Література:

1. Леута О.І. Старослов’янська мова. – К., 2001. – С.167-184.

2. Станівський М.Ф. Старослов’янська мова. – К., 1983. – С.230-239.

3. Майборода А.В. Старослов’янська мова. – К., 1975. – С.239-251.

4. Біленька-Свистович Л.В., Рибак Н.Р. Церковнослов’янська мова. – К., 2000. – С.180-184.

Практичні завдання:

Завдання 1. Укладіть короткий конспект до теми „Прислівник”, користуючись доступними підручниками, навчальними посібниками до курсу.

Завдання 2. Леута О.І. Зб. вправ, впр.9 (с.106).

Завдання 3. Леута О.І. Зб. вправ, впр.10 (с.106).

Завдання 4. Познайомтеся з розділами про службові слова ваших підручників і спробуйте дати відповіді на такі узагальнювальні питання:

4.1. Які семантично-граматичні підстави об’єднувати прийменник, сполучник і частку в групу неповнозначних (службових частин) мови?

4.2. Яка історична природа виділення первинних (непохідних) і вторинних (похідних) слів різних службових частин мови?

4.3. Чим структурно схожі між собою слова різних службових частин мови?

4.4. Укладіть структурно-логічні схеми (таблиці) становлення кожної службової частини мови.

Завдання 5. Зробіть повний морфологічний аналіз підкресленого прислівника та всіх службових слів у поданих реченнях.

Послhдъ же посла къ нимъ сынъ свои (Мар. єв.). ты ли ~си царь июдhискъ (Зогр єв.). не хотhаше ни очию възвести на небо (Зогр. єв.). рече отцq сво~мq се колико лhтъ работ\ тебh николиже заповhди тво~> не прhст@пихъ и мъне не далъ ~си козл#те (Остр. єв.).

Схема морфологічного аналізу прислівника:

Словоформа – початкова форма (для якісно-означальних!); розряд і група за значенням; ступінь порівняння та засоби його вираження (для якісно-означальних!); походження, від якого слова і яким способом утворений; морфологічна будова; синтаксична роль; відповідник словоформи у сучасній українській мові.

Зразок:

Николиже – прислівник, обставинний часу, похідний, займенниковий, в основі – займ. корінь к-, до якого приєднується суф. -ли; за морфологічною будовою складний: на прислівник міри і ступеня коли нанизано частки ни-, -же; обставина часу; укр. відповідник ніколи.

Схеми морфологічного аналізу службових слів:

Прийменник – група за походженням (первинний/вторинний); група за морфемним складом (простий/складний/складений); місце у прийменниково-відмінковій формі (препозиційний/постпозиційний/розірваний); у структурі якого відмінка вживається; відповідник в укр. мові.

Сполучник – група і підгрупа за значенням (сурядний/підрядний); група за походженням (первинний/вторинний); група за морфемним складом (простий/складний/складений); група за вживанням (одиничний/повторюваний/парний); відповідник в укр. мові.

Частка – група за роллю в мовних одиницях (фразова/ словотворча/формотворча); група за місцем (препозиційна/постпозиційна/вільнопозиційна); група і підгрупа за функціонально-семантичними особливостями; до якого слова у реченні чи до всього речення відноситься; відповідник в укр. мові.

Зразок:

Къ (нимъ) – прийменник, первинний, простий, препозиційний, вживається в структурі Родового відмінка і передає об’єктні відношення; укр. мовою не збережено, існує еквівалент до.

Заняття 17. Контрольний тест з питань змістового модуля “Граматика”

Контрольний тест включає основні питання морфологічної будови та найголовніші поняття синтаксису старослов’янської мови, проводиться на спеціально відведеному занятті модульного контролю.