
- •Присвячується передмова
- •Уведення
- •1 Сучасний електропривод, його особливості, стан і напрямки розвитку
- •1.1 Елементи автоматизованого електропривода
- •1.1.1 Силові елементи
- •1.1.2 Елементи керування
- •1.2 Особливості й тенденції розвитку сучасного електропривода
- •1.3 Курс теорія електропривода
- •1.4 Короткий історичний нарис розвитку еп
- •Механіка електропривода
- •2.1 Елементи механічної частини електропривода
- •2.2 Рівняння механічного руху
- •2.3 Розрахункові схеми механічної частини електропривода (еп)
- •2.4 Багатомасові механічні системи
- •2.5 Типові статичні навантаження еп
- •2.6 Режими роботи електроприводів
- •3 Статичні характеристики виконавчих механізмів та електродвигунів
- •3.1 Механізми
- •3.2 Електродвигуни
- •3.3 Статичні механічна й електромеханічна характеристики електродвигуна постійного струму незалежного збудження (дпс нз)
- •3.4 Режими роботи електродвигунів
- •3.5 Статичні характеристики дпс нз в гальмівних режимах
- •3.5.1 Режим рекуперативного гальмування
- •3.5.2 Режим гальмування противвімкненням
- •3.5.3 Режим електродинамічного гальмування
- •3.5.4 Використання електричних способів гальмування електроприводів
- •3.6 Статичні механічні характеристики електродвигунів постійного струму послідовного збудження (дпс пз)
- •3.7 Статичні характеристики дпс пз у гальмівних режимах
- •3.7.1 Режим гальмування противвімкненням
- •Режим електродинамічного гальмування
- •3.8 Статичні механічні характеристики електродвигунів постійного струму мішаного збудження (дпс мз)
- •3.9 Статичні характеристики дпс мз у гальмівних режимах
- •3.9.3 Динамічне гальмування дпс мз
- •3.10 Статичні механічні характеристики асинхронних двигунів (ад)
- •3.10.1 Заступна схема ад
- •3.10.1.1 Параметри заступної схеми:
- •3.10.2 Аналітичний вираз механічної статичної характеристики ад
- •3.11 Механічна статична характеристика ад у координатах s й m ( )
- •3.12 Аналіз механічної характеристики ад , поданої у вигляді спрощеної формули Клосса
- •3.13 Механічна характеристика ад у координатах та (залежність )
- •3.14 Узагальнення властивостей механічних характеристик ад
- •3.15 Механічні характеристики ад у гальмівних режимах
- •3.15.1 Рекуперативне гальмування (з віддачею енергії у мережу)
- •3.15.2 Гальмування противвімкненням
- •3.15.3 Динамічне гальмування
- •3.15.3.1 Динамічне гальмування при незалежному збудженні
- •3.15.3.2 Динамічне гальмування при самозбудженні
- •3.16 Механічні статичні та кутова характеристики синхронних двигунів (сд)
- •3.16.1 Механічні характеристики сд
- •3.16.2 Кутова характеристика сд
- •3.16.3 Механічні статичні характеристики сд у гальмівних режимах
- •3.17 Механічні статичні характеристики двигунів у багатодвигуневому приводі
- •4 Регулювання координат електроприводів
- •4.1 Основні узагальнені показники регулювання швидкості електропривода
- •4.1.1 Точність регулювання
- •4.1.2 Діапазон регулювання швидкості
- •4.1.3 Плавність регулювання швидкості
- •4.1.4 Стабільність кутової швидкості
- •4.1.5 Напрямок регулювання
- •4.1.6 Допустиме навантаження у діапазоні регулювання
- •4.1.7 Швидкодія, коливальність, перерегулювання
- •4.1.8 Економічність регулювання швидкості
- •4.2 Способи регулювання швидкості
- •4.3 Основні способи регулювання швидкості дпс нз
- •4.3.1 Регулювання кутової швидкості за допомогою додаткових резисторів у колі якоря
- •4.3.2 Регулювання швидкості дпс нз змінюванням величини магнітного потоку
- •4.3.3 Регулювання швидкості дпс нз шунтуванням якоря
- •4.3.4 Регулювання швидкості дпс нз змінюванням напруги живлення якоря
- •4.4 Основні способи регулювання швидкості двигунів постійного струму послідовного збудження (дпс пз)
- •4.4.1 Регулювання швидкості дпс пз за допомогою резисторів у якірному колі
- •4.4.2 Регулювання швидкості дпс пз змінюванням магнітного потоку
- •4.4.3 Регулювання швидкості дпс пз змінюванням напруги живлення
