Рекомендована література:

1. Гусейнов А.А., Апресян Р.Г. Этика: Учебник. – М., 2000. – 470 с.

2. Етика. Естетика / Під ред. І.Є.Волошко, Р.М. Вечірко, Т.С. Пітякова. – К.: КНУ, 2006. – 152 с.

3. Етика: Навч. посіб. / За ред.В.О.Лозового. – К.: Юрінком Інтер, 2002. – 224 с.

4. Золотухина-Аболина Е.В. Курс лекций по этике. – Ростов н/Д: «Феникс», 1999. – 381 с.

5. Каменская Е.Н. Этика. Эстетика. Конспект лекций. – Ростов н/Д: Феникс, 2004. – 256 с.

6. Кубрак О.В. Етика ділового та повсякденного спілкування. – Суми: ВТД «Університетська книга», 2002. – 208 с.

7. Лозовой В.А. Нравственная культура личности: содержание и пути формирования. Учебное пособие. – Харьков, 2001. – 44 с.

8. Малахов В. А. Етика. Курс лекцій: Навч. посібник. – К., 1996. – 388с.

9. Мовчан В. Історія і теорія етики: Курс лекцій: Навч. посібник для студ. ВНЗ. – Дрогобич: Коло, 2003. – 524 с.

10. Самотаєва Е.О. Етика й естетика: Навч. посіб. – Донецьк: ДонУЕП, 2005. – 132 с.

Семінарське заняття 2. Моральні аспекти глобальних проблем сучасної цивілізації.

(2 години)

Навчальні цілі:

• з’ясувати сутність поняття «техносфера», «біосфера» та визначити відмінності між цими поняттями;

• розглянути структуру цінностей, які лежать у площині загальних людських цінностей;

• узагальнити наукові погляди на розвиток біоетики;

• охарактеризувати критерії гармонійного співіснування світу природи і людини.

Питання для обговорення:

1. Етика і світ, що глобалізується.

2. Життя як найвище благо: проблеми евтаназії, аборту, клонування та генної інженерії.

3. Екологічна поведінка і культура

Методичні поради для підготовки до семінарського заняття:

Починаючи роботу над темою, студент повинен усвідомити, що відкриті проблеми моралі існують, як правило, у відкритому суспільстві, будучи одним з виразів його плюралізму. Кожен може мати про кожну з цих «відкритих» проблем власну думку. Для окремої особи дані проблеми можуть бути і найчастіше є цілком закритими.

При підготовці до першого та другого питання, слід засвоїти, що у сучасній етиці існують проблеми, які є «відкритими моральними проблемами». Це – страта, евтаназія, аборти, одностатеві шлюби, трансплантація органів, егоїзм ринкової конкуренції, проблеми генної інженерії та клонування, проблеми війни та миру, голоду, екології тощо. Вони відкриті в тому смислі, що невирішеним залишається питання про етично гідні способи їх практичного розв’язання. Йдеться не просто про порушення суспільних моральних канонів, а про їх відсутність. Наприклад, страта є вбивство, здійснюване державою, а щодо проблеми аборту, то багато фахівців ставлять, в першу чергу, залежність оцінки прийнятого рішення від встановлення статусу ембріона (плоду) тощо. Злободенними залишаються і проблеми біоетики – це дослідження вирішення моральних проблем біомедицини й регуляція відносин біомедичних технологій, особистості й суспільства. Принципи біоетики: 1. Принцип поваги автономії пацієнта; тобто інформована згода пацієнта. 2. Принцип «не нашкодь»; тобто мінімум збитку пацієнтові. 3. Принцип «роби благо»; тобто лікар повинен робити позитивні кроки. 4. Принцип справедливості; тобто справедливе ставлення до пацієнта й справедливий розподіл ресурсів при наданні медичної допомоги. Дані принципи можуть не узгоджуватися між собою й заважати один одному.

Вивчаючи матеріал третього питання,варто звернути увагу на наступне: основні моральні проблеми сучасності є відкритими не тому, що для них ще не знайдено вирішення, а тому, що вони не мають його. Екологічна етика – це напрямок досліджень, у якому розглядається відповідальність за благо майбутніх поколінь людей, а так само відповідальність за свійських тварина, за всіх живих істот.

Екологічна етика – це біоцентризм, а не антропоцентризм. Екологічна етика показує, що причиною деградації біосфери, а разом з біосферою й деградації людської природи, є філософія антропоцентризму. У філософії антропоцентризму світ існує для людини, людина є причиною існування світу, людина є мірою цінностей і тому експлуатує природу. Біоцентризм – це розуміння того, що живі істоти мають самоцінність для самих себе, мають цінність незалежно від людини й від її інтересів, де людина – відповідальна істота біотичного товариства. Тобто добром є те, що сприяє збереженню цілісності й стабільності біотичного товариства. Екологічна етика припускає моральне ставлення до інших форм життя. Етика не може враховувати й людські інтереси, й вимоги інших форм життя, вимоги тварин. Однак можна використовувати розумні принципи. Розумні принципи необхідні для збереження біосфери, тому що насувається екологічна катастрофа. Екологічна етика – це екофемінізм, що спирається на жіночу свідомість, що має імператив «прагнення до збереження життя».