
- •Структура програми навчальної дисципліни «Старослов’янська мова»
- •1. Опис предмета навчальної дисципліни
- •2. Мета, завдання, методика та програма вивчення курсу
- •3. Структура залікового кредиту курсу
- •4. Тематика та зміст лекцій Змістовий модуль і. Вступ
- •Тема 1. Вступ
- •Змістовий модуль іі. Фонетика
- •Тема 1. Фонетика. Фонетична система старослов’янської мови іі пол. Іх ст.
- •Тема 2. Звуки старослов’янської мови в порівняльно-історичному аспекті
- •Змістовий модуль ііі. Граматика
- •Тема 1. Морфологія. Іменник.
- •Тема 2. Прикметник
- •Тема 3. Дієслово
- •Тема 4. Синтаксис
- •5. Практичні заняття Змістовий модуль і. Вступ
- •Теоретичні питання:
- •Література
- •Практичні завдання:
- •Теоретичні питання:
- •Література:
- •Практичні завдання:
- •Змістовий модуль іі. Фонетика
- •Теоретичні питання:
- •Література:
- •Практичні завдання:
- •Теоретичні питання:
- •Література:
- •Практичні завдання:
- •Теоретичні питання:
- •Література:
- •Практичні завдання:
- •Теоретичні питання:
- •Література:
- •Практичні завдання:
- •Змістовий модуль ііі. Граматика
- •Теоретичні питання:
- •Література:
- •Практичні завдання:
- •Теоретичні питання:
- •Література:
- •Практичні завдання:
- •Теоретичні питання:
- •Література:
- •Практичні завдання:
- •Теоретичні питання:
- •Література:
- •Практичні завдання:
- •Теоретичні питання:
- •Література:
- •Практичні завдання:
- •Теоретичні питання:
- •Література:
- •Практичні завдання:
- •Теоретичні питання:
- •Література:
- •Практичні завдання:
- •Теоретичні питання:
- •Література:
- •Практичні завдання:
- •6. Завдання для самостійної роботи
- •Література до рефератів:
- •Теоретичні питання:
- •Література:
- •Практичні завдання:
- •7. Індивідуальні навчальні завдання
- •Схеми аналізів
- •Схеми морфологічного аналізу службових слів:
- •Правила читання старослов’янських текстів
- •8. Оцінювання навчальної діяльності (за видами роботи)
- •Оцінювання теоретичних знань – усні відповіді та відповіді четвертого рівня складності у тестах
- •Критерії оцінювання читання та інтерпретації текстів
- •Критерії оцінювання практичних завдань (вправ, мовних аналізів усіх рівнів)
- •Критерії оцінювання реферату
- •9. Література
- •1. Опис предмета навчальної дисципліни 4
- •Навчально-методичне видання Старослов’янська мова
8. Оцінювання навчальної діяльності (за видами роботи)
При вивченні курсу старослов’янської мови (з питань вступу, фонетики, морфології і синтаксису) застосовуються кілька видів контролю знань.
Поточний контроль на семінарських і практичних заняттях через усні відповіді та письмові самостійні роботи у вигляді оцінок „5”, „4”, „3”, „2”.
Поточний контроль за вмінням читати і перекладати старослов’янські тексти, який має 5-ти бальну шкалу вимірювання.
Поточний котроль за виконанням індивідуальних робіт, винесених для самостійного опрацювання. Це можуть бути реферати, анотації, огляди літератури, вправи, підібрані індивідуально форми контролю за рівнем знань з конкретної теми і под.).
Підсумковий модульний (тематичний) контроль через захист здійснених у групах чи самостійно індивідуальних навчальних завдань – фонетичного та граматичного аналізів старослов’янських текстів, кожен з яких оцінюється за 12-бальною шкалою з наступним переведенням в оцінки:
12 – 11 балів – „5” – відмінно А,
10 – 9 балів – „4” – добре В,
8 – 7 балів – “4” – добре С,
6 – 5 балів – „3” – задовільно Д,
4 бали – „3” – задовільно Е,
менше 4-х балів – “2” – незадовільно FX;
через виконання тестових контрольних робіт з фонетики і фонології та морфології старослов’янської мови, які мають 30-бальну шкалу вимірів знань з наступним переведенням в оцінки:
30 – 26 балів – „5” – відмінно А,
25 – 22 бали – „4” – добре В,
21 – 18 балів – “4” – добре С,
17 – 14 балів – „3” – задовільно Д,
13 – 10 балів – „3” – задовільно Е,
9 – 6 балів – “2” – незадовільно FX (недостатній рівень),
до 6 балів – „1” – незадовільно F (низький рівень).
