Теоретичні питання:

1. Особливості вираження підмета і присудка в старослов’янській мові.

2. Другорядні члени речення.

3. Давальний самостійний зворот.

4. Основні типи простих і складних речень у старослов’янській мові.

Література:

1. Леута О.І. Старослов’янська мова. – К., 2001. – С.185-197.

2. Станівський М.Ф. Старослов’янська мова. – К., 1983. – С.240-262.

3. Майборода А.В. Старослов’янська мова. – К., 1975. – С.253-371.

4. Біленька-Свистович Л.В., Рибак Н.Р. Церковнослов’янська мова. – К., 2000. – С.181-191.

Практичні завдання:

Завдання 1. Укладіть конспект „Типи складних речень старослов’янської мови”. Підберіть по одному прикладу складного речення кожного типу.

Завдання 2. Поясніть, з яких елементів складався давальний самостійний зворот. Якими сучасними українськими формами він перекладається? Леута О.І. Зб. вправ, впр.2 (с.121), опрацюйте перші три речення.

Завдання 3. Визначте типи речень, Зробіть їх повний синтаксичний аналіз.

Се тр@съ великъ бысть въ мори, hко покрывати с# корабли влънами (Мар. єв.). и не по мнозhхъ дънехъ събьравъ вьсе мьнiи сûнъ отиде на стран@ далече (Асс. єв.).

Схема синтаксичного аналізу речення:

Речення – 1) структура речення (просте/складне); 2) зв’язок між компонентами складного речення (сурядний/підрядний), різновид складного речення; 3) тип речення за метою висловлення (розповідне/питальне/ спонукальне); 4) тип речення за відношенням до дійсності (стверджувальне/ заперечне); 5) тип речення за способом вираження головних членів (двоскладне/односкладне); 6) поширеність додатковими компонентами; 7) тип речення за наявністю компонентів, необхідних для розуміння думки (повне/неповне); 8) тип речення за ускладненістю компонентами (ускладнене/неускладнене).

Зразок:

ты ли ~си царь июдhискъ (Зогр єв.).

Речення просте, питальне, стверджувальне, неокличне; двоскладне, поширене, повне, неускладнене.

7. Індивідуальні навчальні завдання

7.1. Фонетичний аналіз старослов’янських текстів (вид роботи змістового модуля ІІ)

Аналіз здійснюється індивідуально або в групі. Виконується в окремому зошиті для самостійної роботи і захищається на спеціальному заняті контролю за самостійною роботою.

Схема фонетичного аналізу старослов’янського тексту

І. Підберіть текст обсягом близько половини книжкової сторінки.

1. Подайте коротку характеристику пам’ятки і мовного періоду, в який вона була створена.

2.  Навчіться читати текст відповідно до правил читання пам’яток цього періоду (див. Леута О., Гончаров В. Старослов’янська мова. Збірник вправ і практичних завдань. – К., 2004. – С. 130-131).

3.  Перекладіть текст українською мовою.

4.  Розшифруйте слова під титлами.

5.  Виявіть слова із складотворчими [р_о], [л_о].

6. Зробіть графемно-фонетичний аналіз п’яти слів (див. зразок такого аналізу у занятті 6 “Старослов’янська мова. Модульний курс”).

ІІ. Знайдіть і проаналізуйте засвідчені цією старослов’янською пам’яткою зміни праслов’янського періоду, викликані законом відкритого складу.

1.  Знайдіть у тексті слова із чергуваннями, що виникають у результаті монофтонгізації дифтонгів.

2.  Поясніть умови виникнення носових та чергування, спричинені цими процесами: @, # зі сполученнями «голосний + носовий приголосний».

3.  Прокоментуйте звукосполуки ра, ла, рh, лh на початку та в середині слів між приголосними.

ІІІ. Відшукайте в тексті відображення звукових змін, пов’язаних з палаталізаційними процесами:

1.  Поясніть слова, у яких відбито наслідки І, ІІ, ІІ палаталізацій;

2.  Визначте звуки, що походять із праслов’янських сполук “пригол. + j” (ж, ч, ш, з, ц, с, жд, шт, бл, пл, мл, вл ).

ІV. Знайдіть і проаналізуйте засвідчені цією старослов’янською пам’яткою зміни пізнього старослов’янського періоду

1. Випишіть слова із зредукованими та поясніть сильну і слабку позицію їх.

2. Поясніть зміни зредукованих. Виявіть слова, у яких відбулася

• “подвійна зміна” зредукованих,

• зміна ь на ъ у результаті ствердіння шиплячих,

• відбито “закон Ягича”.

1. Виявіть у словах фонетичні зміни, які відбулися внаслідок занепаду зредукованих:

• чергування о, е // ø,

• нові складотворчі [р_о], [л_о],

• нові сполуки приголосних,

• асиміляція, дисиміляція,

• спрощення у нових сполуках,

• диспалаталізація кінцевих приголосних внаслідок занепаду в абсолютному кінці слова.

1. Звукові зміни, не зумовлені занепадом зредукованих:

• графічні описки, що відображають деназалізацію @, #,

• уніфікація [ы] та [і],

• зникнення [j], гармонійна асиміляція та стягнення голосних,

• зникнення епентичного [л] у кінці слова,

• перетворення [дз’] у [з’], ствердіння здавна м’яких і пом’якшених приголосних (н, р, л, ц, дз, с, ш, ж, ч, шт, жд).

7.2. Граматичний (морфологічний та синтаксичний) аналіз старослов’янських текстів (вид роботи змістового модуля ІІІ)

Аналіз здійснюється індивідуально або в групі. Виконується в окремому зошиті для самостійної роботи і захищається на спеціальному заняті контролю за самостійною роботою.

Схема граматичного аналізу старослов’янського тексту

І. Підберіть текст обсягом близько половини книжкової сторінки.

1. Подайте коротку характеристику пам’ятки і мовного періоду, в який вона була створена;

2. Навчіться читати текст відповідно до правил читання пам’яток цього періоду;

3. Перекладіть текст українською мовою;

4. Розшифруйте слова під титлами.

ІІ. Виконайте морфологічний аналіз:

1. Визначте частиномовну приналежність кожного слова тексту, додатково вказавши: в іменниках – тип відмінювання за давньою основою; у займенниках – розряд; у прикметниках – форму (повну, коротку); у дієсловах – на різновид дієслівної форми; у дієприкметниках – на стан і час.

2. Зробіть повний морфологічний аналіз двох слів кожної повнозначної частини мови (іменника, займенника, прикметника, числівника, дієслова, дієприкметника, прислівника) та службових слів (прийменника, сполучника, частки). Зразки подано в планах практичних занять.

ІІІ. Зробіть синтаксичний аналіз

1. Знайдіть у тексті межі речень.

2. Визначте типи речень тексту (прості, складні).

3. Зробіть синтаксичний аналіз (відповідно до схеми) одного простого і одного складного речення (на вибір).

4. Знайдіть у тексті конструкції з «давальним самостійним» відмінком.

5. Виявіть засоби вираження заперечення у реченнях тексту.

6. Визначте засоби передачі чужої мови.