2.1.1. Вимоги до окремих частин пояснювальної записки

Зміст. У змісті роботи вказуються найменування та номери початкових сторінок усіх розділів, підрозділів та пунктів (якщо вони мають заголовок). Зміст має включати усі заголовки, які є в роботі, починаючи зі вступу і закінчуючи списком використаних джерел та додатками (за необхідності, якщо такі є).

Вступ. У вступі міститься постановка проблеми у загальному вигляді та її зв’язок з важливими науковими та практичними завданнями: обґрунтовується актуальність теми, яка вивчається, її значущість, визначається об’єкт та предмет дослідження, на який спрямована основна увага студента, перелік використаних методів дослідження.

Актуальність теми. Шляхом критичного аналізу та порівняння з відомими розв'язаннями проблеми (наукової задачі) студент обґрунтовує актуальність та доцільність роботи для розвитку відповідної галузі. Висвітлення актуальності повинно бути чітким, де в межах кількох речень висвітлюється сутність проблеми або наукового завдання.

Об’єкт дослідження – це процес або явище, що породжує проблемну ситуацію і обране для вивчення. Предмет дослідження – міститься в межах об’єкта. Об’єкт і предмет дослідження як категорії наукового процесу співвідносяться між собою як загальне і часткове. В об’єкті виділяється та його частина, яка є предметом дослідження. Саме на нього спрямована основна увага студента, оскільки предмет дослідження визначає тему роботи.

Методи дослідження. Подається перелік використаних методів дослідження для досягнення поставленої в роботі мети. Перераховувати їх треба відповідно до змісту роботи, коротко, послідовно та змістовно визначаючи, що саме досліджувалося тим чи іншим методом. Це дасть змогу пересвідчитися в логічності та прийнятності вибору методів.

У вступі обов’язково вказуються обсяг і структура дипломної роботи за наступним зразком: Дипломна кваліфікаційна робота складається з вступу, чотирьох розділів, висновку та списку використаних джерел з ____ найменувань, з них джерел монографічної літератури ___, періодичної ____, довідкової____, ___додатків, ___ таблиць, ___ рисунків, ____ формул. Матеріали роботи викладено на ____ сторінках, у тому числі основний текст займає _____ сторінок.

Розділ 1. _____(назва)____ У цій частині (розділі) обґрунтовуються теоретичні та нормативно-правові засади щодо об’єкта дослідження, теоретична база обраної проблеми, дається огляд літературних джерел, нових розробок, іншої інформації, пов'язаної з темою. На основі вивчення наукової, навчально-методичної літератури розкриваються ступінь вивчення проблеми в історичному аспекті, підходи різних авторів до її вирішення, показується, у чому єдність та відмінність їх поглядів, а також визначається і обґрунтовується точка зору на дану проблему автора дипломної роботи.

Літературні джерела доцільно групувати таким чином:

• наукові праці, які повністю присвячені теоретичній стороні даної теми,

• наукові праці, що розкривають тему частково, через окремі її сторони;

• наукові праці, у яких тема чи окремі її сторони висвітлюється чи оцінюються неоднозначно, суперечливо.

До переліку використаних джерел необхідно включити:

• законодавчі та нормативно-правові акти за проблемою роботи;

• не менше п’яти джерел монографічної літератури,

• не менше десяти джерел періодичної літератури за темою роботи (2005-2010 рр.), з них не менше трьох за 2009-2010 рр.)

• навчально-методичну літературу, яка опублікована протягом останніх 5 років.

Подається аргументована оцінка використання теоретичної бази і впливу нормативно-законодавчої бази на динаміку розвитку об’єкта дослідження, наводяться (на основі теоретичних обґрунтувань, вітчизняного чи зарубіжного досвіду, власних висновків тощо) шляхи підвищення ефективності розвитку цього об’єкта, розкривається методологія і техніка дослідження, яка буде використовуватись для аналізу предмета дослідження у наступних частинах роботи та при формуванні висновків.

