Змістовий модуль 2. Етика. Естетика.

1. Стан душевного спокою і непохитності в античному етносі називається:

а) апатією;

б) аскетизмом;

в) аморфністю;

г) атараксією.

2. Визначає явища з точки зору їх досконалості як такі, що володіють вищою естетичною цінністю:

а) комічне;

б) трагічне;

в) прекрасне;

г) потворне.

3. Термін «категорія» вживається для визначення:

а) найбільш узагальнених понять історії навколишнього світу за законами краси;

б) різнобічних поглядів на історію створення суспільства;

в) кожної окремої думки чи версії автора щодо написання художнього твору.

г) моральної поведінки особистості та суспільства в цілому.

4. Думка про те, що прекрасне тотожне корисному, може існувати поза чіткими пропорціями, а критерій прекрасного пов’язаний з пізнанням людини притаманна:

а) Платону;

б) Сократу;

в) Аристотелю;

г) Епікуру.

5. Розумів прекрасне як буття, як благо, як порядок:

а) Аристотель;

б) Платон;

в) Сократ;

г) Епікур.

6. Розглядав красу як єдність трьох видів (мертвої форми, краси форми, що здатна породжувати живі форми та виду краси, що може мертвим тілам надати форму й образ):

а) І.Кант;

б) Г.Гегель і М. Чернишевський;

в) А.Шефтсбері;

г) Д.Дідро.

7. Гострі суспільні суперечності, боротьба, яких завершується загибеллю прогресивних сил:

а) комічне;

б) трагічне;

в) прекрасне;

г) потворне.

8. Іронія –

а) заснована на контрасті вже побаченого і прихованого;

б) гостра форма комічного;

в) доброзичлива, м’яка форма сміху;

г) те саме, що сарказм.

9. Одна з форм суспільної свідомості, специфіка якої полягає у пізнанні і відображенні дійсності в конкретно-чуттєвих образах –

а) мистецтво взагалі;

б) предмет мистецтва;

в) зміст мистецтва;

г) естетика.

10. Думка автора, що відображає його світовідчуття і світосприйняття – це:

а) форма;

б) тема;

в) ідея;

г) задум.

11. Усвідомлена перевага тому чи іншому варіантові поведінки відповідно до особистих чи суспільних моральних настанов, що базуються на певних цінностях – це

а) моральна свідомість;

б) моральний вибір;

в) моральний конфлікт;

г) моральна оцінка.

12. Такі категорії як «добро» та «зло», «честь» та «гідність» належать до:

а) етичних;

б) естетичних;

в) культурних;

г) свідомих.

13. Форми суспільної свідомості, сукупності усвідомлюваних людьми принципів, норм, приписів, правил поведінки – це:

а) норми культури;

б) мораль;

в) моральність;

г) види культури.

14. Втілення сукупності усвідомлюваних людьми принципів, норм, правил поведінки у реальній поведінці людини й стосунках між іншими людьми – це:

а) норми культури;

б) мораль;

в) моральність;

г) види культури.

15. Категорія етики, що характеризує здатність особистості здійснювати самоконтроль, усвідомлювати моральні суспільні обов’язки, вимагати від себе їх виконання і виробляти самооцінку здійснених вчинків:

а) честь;

б) гідність;

в) совість;

г) обов’язок.

16. Цілісне уявлення про людину, про її духовне багатство чи убозтво, про її практичні здібності, досягнення й недоліки:

а) авторитет;

б) репутація;

в) характер;

г) менталітет.

17. Вищий прояв реалізації сенсу життя особистості – це:

а) щастя;

б) добро;

в) любов;

г) справедливість.

18. Вища моральна зобов’язаність, що стала внутрішньою якістю і стимулом вільної поведінки особистості, це органічна необхідність, що узгоджує особисті й суспільні інтереси – це:

а) обов’язок;

б) відповідальність;

в) честь;

г) гідність.

19. Зіткнення моральних норм в індивідуальній та суспільній свідомості, що пов’язане з боротьбою мотивів та вимагає морального вибору:

а) моральний вибір;

б) моральний конфлікт;

в) моральна оцінка;

г) моральна відповідальність.

20. Зворотна сторона свободи, яка нерозривно з нею пов’язана та завжди її супроводжує – це:

а) несвобода;

б) відповідальність;

в) обов’язок;

г) зобов’язаність.

