Практичні завдання:

Завдання 1. Підготуйтеся давати відповіді на питання:

1.1. У чому виявляється спорідненість сучасних слов’янських мов? Чим це зумовлено? До якої мовної сім’ї належить слов’янська група мов? Які ще групи є генетично спорідненими зі слов’янською?

1.2. На які групи поділяються сучасні слов’янські мови? Перелічіть мови, які належать до кожної групи, виділивши серед них живі й мертві.

1.3. Поясніть, що означають терміни «старослов’янська мова», «церковнослов’янська мова», «ізводи церковнослов’янської мови».

1.4. Які існують теорії про походження старослов’янської мови? Наведіть аргументи на користь її живомовного характеру.

1.5. Назвіть історичні рамки виникнення й функціонування старослов’янської мови.

1.6. Яке значення курсу старослов’янської мови для слов’янського мовознавства? Чому він передує вивченню інших слов’янських дисциплін?

1.7. На основі яких джерел учені поновили звукову систему, граматичний лад і словниковий склад старослов’янської мови?

1.8. Яку роль відіграли Костянтин (Кирило) і Мефодій у створенні слов’янської писемності?

1.9. Яку азбуку створив Костянтин: кирилицю чи глаголицю? Які факти свідчать на користь гіпотези про давність глаголиці порівняно з кирилицею?

1.10. У яких країнах тривав розвиток слов’янської писемності після смерті Кирила і Мефодія?

Завдання 2. Ознайомтеся і підготуйте для роботи в аудиторії:

1. Карту Слов’янські держави й Візантія у VIII - IX ст.

2. Таблицю Кирилична азбука в зіставленні з візантійським унціалом і глаголицею.

Заняття 2. Графіка й орфографія старослов’янських пам’яток. Джерела вивчення старослов’янської мови

Студент повинен знати: фонетичне значення й деякі особливості правопису кириличних букв; класифікацію й характеристику найдавніших пам’яток слов’янського письма.

Студент повинен уміти: читати й перекладати на українську мову тексти старослов’янських пам’яток; робити спостереження над їх графікою й офографією, визначати числове значення букв, читати слова під титлами, розуміти надрядкові знаки; бачити подібності й відмінності кирилиці й глаголиці.

Теоретичні питання:

1. Старослов’янська графіка:

• дві абетки: кирилиця і глаголиця. Відмінності й подібності між ними;

• фонетичне значення та деякі особливості правопису букв кирилиці;

• числове значення букв старослов’янських азбук;

• діакритичні знаки;

• почеркові особливості пам’яток.

2. Старослов’янські пам’ятки, їхня класифікація і характеристика.

Література:

1. Леута О.І. Старослов’янська мова. – К., 2001. – С. 8-16, 38-45, 49-59.

2. Станівський М.Ф. Старослов’янська мова. – К., 1983. – С.13-57.

3. Майборода А.В. Старослов’янська мова. – К., 1975. – С.7-36.

4. Біленька-Свистович Л.В., Рибак Н.Р. Церковнослов’янська мова. – К., 2000. – С.57-74.

5. Брайчевський М. Походження слов’янської писемності. – К., 1998.

6. Висоцький С.О. Азбука з Софійського собору в Києві та деякі питання походження кирилиці // Мовознавство. – 1976. – № 4.

Практичні завдання:

Завдання 1. Дайте характеристику кириличної азбуки. Чому саме вона лягла в основу сучасної української абетки?

Завдання 2. Наведіть по п’ять прикладів глаголичних і кириличних пам’яток і письмово дайте їм коротку характеристику.

Завдання 3. Підготуйте (перепишіть чи ксерокопіюйте) для роботи в аудиторії таблицю кириличних літер, де відображено їх графіку, орфографію, звукове значення, числове значення, сучасний український шрифт.

Завдання 4. Леута О.І., Гончаров В.І. Старослов’янська мова. Збірник вправ. – К., 2004. – впр.1 (с.13). Виконати письмово.

Завдання 6. Леута О.І. Зб. вправ, впр. 7 (с.14). Переписати речення, письмово перекласти, визначаючи числове значення літер. Користуйтеся довідковим матаріалом на с. 118-169 цього ж збірника.

!Тут і далі для виконання практичних завдань пропонується матеріал із навчального посібника Леути О.І., Гончарова В.І. Старослов’янська мова. Збірник вправ. – К.,2004 (Леута О.І. Зб. вправ).