5. Регулювання конфліктної діяльності

Труднощі породжують не самі конфлікти, а наша поведінка в конфліктних ситуаціях. Вибір способу вирішення конфлікту відбувається у зв'язку з оцінкою міри його напруженості. Умовно можна виділити три основних способи вирішення конфліктної ситуації.

Оптимальний спосіб вирішення конфліктної ситуації містить у собі компроміс і співробітництво.

Компроміс доцільний у тих випадках, коли: 1) конфліктна проблема відносно проста і ясна; 2) для дозволу конфлікту мало часу; 3) спільний інтерес, але проблема і її рішення не занадто важливі для обох сторін; 4) обмежені можливості застосування співробітництва; не може бути задоволені інтереси обох сторін одночасно; 5) потрібно йти на взаємні поступки, тому що ціль - одна; 6) без взаємодії неможливе досягнення наміченої мети; 7) очевидна доцільність компромісу, тому що це найбільш економічний спосіб реагування на дану конфліктну ситуацію.

Співробітництво переважно тоді, коли: 1) предмет суперечки явно складний і вимагає детального обговорення для вироблення взаємовигідного рішення; 2) обидві сторони готові витратити час і сили на розбір схованих потреб і інтересів; 3) для обох сторін їхні інтереси дуже важливі й компроміс для них неприйнятний; 4) сторони доброзичливо ставляться друг до друга й мають бажання й здатність із повагою вислухати протилежну точку зору; 5) обидві сторони хочуть домогтися довгострокового рішення, а не тимчасового й не хочуть відкладати його; 6) орієнтація на стратегії рішення: виграш/виграш; 7) у процесі досягнення загальної мети присутня елемент творення.

Основне розходження полягає в тому, що для досягнення компромісу досить ураховувати тільки бажання й проблеми, що лежать на поверхні, тоді як у випадку співробітництва необхідно глибше проникати в причини конфлікту й з'ясувати мети опонентів.

Вироблення взаємовигідних рішень конфлікту реальні, тому що більшість конфліктів мають кілька причин. Крім того, сторони звичайно по-різному оцінюють важливість цих причин, і тому існує кілька прийнятних варіантів задоволення якого-небудь бажання. Ключ до одержання взаємовигідного рішення проблеми полягає в тому щоб задовольнити найважливіше для сторони бажання, а замість побитися поступок в інших, не важливі для неї питаннях. Конфлікт буде дозволений, якщо кожна сторона буде у виграші. А неадекватні способи дозволу конфліктної ситуації (агресія й відхід) сіяють насіння образи, які в майбутньому проростуть у конфлікт.

У цілому ж, для кожної стратегії існує клас ситуацій, у яких вона є найбільш оптимальною. Дня кожного класу ситуацій існує свій набір стратегій, які є найбільш ефективними.

ЛІТЕРАТУРА (основна)

1. Ворожейкін И.Е., Кибанов ЧЕРВОНИЙ., Захаров Д.К. Конфликтология:підручник. М.: ИНФРА-М, 2002.240 с.

2. Грановская P.M. Конфлікт і творчість у дзеркалі психології. М.: Генезис. 2002.- 573 с.

3. Ємельянов СМ. Практикум по конфликтологии. Спб.: Питер, 2000.-368 с.

4. Ерина СИ., Конєва Е.В. Спілкування в організаціях. Навчальний посібник. М.-Ярославль, АВЕР-ПРЕСС, 2001. - 112 с.

5. Коропів А.В. Психологія ухвалення рішення. Монографія. М.: ИП РАН,2003. - 290с.

6. Конфликтология: Хрестоматія / Укладач: Н.И.Леонов. М.: Московський психолого-соціальний інститут; Воронеж: Вид.-во НПО «МОДЭК»,2002. - 304с.

7. Куницынав.Н., Казаринова Н.В., Погольшав.Н. Міжособистісне спілкування. Спб.: Питер, 2001. - 544 с.

8. Лефевр В. А. Рефлексія. М.: Когито-Центр, 2003.496 с.

9. Реан А. А., Коломинский Я.Л. Соціальна педагогічна психологія. Спб.: Питер, 2000.416 с.