Тема 7. Фіксований сільськогосподарський податок
Податковим кодексом України даний податок визначено таким, порядок нарахування та сплати якого здійснюється за спеціальним режимом. Це означає, що порядок нарахування та сплати такого податку може передбачати особливий порядок визначення його елементів, податкової бази, механізмів нарахування, термінів сплати, пільгового забезпечення та ін.
Мета його запровадження обумовлена необхідністю державної підтримки галузі сільськогосподарського виробництва, подолання його потенційної збитковості, а також забезпечення сільськогосподарських підприємств фінансовими ресурсами за принципом самофінансування, спрощення податкового обліку та ін.
Фіксований сільськогосподарський податок (ФСП) податок, який стягується з одиниці земельної площі у відсотках її нормативної грошової оцінки.
Право сплати ФСП звільняє сільськогосподарські підприємства від сплати таких податків і зборів:
а) податку на прибуток підприємств;
б) земельного податку (крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються для ведення сільськогосподарського товаровиробництва);
в) збору за спеціальне використання води;
г) збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності (у частині провадження торговельної діяльності).
Інші податки і збори, у т. ч. єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, сплачуються платником податку в порядку і розмірах, визначених Податковим кодексом, законами України.
Платниками ФСП можуть бути сільськогосподарські підприємства, у яких частка виробництва сільськогосподарської продукції за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 %.
Право на отримання сплати ФСП надано також сільгосппідприємствам, які на дату подання відповідної заяви до органів ДПС утворені шляхом реорганізації, злиття або приєднання, поділу або виділення. Головною умовою набуття такого права при цьому залишається та ж сама вимога частка виробництва сільськогосподарської продукції за попередній податковий рік має дорівнювати, або перевищувати 75 % від її загальної кількості.
Новоутворені сільськогосподарські товаровиробники отримують право сплати ФСП з наступного року за аналогічним порядком.
У разі якщо у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва становить менш як 75%, такий сільськогосподарський товаровиробник зобов’язаний сплачувати податки на умовах загального режиму оподаткування.
Якщо платники податку не можуть виконати вимогу щодо 75 % критерію частки сільськогосподарського товаровиробництва у зв’язку із виникненням обставин непереборної сили, до таких платників ФСП в наступному податковому році не застосовується вимога, згідно з якою частка сільськогосподарського товаровиробництва має дорівнювати або перевищувати 75 %.
Такі сільгоспвиробники для підтвердження статусу платника ФСП подають податкову звітність разом із рішенням ВР АРК, обласних рад про наявність обставин непереборної сили та перелік суб’єктів господарювання, що постраждали внаслідок таких обставин.
Для набуття і підтвердження статусу платника ФСП сільськогосподарські підприємства до 1 лютого зобов’язані надати:
загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких стягується податок, і земель водного фонду внутрішніх водойм;
звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки;
розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва;
відомості (довідку) про наявність земельних ділянок.
Якщо сільськогосподарські товаровиробники утворені упродовж року шляхом злиття, приєднання або перетворення, то для набуття статусу платника ФСП вони зобов’язані надати на адресу податкового органу упродовж 20 календарних днів місяця, що настає за місяцем його утворення, декларацію з податку за період від дати утворення до кінця поточного року.
Довідка про набуття або підтвердження статусу платника ФСП видається податковим органом упродовж 10 робочих днів з дати подання відповідної заяви.
Реєстрація платника ФСП скасовується за ініціативою самого платника, або за рішенням органу ДПС у разі встановлення за результатами документальної перевірки недотримання критеріальних вимог.
Не може бути зареєстрований як платник податку:
суб’єкт господарювання, у якого понад 50 % доходу, отриманого від продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки, становить доход від реалізації декоративних рослин, диких тварин і птахів, хутряних виробів і хутра;
суб’єкт господарювання, що провадить діяльність із виробництва та реалізації підакцизних товарів, крім виноматеріалів виноградних, вироблених на підприємствах первинного виноробства для підприємств вторинного виноробства, які використовують такі виноматеріали для виробництва готової продукції;
суб’єкт господарювання, який на день подання документів для набуття статусу платника податку має податковий борг, за винятком безнадійного податкового боргу, який виник унаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорні обставини).