- •4.5 Регулювання координат ад
- •4.5.1 Регулювання швидкості ад за допомогою резисторів у колі ротора
- •4.5.2 Регулювання координат ад за допомогою резисторів у колі статора
- •4.5.3 Регулювання швидкості ад змінюванням числа пар полюсів
- •4.5.4 Регулювання координат ад змінюванням напруги живлення статора
- •4.5.5 Частотне регулювання ад
- •5 Перехідні режими в еп
- •5.1 Загальна характеристика
- •5.2 Класифікація виконавчих механізмів у залежності від характеру дії статичного момента опору (мс)
- •5.3 Пуск дпс нз до основної швидкості при одному ступені пускового реостата
- •5.4 Пуск дпс нз до основної швидкості при багатоступінчастому пусковому резисторі
- •5.5 Пуск дпс нз з урахуванням електромагнітного перехідного процесу
- •5.6 Перехідний режим динамічного гальмування дпс нз
- •5.7 Перехідні режими в еп з трифазними асинхронними двигунами
- •6 Вибір електродвигунів
- •6.1 Нагрівання й охолодження двигунів. Класифікація режимів роботи еп у відповідності до характеру змінювання навантаження
- •6.1.1 Тривалий (довготривалий) номінальний режим (s1)
- •6.1.2 Короткочасний номінальний режим (s2)
- •6.1.3 Повторно-короткочасний номінальний режим (s3)
- •6.1.4 Номінальні режими s4 - s8
- •6.1.5 Навантажувальні діаграми електроприводів
- •6.1.6 Розрахунок потужності електродвигуна при тривалому режимі роботи (s1) й незмінному навантажені
- •6.1.7 Розрахунок потужності двигуна при тривалому режимі роботи s1 й змінному циклічному навантаженні
- •6.1.8 Визначення допустимої частості вмикань ад з короткозамкненим ротором
- •Основи автоматичного керування електроприводами
- •7.1 Вступна частина
- •7.2. Зображення й позначення елементів електричних схем. Загальні правила виконання схем
- •7.2.1 Схема електрична структурна. Позначення документа е1
- •7.2.2 Функціональна електрична схема. Позначення документа е2
- •7.2.3 Принципова електрична схема. Позначення документа е3
- •7.2.4 Схема електрична з’єднань. Позначення документа е4
- •7.2.5 Схема електрична підмикання. Позначення документа е5
- •7.2.6 Схема електрична загальна. Позначення документа е6
- •7.2.7 Схема електрична розташування. Позначення документа е7
- •7.2.8 Схеми цифрової та обчислювальної техніки
- •7.2.9 Умовні літерно-цифрові позначення в електричних схемах
- •7.3 Розімкнені системи автоматичного керування
- •7.3.1 Принципи автоматичного керування в розімкнених релейно-контактних системах
- •7.3.2 Керування пуском дпс у функції кутової швидкості
- •7.3.3 Керування пуском дпс у функції струму
- •7.3.4 Керування пуском дпс у функції часу
- •7.4 Замкнені системи автоматичного керування
- •7.4.1 Основи автоматичного керування електроприводів постійного струму
- •7.4.2 Основи автоматичного керування електроприводів змінного струму
- •7.4.3 Стежний електропривод
- •7.4.4 Основи програмного керування еп
- •Перелік посилань
- •Основи електричного привода
6 Вибір електродвигунів
Процедура проектування електропривода починається з обґрунтування вимог до нього й виробу, у відповідності з названими вимогами, ЕП за родом струму та принципом його дії.
На рисунку 6.1 показані основні варіанти ЕП, що одержують живлення від джерел змінного та постійного струмів.
Тут: КВ - керований випростувач, ПЧ – перетворювач частоти, ІП – імпульсний перетворювач.
Рисунок 6.1 – До ілюстрації процедури вибору електроприводів.
Перебирання варіантів слід починати з найпростішого. Якщо це нерегулівний ЕП, то з АД кзр, якщо кидки струму, то АД фр, якщо тривало робота без вимикання – СД.
Якщо привод регулівний, то слід починати з основних показників регулювання швидкості (діапазон, характер змінювання момента й допустимий момент й таке інше).
Надійна й економічна робота ЕП можлива тільки при правильному виборі типу й потужності електродвигуна.
Потужність двигуна повинна вибиратися у суворій відповідності до режиму роботи та очікуваного навантаження.
