3. Універсальні й специфічні функції конфлікту

Функції конфлікту * вплив конфлікту або його результатів на опонентів, їхні відносини й на соціальне й матеріальне середовище.

По спрямованості впливу виділяють деструктивні й конструктивні функції конфлікту.

Залежно від сфери впливу:

-вплив на психічні стани й, як наслідок, на здоров'я учасників;

-вплив на взаємини опонентів;

-на якість їхньої індивідуальної діяльності;

-на соціально-психологічний клімат групи, у якій розвивався конфлікт; на якість спільної діяльності членів групи.

Які ж основні функції можна виділити в конфлікті як неминучому супутнику нашого життя?

• функція, Що Генерує, конфлікту проявляється в тім, що акумулює енергію, тому він має велику потужність, що виражається як у динаміку процесу, так і в досягаються результатах, що.

• Сигнальна функція, свідчить про те або інше неблагополуччя в колективі, в організації його діяльності, а також показує адаптованість або неадаптованість особистості.

• Стимулююча функція. Визначає процес вибору й ухвалення рішення й, в остаточному підсумку, весь процес самореалізації особистості. Конфлікт - це стимул, що вимагає творчої реакції.

• Розвиваючої функції сприяє формуванню нових рис особистості.

• Інтегративна функція конфлікту характеризується тим, що виникає більше тісний взаємозв'язок усередині групи, між суб'єктами комунікації, внаслідок чого відбувається зімкнення.

Специфічні функції - професійне рішення міжособистісних відносин у групі.

• Конструктивний конфлікт дає поштовх до розвитку, запобігає застій, змушує щось переглянути.

• Конфлікт - це стимул, що вимагає творчої реакції. Продуктивність конфронтації виникає з того факту, що конфлікт веде до зміни, зміна веде до адаптації, адаптація веде до виживання.

• Конфлікт служить формою потужної розрядки енергії. Соціально контрольований конфлікт «розряджає атмосферу» між його учасниками й уможливлює поновлення їхніх відносин. Забезпечуючи вільний вихід почуттям ворожнечі, конфлікти служать підтримці взаємин. Конфлікт допомагає зняти внутрішню напруженість особистості, що може бути спрямована на руйнування організму, знімається гострота проблемної ситуації.

Роль конфлікту, в основному, залежить від того, наскільки ефективно їм управляють. Щоб управляти конфліктом, необхідно розуміти не тільки причини виникнення конфліктної ситуації, але й структуру конфлікту.

4. Динаміка конфлікту

Динаміка конфлікту включає три стадії, кожна з яких складається з декількох фаз. Перша стадія - розвиток доконфликтной ситуації включає чотири фази: виникнення проблемної ситуації соціальної взаємодії; її усвідомлення суб'єктами конфлікту; спроби дозволити її конструктивними, неагресивними способами; виникнення предконфликтной ситуації (початок протидії або поява негативних емоцій в опонентів по відношенню друг до друг). Друга стадія

- розвиток властиво конфлікту, також включає чотири фази: інцидент

- перехід предконфликтной ситуації у відкритий конфлікт: конфліктна взаємодія; спроби завершити конфлікт; завершення конфлікту. Третя стадія - розвиток послеконфликтной ситуації включає дві фази: часткова нормалізація взаємодії учасників після його дозволу; повна нормалізація взаємодії учасників конфлікту.

I стадія. Потенційний конфлікт Фази:

1. Наростання незадоволених потреб, інтересів в оппоне-тов.

2. Нереалиазованность очікувань, установок, цілей.

3. Виникнення й наростання емоційної напруги.

4. Зміна відносини до проблеми ситуації, що викликала конфліктну активність.

5. Зростаюча взаємна недовіра.

6. Збільшення кількості проблемних на ґрунті колишніх образ.

7. Збільшення первинної проблемної ситуації.

8. Жорсткість позицій конфліктуючих сторін.

9. Акумуляція астенічних емоцій.

10. Ігнорування однієї зі сторін пропозиції про усунення причин конфлікту.

11. Нагромадження взаємних претензій.

12. Усвідомлення, визначення учасниками ситуації як конфліктної.

IIСтадия. Актуальний конфлікт Фази:

1. Початок конфлікту - деякі ініціюючі події спонукують учасників до дій.

2. Ескалація - використання тактик, що суперничають, для впливу на опонента.

3. Конфронтація - орієнтація на досягнення індивідуальної, а не загальної мети.

25

4. Реконструкція - зміна відносини опонентів до існуючого положення справ.

5. Тенденція до рівноваги усвідомлення неможливості продовження конфлікту силовими методами.

6. Баланс сил - учасники домовляються про спосіб дозволу конфлікту.

7. Інтеграція - учасники прагнуть до деякої угоди, прийнятному для обох сторін.

8.Дозвіл-Напрямок енергії конфлікту в площину мирних дій.

9.Узгодження-Визначення конфлікту в термінах тої проблеми, яку треба врегулювати.

10. Компенсація - уточнення аспектів, що компенсують, реалізованої стратегії.

11. Оцінювання- осмислення отриманого результату й способів його досягнення.

Ш Стадія. Розвиваючий конфлікт Фази:

1. Рефлексія - усвідомлення ресурсів власного позитивного особистісного розвитку.

2. Ремісія -поліпшення відносин, «прорив» у встановленні довіри й взаєморозуміння з екс-опонентом.

3. Закріплення -включення в особистісний досвід нових способів бачення й дозволи протиріччя.

4. Децентрация - ретроспективний аналіз дозволу конфліктної ситуації з позиції екс-опонента

5. Актуалізація - вираження опонентові своїх почуттів щодо що происшли, у тому числі вибачень.

6. Прогнозування - витяг «уроку» на майбутнє, відпрацьовування мер профілактики деструктивних конфліктів.