IX. Translate into English.

Батьківщиною незалежного аудиту вважається Шотландія, де наприкінці XVII ст.. був прийнятий перший закон, яким заборонялось окремим посадовим особам служити міськими аудиторами, а в 1853 р. були організовані інститути бухгалтерів в Единбурзі і Глазго (тепер – інститут привілейованих бухгалтерів Шотландії). Проте згадки про аудиторів містяться у документах, датованих 1299 р.

Термін «аудитор» - латинського походження, що в перекладі на українську мову означає «він вислуховує».

У давні часи контроль на приватному рівні найбільшого розвитку набув у древній Греції та Римі, на державному – у Вавилоні, Єгипті та Китаї. Тенденція паралельного співіснування контролю на приватному і державному рівнях зберігається в багатьох європейських державах.

Після підписання Римського договору (1957 р.), яким започатковано Європейське Економічне Співтовариство та передбачено визнання документів про освіту і право надавати професійні послуги за кордоном, аудит набув міжнародного статусу. У сучасному світі функціонує велика кількість аудиторських організацій як на національних, так і на світовому рівнях. Найбільш відомими транснаціональними аудиторськими компаніями, які мають філіали та представництва в багатьох країнах, є «Ернст енд Янг Інтернешнл Лтд», «Делойт-Росс-Томацу», «Прайс Уотерхаус Куперс».

Аудиторська діяльність почала розвиватися в Україні з переходом до ринкових відносин. Аудиторські послуги особливо були потрібні спільним підприємствам, іноземний інвестор вимагав підтвердження звітності аудитором. Розвиток аудиту й організація його здійснюється з використанням досвіду, набутого світовою практикою.

В Україні аудиторська діяльність включає такі основні рівні.

Перший – це ухвалення Закону України «Про аудиторську діяльність» у 1993 р., який визначив у правовому полі місце аудиту, що дуже важливо.

Другий рівень – розроблення системи нормативно-правового регулювання аудиту, яка включає національні нормативи і кодекс професійної етики аудиторів України.

Третій рівень - розроблення документів, які потрібні для реалізації нормативів і використання їх.

Text b auditor’s report

The Auditor's report is a formal opinion, or disclaimer of opinion, issued by either an internal auditor or an independent external auditor as a result of an internal or external audit performed on a legal entity (“an auditee”). The report is subsequently provided to a “user” (such as an individual, a group of persons, a company, a government, or even the general public) as an assurance service in order for the user to make decisions based on the results of the audit.

An auditor’s report is considered an essential tool when reporting financial information to users, particularly in business. Since many third-party users prefer, or even require financial information to be certified by an independent external auditor, many auditees rely on auditor reports to certify their information in order to attract investors, obtain loans, and improve public appearance.