Екзаменаційний контроль, який може здійснюватись у формі письмового тесту на 100 балів із наступним переведенням їх в оцінки
100 – 90 балів – „5” – відмінно А,
89 – 80 балів – „4” – добре В,
79 – 70 балів – “4” – добре С,
69 – 60 балів – „3” – задовільно Д,
59 – 50 балів – „3” – задовільно Е.
Він передбачений для студентів, які хочуть поліпшити показники за результатами підсумкових модульних контролів, або тих, хто навчався за індивідуальним планом чи за програмою екстернатної форми навчання.
І на заняттях, і на іспитах студент повинен виявити як знання теорії, так і практичні навички. До обов’язкових форм контролю за формуванням практичних умінь і навичок належить графемно-фонетичний, граматичний аналіз слова з коментарем усіх типів змін, які відбулися в різні періоди функціонування старослов’янської мови, читання й переклад старослов’янського тексту і синтаксичний його аналіз речення на етапі фіксації в пам’ятці.
Оцінювання теоретичних знань – усні відповіді та відповіді четвертого рівня складності у тестах
Відмінно (5А) ставиться, коли студент повністю засвоїв теоретичний матеріал, логічно і послідовно викладає його, пов’язуючи з вивченим раніше, бачить міжпредметні зв’зки, наводить приклади і коментує їх, порівнює з фактами інших слов’янських мов та сучасної української мови. Пояснює всі мовні зміни в хронології їх протікання, а при сумнівних прикладах – висловлює власні міркування. Обов’язковим є знайомство з додатковою літературою, опрацювання її і використання при висвітленні питання. Студент робить самостійні висновки, висловлює гіпотези, дискутує.
Добре (4В) виставляється за умови, коли студент засвоїв теоретичний матеріал, вільно викладає його, виявляє ознайомлення з додатковою літературою на рівні авторів, їхніх праць з висвітлюваного питання. Наводить приклади. Але у нього є незначні проблеми з усвідомленням системних зв’язків, коментарем мовних явищ. Не завжди дотримується логіки викладу, хоч вільно орієнтується у хронології мовних процесів, але інколи припускається одиничних помилок. Коментує всі мовні процеси, хоч іноді не в хронологічній послідовності.
Добре (4С) студент одержує за зв’язне самостійне відтворення матеріалу, але при неповних відповідях у несуттєвих позиціях (наприклад, студент добре знає зміни проголосних у сполученні з [j], але при цьому не висвітлює особливості цього процесу у західнослов’янських діалектах); відсутні посилання на додаткову літературу, хоч знає авторів найвідоміших робіт; є помилки (не більше двох) у визначенні хронології мовних подій.
Задовільно (3Д) ставиться студенту, який засвоїв матеріал на рівні зв’язного переказування, відтворює вивчене не завжди логічно і послідовно, але не губиться при необхідності навести приклад. Він може коментувати найважливіші фонетичні явища, граматичні зміни, що зумовили самобутній характер старослов’янської мови (палаталізації, сполуки складотворчих ро, ло із редукованими, рефлекси *or, *ol, *er, *el, суфікси давніх основ іменників, форми прикметників і под.).
Задовільно (3Е) свідчить про засвоєння матеріалу на рівні невпевненого переказування з порушення логіки викладу і точності вживання термінів. Але студент здатен відтворити теоретичне питання на рівні короткої зв’язної відповіді з одиничними прикладами, намагається коментувати зміни мовних одиниць і йому вдаються окремі етапи аналізу.
Незадовільно (2FX) засвідчує епізодичні знання з курсу, які не дають цілісної уяви про систему старослов’янської мови. Студент не може дати повну відповідь на питання, сплутує різні мовні факти, не орієнтується у їх хронології. Відповідь являє собою окремі речення, твердження, що не підкріплюються прикладами чи доказами.