- •Фізична хімія Методичні вказівки
- •Лабораторна робота № 1 калориметрія
- •Основні теоретичні відомості
- •Хід виконання роботи
- •Обробка експериментальних даних
- •Лабораторна робота № 2 визначення молярної маси леткої рідини
- •Основні теоретичні відомості
- •Хід виконання роботи
- •Обробка експериментальних даних
- •Лабораторна робота № 3 хімічна рівновага
- •Основні теоретичні відомості
- •Хід виконання роботи
- •Обробка експериментальних даних
- •Лабораторна робота № 4 тиск насиченої пари рідини
- •Основні теоретичні відомості
- •Хід виконання роботи
- •Обробка експериментальних даних
- •Лабораторна робота № 5 кріоскопія
- •Основні теоретичні відомості
- •Хід виконання роботи
- •Обробка експериментальних даних
- •Лабораторна робота № 6 обмежено розчинні рідини
- •Основні теоретичні відомості
- •Хід виконання роботи
- •Різного складу
- •Обробка експериментальних даних
- •Лабораторна робота № 7 коефіцієнт розподілу
- •Основні теоретичні відомості
- •Хід виконання роботи
- •Обробка експериментальних даних
- •Лабораторна робота № 8 термічний аналіз
- •Основні теоретичні відомості
- •Хід виконання роботи
- •Обробка експериментальних даних
- •Лабораторна робота № 9 кінетика хімічних реакцій в розчинах
- •Основні теоретичні відомості
- •Хід виконання роботи
- •Обробка експериментальних даних
- •Лабораторна робота № 10 кінетика гетерогенних процесів
- •Основні теоретичні відомості
- •Хід виконання роботи
- •Обробка експериментальних даних
- •Лабораторна робота № 11 електропровідність
- •Основні теоретичні відомості
- •Хід виконання роботи
- •Обробка експериментальних даних
- •Хід виконання роботи
- •Обробка експериментальних даних
- •Хід виконання роботи
- •Обробка експериментальних даних
- •Лабораторна робота № 12 електрорушійні сили
- •Основні теоретичні відомості
- •Обробка експериментальних даних
- •Хід виконання роботи
- •Обробка експериментальних даних
- •Лабораторна робота № 13 потенціометричне визначення рН
- •Основні теоретичні відомості
- •Хід виконання роботи
- •Обробка експериментальних даних
- •Хід виконання роботи
- •Обробка експериментальних даних
- •Лабораторна робота № 14 електроліз
- •Основні теоретичні відомості
- •Хід виконання роботи
- •Обробка експериментальних даних
- •Хід виконання роботи
- •Обробка експериментальних даних
- •Література
Лабораторна робота № 1 калориметрія
Мета роботи. Визначити теплоємність калориметра та інтегральну теплоту розчинення кристалічної речовини.
Основні теоретичні відомості
Калориметрія – це метод визначення теплових ефектів (кількості теплоти), які супроводжують будь-які фізико-хімічні процеси (розчинення, нейтралізації тощо). Тепловий ефект розчинення кристалічної речовини у воді або в іншому розчиннику є сумою двох складових: теплоти руйнування кристалічної решітки та теплоти гідратації (в загальному випадку – сольватації) іонів.
|
(1.1) |
Якщо речовина легко гідратується, її розчинення супроводжується виділенням теплоти (наприклад, CuSO4, BaCl2), якщо ж гідратація незначна – поглинанням теплоти (КСl, К2SО4). Розчинення кристалогідратів, насичених водою, також супроводжується поглинанням теплоти.
Інтегральною теплотою розчинення кристалічної речовини називається кількість теплоти, що виділяється або поглинається внаслідок розчинення одного моля речовини в такій кількості розчинника, при якій утворюється розчин певної концентрації. Інтегральна теплота розчинення залежить від природи розчиненої речовини, розчинника, концентрації розчину та температури.
Теплові ефекти визначають за допомогою калориметрів. Найпростіший калориметр – це склянка, яка повністю, або частково ізольована від довкілля. При дослідженні процесу розчинення твердої речовини в склянку занурюють термометр, скляну паличку-мішалку та наливають певну кількість розчинника.
Тепловий ефект процесу, який перебігає у калориметрі, можна розрахувати за рівнянням:
|
(1.2) |
де
– теплоємність калориметра,
– зміна температури в результаті
розчинення.
Теплоємністю калориметра називається кількість теплоти, яка необхідна для нагрівання його на один градус. Теплоємність калориметра розраховується як сума теплоємностей його окремих частин, тобто склянки, мішалки, термометра та розчину:
|
(1.3) |
де сі
– питома теплоємність матеріалу
складової частини калориметра,
;
gі
–
маса складової частини калориметра, г.
Хід виконання роботи
1. Визначення теплоємності калориметра
Як калориметр використовується поліетиленовий стакан, який частково теплоізольований від довкілля. Схему калориметра наведено на рис. 1.
Для визначення теплоємності калориметра на технічних терезах зважують поліетиленовий стакан та скляну паличку. Відміряють мірним циліндром 200 мл дистильованої води та виливають її в стакан. Підвішують термометр, відмічають глибину його занурення у воду і за допомогою мірного циліндра визначають об’єм витісненої води, який дорівнює об’єму зануреної частини термометра.
Результати вимірів записують у таблицю 1.1.
Таблиця 1.1 – Маси складових частин калориметра та питомі теплоємності матеріалів
Складові частини калориметра |
Поліетиленовий стакан |
Скляна паличка |
Вода |
Об’єм зануреної частини термометра |
Маса складової частини g, г |
|
|
200 |
___ см3 |
Питомі
теплоємності матеріалів,
|
2,3 |
0,79 |
4,18 |
1,9
|
2. Визначення інтегральної теплоти розчинення солі
На технічних терезах зважують 5 г розтертої в ступці солі: NaCl, KCl, KBr, KNO3, NH4Cl, NH4NO3 (за вказівкою викладача).
Зміну температури внаслідок процесу розчинення визначають таким чином. При перемішуванні води в склянці декілька разів вимірюють температуру через рівні проміжки часу (15 с) поки не отримають три однакових значення (t1). Після цього у воду всипають сіль і енергійно перемішують розчин до повного розчинення солі, продовжуючи виміри температури до того часу, поки не отримають три однакові значення температури розчину (t2). Виміряні температури записують у таблицю 1.2.
Таблиця 1.2 – Зміна температури в процесі розчинення кристалічної речовини
τ, с |
0 |
15 |
30 |
45 |
75 |
90 |
105 |
... |
t, 0С |
|
|
|
|
|
|
|
|
