- •Фізична хімія Методичні вказівки
- •Лабораторна робота № 1 калориметрія
- •Основні теоретичні відомості
- •Хід виконання роботи
- •Обробка експериментальних даних
- •Лабораторна робота № 2 визначення молярної маси леткої рідини
- •Основні теоретичні відомості
- •Хід виконання роботи
- •Обробка експериментальних даних
- •Лабораторна робота № 3 хімічна рівновага
- •Основні теоретичні відомості
- •Хід виконання роботи
- •Обробка експериментальних даних
- •Лабораторна робота № 4 тиск насиченої пари рідини
- •Основні теоретичні відомості
- •Хід виконання роботи
- •Обробка експериментальних даних
- •Лабораторна робота № 5 кріоскопія
- •Основні теоретичні відомості
- •Хід виконання роботи
- •Обробка експериментальних даних
- •Лабораторна робота № 6 обмежено розчинні рідини
- •Основні теоретичні відомості
- •Хід виконання роботи
- •Різного складу
- •Обробка експериментальних даних
- •Лабораторна робота № 7 коефіцієнт розподілу
- •Основні теоретичні відомості
- •Хід виконання роботи
- •Обробка експериментальних даних
- •Лабораторна робота № 8 термічний аналіз
- •Основні теоретичні відомості
- •Хід виконання роботи
- •Обробка експериментальних даних
- •Лабораторна робота № 9 кінетика хімічних реакцій в розчинах
- •Основні теоретичні відомості
- •Хід виконання роботи
- •Обробка експериментальних даних
- •Лабораторна робота № 10 кінетика гетерогенних процесів
- •Основні теоретичні відомості
- •Хід виконання роботи
- •Обробка експериментальних даних
- •Лабораторна робота № 11 електропровідність
- •Основні теоретичні відомості
- •Хід виконання роботи
- •Обробка експериментальних даних
- •Хід виконання роботи
- •Обробка експериментальних даних
- •Хід виконання роботи
- •Обробка експериментальних даних
- •Лабораторна робота № 12 електрорушійні сили
- •Основні теоретичні відомості
- •Обробка експериментальних даних
- •Хід виконання роботи
- •Обробка експериментальних даних
- •Лабораторна робота № 13 потенціометричне визначення рН
- •Основні теоретичні відомості
- •Хід виконання роботи
- •Обробка експериментальних даних
- •Хід виконання роботи
- •Обробка експериментальних даних
- •Лабораторна робота № 14 електроліз
- •Основні теоретичні відомості
- •Хід виконання роботи
- •Обробка експериментальних даних
- •Хід виконання роботи
- •Обробка експериментальних даних
- •Література
Лабораторна робота № 13 потенціометричне визначення рН
Мета роботи. Відкалібровувати рН-метр за допомогою буферних розчинів; визначати рН розчинів сильних та слабких електролітів за допомогою калібрувального графіка та порівнювати їх з теоретично розрахованими.
Основні теоретичні відомості
Водневим показником рН називається від’ємний десятковий логарифм активності іонів водню:
|
(13.1) |
де
[див. рівняння (12.3)].
При 298 К в нейтральному середовищі рН = 7, в кислому – рН < 7, в лужному – рН > 7.
Для слабких електролітів:
|
(13.2) |
може
бути розрахована за відомою константою
дисоціації (довідникові дані) і
концентрацією розчину С:
|
(13.3) |
де
- ступінь дисоціації. Звідки
|
(13.4) |
Потенціометричний метод визначення рН полягає у визначенні потенціалу зануреного в досліджуваний розчин електрода, який є оборотним відносно іонів Н+. Індикаторними електродами, потенціал яких залежить від концентрації іонів водню, можуть бути водневий електрод (Н+|Н2, Pt), стибієвий та скляний. При 298 К потенціал водневого електрода пов’язаний з рН розчину рівнянням:
|
(13.5) |
У рН-метрах як індикаторний використовується скляний електрод. Він являє собою кульку (мембрану) зі спеціального скла, яка припаяна до звичайної скляної трубки. В середині скляної кульки розміщено хлорсрібний електрод в 0,1 М розчині НСl. Якщо скляний електрод занурити в досліджуваний водний розчин, то на внутрішній і зовнішній поверхнях мембрани перебігатимуть реакції обміну іонами Н+ між розчином та склом і виникнуть стрибки потенціалу, які залежать від рН розчинів в кульці та ззовні скляного електрода. Оскільки рН розчину в середині скляної кульки величина стала, потенціал електрода залежатиме тільки від рН зовнішнього розчину.
Потенціал скляного електрода при 298 К виражається рівнянням:
|
(13.6) |
Електродом порівняння в рН-метрах зазвичай є каломельний електрод.
Розчини з певною концентрацією іонів водню, рН яких мало змінюється при розведенні та при додаванні незначних кількостей розчинів сильних кислот чи лугів, називають буферними. Буферні розчини готують із суміші слабкої кислоти та її солі або слабкої основи та її солі.
Задача 1. Калібрування шкали рН-метра
Хід виконання роботи
Вимірюють рН п’яти буферних розчинів з відомим значенням рН. В одну із склянок наливають кілька мл буферного розчину з рН - 1,68 і занурюють в нього електроди (електрод) рН-метра. Останні (останній) перед вимірюванням рН промивають дистильованою водою і осушують фільтрувальним папером. Таким чином послідовно вимірюють рН інших буферних розчинів.
Дані вимірів записують у таблицю 13.1.
Таблиця 13.1 – Значення рН розчинів
рН буф. |
1,68 |
3,56 |
4,01 |
6,86 |
9,18 |
рН вим. |
|
|
|
|
|
