Теоретичні питання:

1. Розряди прикметників за значенням.

2. Короткі (нечленні) прикметники, їхні функції, відмінювання.

3. Повні (членні, займенникові) прикметники:

• утворення форм повних прикметників, синтаксичні функції цих слів у старослов’янській мові;

• відмінювання повних прикметників.

4. Ступені порівняння прикметників:

• форми вищого ступеня порівняння членних і нечленних прикметників;

• форми найвищого ступеня порівняння.

Література:

1. Леута О.І. Старослов’янська мова. – К., 2001. – С.115-122.

2. Станівський М.Ф. Старослов’янська мова. – К., 1983. – С.164-177.

3. Майборода А.В. Старослов’янська мова. – К., 1975. – С.172-187.

4. Біленька-Свистович Л.В., Рибак Н.Р. Церковнослов’янська мова. – К., 2000. – С.146-155.

Практичні завдання:

Завдання 1. Дайте відповіді на питання:

1.1. До якого класу слів відносились прикметники праслов’янської мови? Чи мали вони формальні показники розрізнення?

1.2. Які розряди прикметників виділялись у старослов’янській мові? Розкажіть про особливості цих розрядів. Чи збігаються вони із відповідними розрядами прикметників сучасної української мови?

1.3. Як у старослов’янській мові співвідносились короткі й повні прикметники? У чому полягала особливість вживання коротких прикметників? Чи є аналоги їх у сучасній українській та російській мовах?

Завдання 2. Леута О.І. Зб. вправ, впр.12 (с.72).

Завдання 3. Які прикметники називалися повними і чому їх називали займенниковими? Як вони утворювалися? Які зміни в закінченнях коротких прикметників при цьому відбувалися? Чим за семантикою повні прикметники відрізнялися від коротких? Яку синтаксичну функцію виконували у реченні? Виконайте: Леута О.І. Зб. вправ, впр.18 (с.74).

Зразок:

короткий прк. вказ. займ.

чол. рід íîâú + и → íîâúи → íîâыи (повна нестягнена форма);

лексикалізація

короткий прк. вказ. займ.

жін. рід íîâà + " → íîâà" (повна нестягнена форма);

лексикалізація

короткий прк. вказ. займ.

сер. рід íîâî + ~ → íîâî~ (повна нестягнена форма).

лексикалізація

Завдання 4. Провідміняйте у всіх родах і числах у повній і короткій формі прикметники синь, син", син~; старъ, стара, старо.

Завдання 5. Навчіться читати й перекладати подані речення. Випишіть прикметники, визначте групу за будовою і синтаксичну функцію. Зробіть висновки про синтаксичну роль коротких і повних прикметників. Леута О.І. Зб. вправ, впр.22 (с.75).

Завдання 6. Як творилися форми вищого і найвищого ступенів порівняння прикметників? Чи мали форми вищого і найвищого ступенів порівняння прикметників повну і коротку форми? Чи були певні особливості творення форм вищого і найвищого ступенів у прикметників різних родів? Виконайте: Леута О.І. Зб. вправ, впр.29 (с.76).

Завдання 7. Леута О.І. Зб. вправ, впр.39 (с.78), виконайте повний морфологічний аналіз прикметників першого речення.

Схема морфологічного аналізу прикметника:

Словоформа – початкова форма, питання; з яким словом вживається; розряд за значенням; форма (членний/нечленний); рід, число, відмінок, варіант (твердий/м’який); ступінь порівняння; синтаксична функція.

Зразок:

темьна вода въ облацехú а~рьныхъ (Син. пс.)

темьна (вода) – прикметник, яка?; вживається з іменником вода; початкова форма темьнъ; якісний, нечленна форма; жіночий рід, однина, Називний відмінок, твердий варіант; означення узгоджене.

Заняття 12. Лічильні слова

Студент повинен знати: шляхи формування і морфологічні особливості числівника в старослов’янський період; історію кількісних, порядкових, збірних і дробових числівників; становлення парадигми різних груп старослов’янських числівників.

Студент повинен уміти: відтворити походження будь-якого складного чи складеного числівника (з урахуванням фонетичних змін); відмінювати і робити повний морфологічний аналіз старослов’янських числівників.