Література:

1. Леута О.І. Старослов’янська мова. – К., 2001. – С.132-156.

2. Станівський М.Ф. Старослов’янська мова. – К., 1983. – С.182-217.

3. Майборода А.В. Старослов’янська мова. – К., 1975. – С.192-222.

4. Біленька-Свистович Л.В., Рибак Н.Р. Церковнослов’янська мова. – К., 2000. – С.157-170.

Практичні завдання:

Завдання 1. Дайте відповіді на питання:

1.1. Назвіть основні граматичні категорії дієслів старослов’янської мови, порівняйте їх з відповідними категоріями сучасної української мови.

1.2. Дайте загальну характеристику системи дієслівних форм старослов’янської мови. Чим вона відрізнялась від системи форм сучасної української мови?

1.3. Охарактеризуйте систему часових форм дієслів у старослов’янській мові. Поміркуйте над тим, як відсутність деяких граматичних показників дієслів компенсувалася розгалуженістю часових форм у старослов’янській мові. Порівняйте систему часів старослов’янської і сучасної української мови.

1.4. Як визначалася основа інфінітива та основа теперішнього часу? Які дієслівні форми від них утворювалися?

Завдання 2. У словах, поданих у Леута О.І. Зб. вправ, впр.38 (с.86), виділіть основи інфінітива і основи теперішнього часу, визначте клас дієслів.

Зразок:

осн. інфін. ^

влад - h - ти

осн. теп. ч. ^ } ІІІ дієсл. клас

владh - ~ - те

Завдання 3. Леута О.І. Зб. вправ, впр.22 (с.84).

Завдання 4. Леута О.І. Зб. вправ, впр.78 (с.92).

Завдання 5. Леута О.І. Зб. вправ, впр.103 (с.98).

Завдання 6. Леута О.І. Зб. вправ, впр.102 (с.97).

Завдання 7. Від поданих дієслів утворіть форми теперішнього, усі можливі форми минулого та майбутнього часів. Продієвідміняйте утворені фоми в однині, множині й двоїні (зразки подано Леута О.І. Зб. вправ. – С.187-191).

Завдання 8. Зробіть повний морфологічний аналіз підкресленого дієслова з речення:

онъ же рече правh с@дилъ ~си (Мар. єв.)

Схема морфологічного аналізу дієслова:

Словоформа – початкова форма, особова/неособова форма; основа інфінітива, основа теперішнього часу, клас; спосіб, час, особа, число; синтаксична роль

Зразок:

с@дилъ ~си – дієслово, початкова форма с@дити, особова форма; осн. інф. с@д-и-ти, осн. теп. часу с@д-и-те, IV клас; дійсний спосіб, минулий час, складена форма, перфект, ІІ особа однини; присудок.

Заняття 15. Неособові дієслівні форми

Студент повинен знати: походження та подальшу долю інфінітива і супіна в старослов’янській мові; історію активних і пасивних дієприкметників; витворення дієприслівника.

Студент повинен уміти: визначати в тексті інфінітив і супін; характеризувати й відмінювати дієприкметники; бачити дієприслівники.

Теоретичні питання:

1. Особливий статус іменних дієслівних форм у системі старослов’янського дієслова.

2. Походження, показники та морфологічна будова інфінітива.

3. Історична доля супіна в старослов’янській мові.

4. Розвиток дієприкметника як особливої дієслівної форми:

• активні дієприкметники;

• пасивні дієприкметники.

5. Зародження дієприслівника.

Література:

1. Леута О.І. Старослов’янська мова. – К., 2001. – С.156-166.

2. Станівський М.Ф. Старослов’янська мова. – К., 1983. – С.217-225.

3. Майборода А.В. Старослов’янська мова. – К., 1975. – С.222-238.

4. Біленька-Свистович Л.В., Рибак Н.Р. Церковнослов’янська мова. – К., 2000. – С.170-179.