Об’єктом оподаткування податку є площа сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), що перебуває у сільськогосподарського підприємства на умовах власності, користування або оренди.
У разі якщо платник ФСП за господарськими операціями виступає орендодавцем таких сільськогосподарських земель, передача їх в орендне користування не змінює розміру об’єкта оподаткування такого платника ФСП.
А якщо платник податку орендує сільськогосподарські угіддя або землі водного фонду, то площа орендованих земельних ділянок не змінює розмір об’єкта оподаткування.
Базою оподаткування податком для сільськогосподарських товаровиробників є нормативна грошова оцінка одного гектара сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень), проведена за станом на 1 липня 1995 р., для земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ) нормативна грошова оцінка одного гектара ріллі в АРК або в області, проведена за станом на 1 липня 1995 р.
Розмір ставок податку з одного гектара сільськогосподарських угідь або земель водного фонду визначається залежно від категорії (типу) земель, їх розташування та нараховується за відносними (адвалорними) ставками:
а) для ріллі, сіножатей і пасовищ (крім ріллі, сіножатей і пасовищ, розташованих у гірських зонах та на поліських територіях, а також ріллі, сіножатей і пасовищ, що перебувають у власності сільськогосподарських товаровиробників, які спеціалізуються на вирощуванні та переробці продукції рослинництва на закритому ґрунті) 0,15 %;
б) для ріллі, сіножатей і пасовищ, розташованих у гірських зонах та на поліських територіях 0,09 %;
в) для багаторічних насаджень (крім багаторічних насаджень, розташованих у гірських зонах і на поліських територіях) 0,09 %;
г) для багаторічних насаджень, розташованих у гірських зонах та на поліських територіях, 0,03 %;
ґ) для земель водного фонду 0,45 %;
д) для ріллі, сіножатей і пасовищ, що перебувають у власності сільськогосподарських товаровиробників, які спеціалізуються на вирощуванні та переробці продукції рослинництва на закритому ґрунті 1,0 %.
Базовим звітним податковим періодом для ФСП визначено календарний рік, який починається з 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року.
Для розрахунку річної суми податку платники використовують формулу:
,
де ФСП річна сума земельного податку, що підлягає сплаті до бюджету;
Sга площа земельної ділянки, га;
Сп ставка податку, %.
Такий розрахунок платники зобов’язані здійснювати щорічно станом на 1 січня, а отримані результати відобразити в податковій декларації на поточний рік (додаток 5). Таку податкову декларацію платники ФСП зобов’язані подавати податковому органу до 1 лютого поточного року за місцем перебування платника та місцем розташування земельної ділянки.
Сплата податку проводиться щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця, у розмірі третини суми податку, визначеної на кожний квартал від річної суми податку, у таких розмірах: а) у I кварталі 10 %; б) у II кварталі 10 %; в) у III кварталі 50 %; г) у IV кварталі 30 %.
Платники податку, утворені протягом року шляхом злиття, приєднання або перетворення, уперше сплачують податок упродовж 30 календарних днів місяця, що настає за місяцем їх утворення, а надалі у загальному порядку. Зазначені перерахування платники ФСП здійснюють на відповідні казначейські рахунки за місцем розташування земельної ділянки.
Запитання для самоперевірки
1. Назвіть податкові платежі, в рахунок яких сплачується ФСП.
2. Які умови переходу на спрощену систему оподаткування суб’єктів господарювання, зайнятих у сільському господарстві?
3. Що являється об’єктом оподаткування при сплаті ФСП?
4. Розкрийте механізм розрахунку ФСП.
5. Від чого залежить диференціація податкових ставок при сплаті ФСП?
6. Які існують особливості сплати ФСП упродовж календарного року?