодноразова подія походження культури в первісну добу людства, а процес постійного народження нових культурних форм і систем. Подальший розвиток культури відбувається як у межах окремих культур (у плані вдосконалення адаптації людини до певної системи цінностей), так і при зміні однієї культури іншою. Культура є процесом соціалізації, процесом формування психіки й тілесності людини.

Питання для самоконтролю:

1. Що становить предмет вивчення культурології?

2. Що називають головними компонентами культурології?

3. Чи можлива однозначна дефініція поняття «культура»?

4. Назвіть основні функції культури. Чи можна вважати достатнім наведений перелік функцій культури і чому?

5. У чому сутність проблеми культурогенезу?

Питання для самостійного опрацювання:

1. Опрацюйте визначення основних культурологічних категорій за енциклопедичним словником з культурології.

2. Яке місце культурологічного підходу в контексті сучасних трансформаційних процесів у освіті?

3. Які концепції виступають засновками провідних культурологічних парадигм?

4. Яким чином особливості сучасної соціокультурної ситуації вплинули на концепцію постструктуралізму?

5. Ознайомтесь з однією з праць видатних культурологів світу. Визначте її концептуальні засади. Охарактеризуйте провідні ідеї.

6. Ознайомтесь з працею одного з сучасних українських культурологів. Визначте її концептуальні засади. Охарактеризуйте провідні ідеї.