
- •Структура програми навчальної дисципліни «Старослов’янська мова»
- •1. Опис предмета навчальної дисципліни
- •2. Мета, завдання, методика та програма вивчення курсу
- •3. Структура залікового кредиту курсу
- •4. Тематика та зміст лекцій Змістовий модуль і. Вступ
- •Тема 1. Вступ
- •Змістовий модуль іі. Фонетика
- •Тема 1. Фонетика. Фонетична система старослов’янської мови іі пол. Іх ст.
- •Тема 2. Звуки старослов’янської мови в порівняльно-історичному аспекті
- •Змістовий модуль ііі. Граматика
- •Тема 1. Морфологія. Іменник.
- •Тема 2. Прикметник
- •Тема 3. Дієслово
- •Тема 4. Синтаксис
- •5. Практичні заняття Змістовий модуль і. Вступ
- •Теоретичні питання:
- •Література
- •Практичні завдання:
- •Теоретичні питання:
- •Література:
- •Практичні завдання:
- •Змістовий модуль іі. Фонетика
- •Теоретичні питання:
- •Література:
- •Практичні завдання:
- •Теоретичні питання:
- •Література:
- •Практичні завдання:
- •Теоретичні питання:
- •Література:
- •Практичні завдання:
- •Теоретичні питання:
- •Література:
- •Практичні завдання:
- •Змістовий модуль ііі. Граматика
- •Теоретичні питання:
- •Література:
- •Практичні завдання:
- •Теоретичні питання:
- •Література:
- •Практичні завдання:
- •Теоретичні питання:
- •Література:
- •Практичні завдання:
- •Теоретичні питання:
- •Література:
- •Практичні завдання:
- •Теоретичні питання:
- •Література:
- •Практичні завдання:
- •Теоретичні питання:
- •Література:
- •Практичні завдання:
- •Теоретичні питання:
- •Література:
- •Практичні завдання:
- •Теоретичні питання:
- •Література:
- •Практичні завдання:
- •6. Завдання для самостійної роботи
- •Література до рефератів:
- •Теоретичні питання:
- •Література:
- •Практичні завдання:
- •7. Індивідуальні навчальні завдання
- •Схеми аналізів
- •Схеми морфологічного аналізу службових слів:
- •Правила читання старослов’янських текстів
- •8. Оцінювання навчальної діяльності (за видами роботи)
- •Оцінювання теоретичних знань – усні відповіді та відповіді четвертого рівня складності у тестах
- •Критерії оцінювання читання та інтерпретації текстів
- •Критерії оцінювання практичних завдань (вправ, мовних аналізів усіх рівнів)
- •Критерії оцінювання реферату
- •9. Література
- •1. Опис предмета навчальної дисципліни 4
- •Навчально-методичне видання Старослов’янська мова
Теоретичні питання:
1. Старослов’янські займенники. Класифікація за особливостями відмінювання та граматичними функціями.
2. Значеннєві розряди займенників, відмінювання їх:
1) безродові займенники: особові та зворотний. Характерні особливості їх відмінювання (суплетивізм, внутрішня флексія);
2) родові займенники:
займенниковий тип відмінювання (твердий, м’який, мішаний різновиди);
особливості відмінювання питальних займенників къто, чьто;
іменникове та прикметникове відмінювання займенників етеръ, каковъ, таковъ, сицевъ.
Література:
Леута О.І. Старослов’янська мова. – К., 2001. – С.108-115.
Станівський М.Ф. Старослов’янська мова. – К., 1983. – С.156-164.
Майборода А.В. Старослов’янська мова. – К., 1975. – С.162-172.
Біленька-Свистович Л.В., Рибак Н.Р. Церковнослов’янська мова. – К., 2000. – С.139-146.
Практичні завдання:
Завдання 1. На які основні групи поділялися займенники старослов’янської мови? Що становило основу цього поділу? Укладіть в зошиті таблицю „Значеннєві групи (розряди) займенників старослов’янської мови”. Впишіть туди всі займенники, що належали до того чи іншого розряду.
Завдання 2. Леута О.І. Зб. вправ, впр.3 (с.67).
Завдання 3. Письмово! дайте відповіді на питання:
3.1. У чому полягала специфіка особових займенників старослов’янської мови? Які граматичні категорії були характерними для особових займенників?
3.2. Які відмінкові форми особових займенників мали паралельні форми? Як з цим пов’язане явище суплетивізму при відмінюванні особових займенників?
3.3. Які займенники вживались у функції особових займенників 3-ої особи? Наведіть приклади. З яких старослов’янських займенників сформувалися сучасні форми прямих і непрямих відмінків займенників 3-ої особи (як-от: він – його – йому...).
3.4. З’ясуйте появу приставного н- у формах Д., О., М. відмінків однини предметно-особових займенників и(же), "(же), ~(же) старослов’янської мови. Поясніть походження приставного н- у займенниках 3-ої особи однини сучасної української мови. Укажіть, коли і в яких відмінках воно наявне.
Завдання 4. Леута О.І. Зб. вправ, впр.25 (с.70).
Схема морфологічного аналізу займенника:
Словоформа – початкова форма, родовий/безродовий; розряд; особа (для особових); рід (для родових), число, відмінок; синтаксична роль; відповідник у сучасній українській мові.
Зразок:
онъ же не слышавь опечали с# зело (Супр. рук.)
îíú – займенник, початкова форма: îíú, родовий, вказівний; чоловічий рід, однина, Називний відмінок; підмет; у СУМ він, предметно-особовий займенник, що розвинувся із вказівного (зазнав фонет, процесів: чергування о//і, поява приставного в; морфологічних: суплетивізм форм він – його – йому...).
Заняття 11. Прикметник
Студент повинен знати: розряди прикметників за значенням; особливості коротких прикметників; творення повних прикметників; особливості відмінювання різних груп прикметників; засоби творення ступенів порівняння членних і нечленних прикметників.
Студент повинен уміти: розпізнавати якісні, відносні та присвійні прикметники; від коротких прикметників утворювати повні форми; ступеніювати якісні прикметники; відмінювати короткі й повні прикметники твердої й м’якої груп.