Автор роботи має виокремити ті питання (якщо такі виявить), які залишились невирішеними і визначити місце свого наукового дослідження у розв’язанні проблеми. Розділ закінчується коротким висновком про ступінь висвітленості в літературі основних аспектів теми.

Розділ 2. _____(назва)____. Ця частина найбільша за обсягом, в якій виключна увага має приділятись аналізу проблеми, що досліджується і аргументації одержаних результатів. У цій частині проводиться аналіз і узагальнення результатів теоретичних та емпіричних досліджень, результатом якого є виявлення конкретних проблем розвитку об’єкта. Використовуючи розроблену у теоретичній частині методологію і техніку дослідження, подається аналіз досліджуваної проблеми. На конкретних даних ілюструється відповідність теорії і практики, розкривається суперечність між теорією, законодавчою та нормативно-правовою базою, висвітленою у теоретичній частині, з одного боку, і реальною дійсністю об’єкта – з другого.

У цій частині студент має виконати два завдання: обґрунтувати (довести, пояснити, розтлумачити, підтвердити, виправдати, спростувати) сформульовані положення; розкрити їх у доступній і переконливій формі, причому так, щоб можна було оцінити достовірність інформації, відтворити за необхідності результати і використати для інших цілей викладений матеріал.

Вихідними даними для аналізу є економічна, фінансова, адміністративна, організаційна та інші види документації, а також офіційна інформація статистичних служб. Аналіз проводиться на основі даних за 3-5 років в залежності від поставлених завдань (при використанні методів прогнозування на основі кореляційно-регресійного аналізу – не менше 10 періодів).

Обов’язковою вимогою аналітичної частини є наявність посилань на форми фінансової звітності, які використовуються і розміщені у додатках до дипломної роботи.

Структура розділу 2:

• характеристика виробничої та фінансово-господарської діяльності об’єкта дослідження;

• аналіз фінансового стану об’єкта дослідження (аналіз динаміки та структури балансу, звіту про фінансові результати (кошторису доходів і видатків), коефіцієнтний аналіз фінансового стану). Оцінка фінансового стану повинна бути комплексною і ґрунтуватись на аналізі ліквідності та платоспроможності, ділової активності; фінансової стійкості, прибутковості та рентабельності (на прикладі підприємства). Необхідно пояснити основні відхилення фінансово-економічних показників від оптимальних (нормативних) значень та виявити основні причини позитивних чи негативних тенденцій розвитку фінансово-господарської діяльності об'єкта дослідження;

• аналіз предмета дослідження за темою роботи (наприклад, аналіз витрат, структури капіталу, структури і динаміки податкових платежів; ймовірності банкрутства; аналіз планування / виконання доходної та видаткової частин бюджету; аналіз кредитного портфеля банку; структури і динаміки процентних доходів / процентних витрат, комісійних доходів / комісійних витрат тощо). При здійсненні тематичного аналізу студент повинен показати вміння застосовувати методичний апарат економічного аналізу, зокрема: абсолютні і відносні величини; середні величини; спосіб порівняння; групування; графічні методи дослідження; методи факторного аналізу; методи кореляційно-регресійного аналізу та інші. Результатом тематичного аналізу повинні бути: ідентифікація проблематики, конкретизація проблем, визначення причин їх виникнення та основних способів усунення, наявних резервів, мобілізація яких створить передумови для покращання стану, повного чи часткового вирішення існуючих проблем. Окремою складовою роботи є проведення факторного аналізу показників, встановлених консультантом з факторного аналізу;

• порівняльний аналіз окремих показників діяльності досліджуваного об’єкта із середньогалузевими значеннями. Порівняльний аналіз оформляється окремим пунктом у межах аналітичної частини роботи; результати розрахунку фактичних та середньогалузевих значень та показників для аналізу рядів динаміки повинні бути представлені у таблиці за формою, наведеною у Додатку А. Для порівняльного аналізу слід обирати найважливіші показники у контексті теми дипломної роботи (не менше 3). Рекомендований перелік показників для порівняльного аналізу представлено у Додатках Б, В (може бути розширений при погодженні керівником роботи);

• прогнозування показників фінансово-господарської діяльності. Здійснюється у випадку необхідності поглибленого дослідження окремих сторін діяльності, а також з метою якіснішого обґрунтування пропозицій у рекомендаційній частині роботи.

