6. Завдання для самостійної роботи

6.1. Теоретичні завдання (перелік питань, які виносяться на самостійне опрацювання):

1. Основні особливості старослов’янського правопису. Походження старослов’янського письма. Проблема наявності письма в слов’ян у докирилівську епоху. Відносна давність старослов’янських азбук, походження кирилиці та глаголиці. Значення знаків кирилиці. Почеркові особливості найдавніших слов’янських текстів.

2. Загальний огляд та характеристика старослов’янської лексики. Старослов’янська лексика з погляду походження. Склад старослов’янської лексики з стилістичного погляду. Фразеологізми з погляду походження. Семантичні типи фразеологізмів.

3. Словотворення як джерело збагачення лексичного складу. Старослов’янська словотвірна структура слова.

4. Рахункові слова, їх загальна характеристика. Кількісні (прості й складені) числівники, їх відмінювання. Збірні та дробові числівники. Порядкові числівники.

5. Невідмінювані частини мови. Прислівники, групи їх за походженням і значенням. Прийменники. Сполучники. Частки. Вигуки.

6. Синтаксис (найголовніші особливості). Загальна характеристика синтаксичної будови старослов’янської мови. Головні члени речення та способи їхнього вираження. Другорядні члени речення та способи вираження їх. Давальний самостійний відокремлений зворот. Основні види простих речень. Складне речення. Речення з прямою мовою.

Крім того, різновидом самостійної роботи є опрацювання теоретичного матеріалу, виконання практичних завдань, підготовка до тестових робіт, що проводяться в аудиторний час.

6.2. Реферат (вид роботи змістового модуля І)

Теми рефератів:

1. Теорії прабатьківщини слов’ян та праслов’янської мови. Найдавніші історичні відомості про слов’ян.

2. Суспільно-політичні умови для виникнення старослов’янської мови. Біографічні відомості про Костянтина і Мефодія.

3. Походження старослов’янського письма. Проблема існування письма в слов’ян до Кирила і Мефодія.

4. Питання про відносну давність глаголиці і кирилиці.

5. Класифікація сучасних слов’янських мов.

6. Функціонування і розвиток старослов’янської мови в різних слов’янських землях

7. Історія дослідження старослов’янської мови.

8. Джерела мовно-історичних відомостей про слов’ян.

Вимоги до реферата: обсяг – 5-7 сторінок; план, титульна сторінка, список літератури (не менше 4 джерел) повинні бути оформлені відповідно до норм.

Література до рефератів:

1. Брайчевський М. Походження слов’янської писемності. – К., 1998.

2. Ветвицкий В.Г., Иванова В.Ф., Моисеев А.И. Современное русское письмо. – М., 1974.

3. Висоцький С.О. Азбука з Софійського собору в Києві та деякі питання походження кирилиці // Мовознавство. – 1976. – № 4.

4. Истрин В.А. История письма. – М., 1961.

5. Истрин В.А. Возникновение и развитие письма. – М., 1965.

6. Леута О.І. Старослов’янська мова. – К., 2001.

7. Лозко Г. Українське народознавство. – К., 1995

8. Лучик В.В. Вступ до слов’янської філології. – К., 2008.

9. Майборода А.В. Старослов’янська мова. – К., 1975.

10. Мельничук О.С. Питання початкового розвитку східнослов’янської писемності // Мовознавство. – 1985. – № 2.

11. Півторак Гр. Українці: Звідки ми і наша мова. – К., 1993.

12. Станівський М.Ф. Старослов’янська мова. – К., 1983.

13. Супрун А.Е. Введение в славянскую филологию. – Минск, 1989.

14. Супрун А.Е., Калюта А.М. Введение в славянскую филологию. – Минск 1981.

15. Чучка П.П. Вступ до слов’янської філології. – Ч.1. – К., 1988; Ч.2. – К., 1989.

Крім рекомендованої літератури, використовуйте джерела, дібрані самостійно.

6.3.  Колоквіум (форма контролю змістового модуля І)

Колоквіум виноситься на спеціальне заняття контролю за самостійною роботою. Проводиться у формі усної співбесіди. Серед питань, що виносяться на розгляд – програмові питання модуля І „Вступ”).

Мета заняття: перевірити знання з історії виникнення й розвитку старослов’янської мови, старослов’янської графіки, джерел вивчення старослов’янської мови та історії дослідження старослов’янської мови й письма.

Перелік питань:

1. Коли, на думку вчених, слов’яни виокремилися зі спільнослов’янської етнічної і мовної єдності?

2. Найвідоміші теорії прабатьківщини слов’ян.

3. Етнонім „слов’яни”, погляди на його етимологію.

4. Джерела найдавніших мовно-історичних відомостей про слов’ян.

5. Що являла собою праслов’янська мова? Які хронологічні рамки її існування?

6. Охарактеризуйте основні етапи формування праслов’янської мови, причини та час її розпаду.

7. Походження слов’янських мов. Роль і місце у цьому процесі праслов’янської мови.

8. Класифікація сучасних слов’янських мов.

9. Загальне поняття про старослов’янську мову, її місце в системі слов’янських мов.

10. Значення старослов’янської мови для слов’янського мовознавства взагалі й для українського зокрема.

11. Основні джерела та суспільно-політичні умови виникнення старослов’янської мови.

12. Біографічні відомості про Костянтина і Мефодія.