Установлення ЕД надмірної потужності недоцільне із-за невиправданного зростання габаритів ЕД, маси його та початкової вартості. До того ж погіршуються енергетичні характеристики незавантаженої машини (к.к.д, cos ).
При експлуатації навіть вдало вибраного за потужністю ЕД, завжди можуть виникнути короткочасні сплески навантаження, які значно перевершують потужність двигуна. Вони помітно не підвищують нагрівання ЕД, однак у випадку, якщо буде перевершена їх певна межа, нормальний режим буде порушений.
Таким чином при виборі ЕД у першу чергу слід виходити із наступних двох факторів:
- величина миттєвого перевантаження;
- нагрівання.
Вибір ЕД за перевантаженням полягає у визначенні необхідного номінального момента із величини перевантажувальної здатності двигуна
- перевантажувальна здатність ЕД за моментом.
Використовують також перевантажувальну здатність за струмом
.
Перевантажувальна здатність ДПС суттєво залежить від комутації (тобто перевантаження обмежується допустимим іскрінням на колекторі при перевантаженні). Відомо, що іскріння на колекторі є результат відсутності балансу:
,
де
- е.р.с. секції, що комутується;
- реактив е.р.с.;
- е.р.с комутації, що створюється
потоком додаткових полюсів;
- трансформаторна е.р.с яка
індукується магнітним потоком головних
полюсів, що міняється.
Величина ДПС тривалого режиму роботи не повинна бути меншою 2,5
.
Перевантажувальна здатність
АД обмежується величиною момента при
критичному ковзанні
.
Вона суттєво нижче ніж для ДПС
.
З другого боку, момент АД
залежить від
,
а стандартом допускається зниження
мережної напруги до 90%, тому
для АД слід вважати 0,7 – 0,8 від
заданої при номінальній напрузі.
Перевантажувальна здатність СД найвища і складає =3 – 3,5.
Номінальна потужність ЕД обмежується їх нагріванням, тобто, у решті – решт, нагрівостійкістю ізоляційних матеріалів, що застосовуються,тобто класом ізоляції (Y, A, E, B, F, H, C). Так клас ізоляції А має межову температуру нагрівання 105С, а клас ізоляції С – вище 180С.
Як показує досвід вивчення навантажувальної спроможності ЕД, навіть незначне перевищення температури ізоляції над допустимою значно скорочує термін служби ЕД.
Крім основних факторів перевантаження та нагрівання, слід звернути увагу ще й на такі фактори.
Способи вентиляції й захисту від дії навколишнього середовища.
Від правильного вибору двигуна за цим фактором залежить довготривалість роботи двигуна, надійність й безпечність його обслуговування.
За способом вентиляції двигуна розрізняють двигуни з природною вентиляцією, з самовентиляцією та незалежною (примусовою) вентиляціями.
Якщо вибраний двигун має самовентиляцію а швидкість його може регулюватися униз від основної, то постає питання про ефективність охолодження на низьких швидкостях.
За захистом від дії на двигун навколишнього середовища двигуни розрізняють на:
- відкритого виконання;
- захищеного виконання;
- закрите виконання;
- герметичне виконання.
Захищене виконання у свою чергу поділяється на:
- краплезахищене (захищає від попадання у середину крапель, що попадають на оболонку двигуна вертикально, або під кутом не більше 60 до вертикалі);
- бризкозахищене (захищає від попадання у середину крапель та бризк, які попадають на оболонку двигуна у будь-якому напрямку).
Герметичного виконання двигуни працюють зануреними у воду. Їх різновид є водозаглибне виконання – двигун працює зануреним у воду під гідростатичним тиском.
Конструктивне виконання у відповідності до умов його компоновки з виробничим механізмом.
Бувають, наприклад, такі виконання як:
- один чи два вихідних кінця вала;
- форма вихідного кінця вала (циліндрична, конічна й таке інше);
- спосіб з’єднання вала (шпонка, шліц й таке інше);
- спосіб монтажу (двигун на лапах, фланцевий й таке інше).
При виборі електродвигуна слід мати на увазі не тільки усталені режими його роботи, але й перехідні, тобто пуск, реверс, регулювання швидкості й гальмування. З цією метою будуються так звані навантажувальні діаграми:
.
Враховуючи вищевикладене, необхідно відмітити, що у кожному конкретному випадку, двигун, вибраний у відповідності до заданої навантажувальної діаграми, повинен бути повністю завантажений і при цьому працювати не перегріваючись поверх допустимих меж. У рівній мірі він повинен забезпечити нормальну роботу при можливих короткочасних перевантаженнях і при відповідних пускових характеристиках.