Студент може застосовувати економіко-математичні методи та моделі для оптимізації та / або прогнозування показників фінансово-господарської діяльності з метою поглибленого дослідження окремих сторін діяльності, а також з метою якіснішого обґрунтування пропозицій у рекомендаційній частині роботи. У Додатку Д подано коротку характеристику найбільш уживаних математичних методів та методики їх застосування.

Даний розділ має бути закінчений аргументованими висновками, де у стислій формі наводяться результати аналізу, а також окреслюються можливі шляхи їх розв'язання.

Розділ 3. _____(назва)____. Ця частина роботи має включати в себе перелік рекомендованих заходів, які логічно випливають із попередніх частин і спрямовані на подолання суперечностей між реальним і бажаним станами об’єкта, а саме: обґрунтування цільового рівня критеріальних підсумкових фінансово-економічних показників роботи підприємства; пропозиції щодо вибору напрямків (шляхів) удосконалення системи господарства підприємства з метою вирішення ідентифікованих в попередніх частинах проблем; формування системи заходів та вибір інструментів розв’язання проблем; фінансово-економічну оцінку (з відповідними розрахунками) заходів (проектів); оцінку впливу запропонованих заходів (проектів) на підсумкові фінансово-економічні результати господарювання. У цій частині наводяться обґрунтування виробленої системи, механізму впливу на об’єкт вивчення з метою його зміни. Система заходів (пропозицій, рекомендацій) студента повинна бути спрямована на покращання фінансового стану об’єкта дослідження, зокрема фінансових результатів, підвищення ринкової вартості тощо.

Розроблення кожного заходу здійснюється шляхом виконання таких етапів:

1) загальна характеристика заходу, його причетність до теми роботи та очікуваний вплив на фінансово-економічні результати;

2) обґрунтування ідеї, рекомендацій і пропозицій;

3) формалізація заходів і пропозицій з допомогою креслень, розрахунків, схем, моделей, алгоритмів, залежностей тощо;

4) підготовка інформаційного масиву даних для фінансових розрахунків;

5) фінансово-економічне обґрунтування впровадження розробленого заходу.

Пропоновані заходи можуть бути розкриті у формі економічних, фінансових, інноваційних, методичних та інших заходів, інструкцій, програм, пропозицій щодо офіційно-ділових документів, відображені за допомогою алгоритму, блок-схеми тощо.

Завершуватись розділ повинен встановленням економічних результатів проектних рішень, тобто оцінкою впливу заходів на кінцеві результати фінансово-господарської діяльності об’єкта дослідження (показники наведені у Додатку Е) у формі таблиці (ПРИКЛАД подано у Додатку Ж).

Висновки. Висновки містять стислий виклад підсумків роботи. Наводяться найважливіші теоретичні положення, які містять оцінку результатів дослідження з точки зору відповідності меті роботи та поставлених у вступі завдань, пропозицій щодо удосконалення досліджуваного напряму діяльності організації.

Список використаних джерел. Наводиться перелік розглянутих законодавчих та нормативно-правових актів в порядку ієрархії, згодом джерела монографічної, періодичної, довідкової літератури за алфавітом. У списку не наводяться джерела, на які немає посилань в основній частині роботи. Обов’язковою умовою є переважання джерел, які відображають останні наукові розробки за темою роботи (періодичні фахові видання за останні 3 роки, монографії за останні 5-7 років та інші.)