13. Функціонування і розвиток старослов’янської мови в різних слов’янських землях: у Моравії та Паннонії; охрідське та преславське культурні вогнища на території південних слов’ян; старослов’янська писемність у східних слов’ян.

14. Питання про живомовну основу старослов’янської мови.

15. Локальні варіанти (редакції, ізводи) старослов’янської мови.

16. Порівняльна характеристика двох старослов’янських азбук – кирилиці й глаголиці.

17. Територіальне поширення глаголиці й кирилиці. Значення кирилиці в історії розвитку слов’янського письма.

18. Фонетичне значення та деякі особливості правопису букв кирилиці. Числове їх значення. Діакритичні знаки.

19. Походження старослов’янського письма. Проблема існування письма в слов’ян до Кирила і Мефодія.

20. Відносна давність старослов’янських абеток. Значення преславських написів для розв’язання питання про первинність однієї з двох слов’янських азбук. Походження глаголиці. Походження кирилиці.

21. Старослов’янські пам’ятки. Їх назви та класифікація: за азбукою, часом написання, місцем написання, змістом.

22. Глаголичні старослов’янські пам’ятки. Кириличні пам’ятки.

23. Дослідження старослов’янської мови: у першій половині 19 ст.; з 70-х років 19 ст. до нашого часу.

24. Критичний огляд підручників і навчальних посібників із старослов’янської мови для вузів.

6.4. Завдання для оволодіння навичками відмінювання іменних частин мови та дієвідмінювання дієслів (вид роботи змістового модуля ІІІ)

1. Визначити тип відмінювання іменників та провідміняти їх в однині, множині, двоїні:

Варіант 1. Чаша, лhто, волъ, печаль, брhм#;

Варіант 2. Глава, ножь, врьхъ, г@сь, кры;

Варіант 3. Богыни, знои, сынъ, огнь, цркы;

Варіант 4. Владыка, въпль, домъ, боль, смокы;

Варіант 5. Вол", градъ, медь, сласть, свекры;

Варіант 6. Сирота, море, волъ, п@ть, тhм# ;

Варіант 7. Роука, медь, солодъ гол@бь, мати;

Варіан т 8. Овьца, братъ, сынъ, пам#ть, овьч# ;

Варіант 9. Боур", краи, врьхъ, гость, чюдо;

Варіант 10. Юноша, отьць, домъ, мышь, пламы.

2. Визачте розряд поданих займенників і провідміняйте їх:

Варіант 1. Азъ, которыи;

Варіант 2. Мои, себе;

Варіант 3. Онъ, вьс"къ;

Варіант 4. Кыи, овъ;

Варіант 5. Чьто, твои;

Варіант 6. Нhчьто, чии;

Варіант 7. И, мы;

Варіант 8. Тъ, самъ;

Варіант 9. Вашь, никъто;

Варіант 10.Вьсь, ~же.

3. Провідміняйте запропоновані короткі прикметники чоловічого, середнього і жіночого роду в однині, множині, двоїні. Утворіть на базі коротких повні прикметники чоловічого, середнього і жіночого роду і провідміняйте їх в однині, множині, двоїні.

Варіант 1. Рогатъ (-о, -а);

Варіант 2. Бhдьнъ (-о, -а);

Варіант 3. Тихъ (-о, -а);

Варіант 4. Пhшь (-о, -а);

Варіант 5. Синь (-о, -а);

Варіант 6. Новъ (-о, -а);

Варіант 7. Великъ (-о, -а);

Варіант 8. Младъ (-о, -а);

Варіант 9. Широкъ (-о, -а);

Варіант 10. Теплъ (-о, -а).

4. Опрацюйте подані дієслова:

• визначте основу інфінітива й основу теперішнього часу;

• установіть клас дієслова;

• утворіть від основ інфінітива і теперішнього часу усі можливі на їх базі особові форми дієслів; форми дієприкметників (активних і пасивних); особові форми продієвідміняйте (утворіть форми І, ІІ, ІІІ осіб однини, множини, двоїни);

• дієприкметники провідміняйте (утворіть форми чоловічого, жіночого і середнього роду, прозмінюйте їх за відмінками в однині, множині, двоїні).

Варіант 1. Коупити; Съхн@ти;

Варіант 2. Нести;

Варіант 3. Радовати;

Варіант 4. Решти (*rekti)$$$$$$$$$$$$$$$$$$$$;

Варіант 5. Съхн@ти;

Варіант 6. Зъвати;

Варіант 7. Крыти;

Варіант 8. Врачевати;

Варіант 9. Нач#ти;

Варіант 10. Бhлhти.

6.5. Практичні завдання (вид роботи змістового модуля ІІІ)

Тема: Найголовніші особливості синтаксису старослов’янської мови

(виконати в спеціальному зошиті. Перевіряється на спеціальному занятті контролю за самостійною роботою)

Студент повинен знати: основні відомості про праці з синтаксису старослов’янської мови, загальну характеристику синтаксичної системи старослов’янської мови, що знайшла своє систематичне продовження в сучасних слов’янських мовах: порядок слів у реченні, типи речень, способи вираження головних і другорядних членів речення; особливості старослов’янської синтаксичної системи: конструкції з подвійними відмінками, давальний самостійний зворот.

Студент повинен уміти: визначати типи речень, характеризувати речення як синтаксичні одиниці, з’ясовувати засоби вираження членів речення.