21. Специфічні людські способи поведінки, які забезпечують гармонійний перебіг процесу спілкування між людьми, називаються:

а) культурою спілкування;

б) культурою поведінки;

в) моральними принципами;

г) моральною цінністю.

22. Термін «естетика» вперше застосував:

а) А.Баумгартен;

б) Аристотель;

в) Ф.Ніцше;

г) А.Камю.

23. Вузлові пункти в історії освоєння людиною дійсності «за законами краси»:

а) етичні категорії;

б) естетичні категорії;

в) цінності, знання, регулятиви;

г) культурологічні норми.

24. Найвища естетична цінність, яка збігається з уявленнями людини про досконалість або про те, що сприяє вдосконаленню життя – це:

а) піднесене;

б) прекрасне;

в) щасливе;

г) гідне.

25. Категорія естетики, яка відбиває сукупність природних, соціальних та художніх явищ, які є винятковими за своїми кількісно-якісними характеристиками, завдяки чому вони виступають як джерело глибокого естетичного переживання – це:

а) піднесене;

б) прекрасне;

в) комічне;

г) трагічне.

26. Структурна побудова художнього твору, розміщення і співвідношення всіх його елементів і частин у єдиному цілому – це:

а) фабула;

б) зав’язка;

в) художня форма;

г) композиція.

27. Що спочатку малося на увазі під словом «естетика»?

а) наука про природу та закономірності естетичного освоєння дійсності;

б) той, хто відчуває (має відношення до чуттєвого сприйняття);

в) наука про прекрасне;

г) наука про чуттєве пізнання.

28. Ієрархічна сукупність зовнішніх явищ та внутрішніх станів, котрі оцінюються позитивно, на тій підставі, що вони мають яку-небудь цінність, крім речей, що викликають приємні відчуття – це…

а) благо;

б) доброчесність;

в) філантропія;

г) мораль.

29.Яке первісне значення слова «етика»?

а) моральна поведінка;

б) наука про людські характери;

в) звичай, характер, стиль мислення;

г) наука про мораль.

30. Моральне почуття, яке дозволяє визначати цінність власних вчинків, діє як спонука дотримуватися моральних норм, як заборона неприпустимих вчинків, як моральна самооцінка – це …

а) обов’язок;

б) совість;

в) чесність;

г) порядність.

31. Уявлення про прекрасне, як найвищу естетичну цінність, яка збігається з уявленнями людини про досконалість, залежить від

а) соціальних умов життя особистості, особливостей національної культури, історичної епохи, індивідуальної культури особистості;

б) естетичного смаку, рівня освіченості, процесу адаптації цінностей високої культури, процесу інформатизації;

в) рівня розвитку культурних систем, рівня розвитку елітарної культури; рівня індивідуальної культури, рівня розвитку масової культури;

г) рівня розвитку національної культури; менталітету, рівня розвитку освіти у суспільстві, рівня розвитку інформаційних технологій.

32. Моральний феномен, внутрішня переконаність у власній цінності, почуття, яке проявляється в опорі будь-яким спробам посягнути на свою індивідуальність, незалежність та бажанні отримати загальне визнання – це…

а) честь;

б) доброчесність;

в) гідність;

г) свобода.

33. Естетична категорія, яка характеризує естетичну цінність предметів і явищ, які мають велику позитивну суспільну значимість, але не можуть бути позитивно освоєні суспільством та індивідом і виступають джерелом глибокого естетичного переживання людини – це …

а) прекрасне;

б) трагічне;

в) естетичне;

г) піднесене.

34. Моральний феномен, що є зовнішнім суспільним визнанням вчинкі людини, її заслуг і виявляється в шануванні , авторитеті, славі, а також внутрішнє почуття, притаманне особистості, пов’язане з прагненням домогтися високої оцінки оточуючих – це…

а) гідність;

б) благородство;

в) честь;

г) чесність.

35. Добровільне слідування вимогам суспільної моралі або виконання особистих зобов’язань, незалежно від будь-яких зовнішніх та внутрішніх примусів – це…

а) свобода;

б) совість;

в) доброчесність;

г) моральний обов’язок.

Донецька філія Українського державного університету фінансів та міжнародної торгівлі

Адреса вищого навчального закладу: