Змістовий модуль ііі. Граматика

Заняття 8. Іменник. Особливості відмінювання іменників з основою на *-ā, *-jā, *-ŏ, *-jŏ, *-ŭ

Студент повинен знати: граматичні категорії іменників: роду, числа, відмінка і значення, в яких вони реалізуються; типи іменних основ, особливості відмінювання іменників з основою на *-ā, *-jā, *-ŏ, *-jŏ, *-ŭ.

Студент повинен уміти: визначати праслов’янські типи відмінювання за суфіксами давньої основи; відмінювати старослов’янські іменники; пояснювати походження закінчень іменників на *-ā, *-jā, *-ŏ, *-jŏ, *-ŭ.

Теоретичні питання:

1. Граматичні категорії старослов’янських іменників.

2. Групи відмінювання, успадковані старослов’янською мовою (за типами давніх основ):

• іменники з основою на *-ā, *-jā, відміновання і походження закінчень іменників цієї групи;

• іменники з основою на *-ŏ, *-jŏ, відміновання і походження закінчень іменників цієї групи;

• іменники з основою на *-ŭ, відміновання і походження закінчень іменників цієї групи.

Література:

1. Леута О.І. Старослов’янська мова. – К., 2001. – С.92-101.

2. Станівський М.Ф. Старослов’янська мова. – К., 1983. – С.134-146.

3. Майборода А.В. Старослов’янська мова. – К., 1975. – С. 128-129, 133-150.

4. Біленька-Свистович Л.В., Рибак Н.Р. Церковнослов’янська мова. – К., 2000. – С.121-131.

Практичні завдання:

Завдання 1. Дайте відповіді на питання:

1.1. У яких значеннях реалізувалася категорія роду старослов’янських іменників? З чим був пов’язаний родовий поділ?

1.2. Скільки значень мала граматична категорія числа? У чому полягала спицифіка двоїни? Які з сучасних слов’янських мов зберегли двоїну?

1.3. Скільки відмінкових форм розрізнялося в системі словозміни імен? Які з них були прямими? Чому кличний відмінок є особливою формою?

1.4. Яка ознака групування іменників за певними типами відмінювання? Коли сформувалось таке групування? Скільки було типів відмінювання (відмін, детермінативів, давніх основ)? Які давні основи мали твердий і м’який варіанти відмінювання?

Завдання 2. Леута О.І. Зб. вправ, впр.5 (с.58). Розподіліть слова за родовою належністю в три колонки.

Завдання 3. Леута О.І. Зб. вправ, впр.9 (с.59). Навчіться читати й перекладати подані речення, випишіть іменники й визначте форму числа.

Завдання 4. Поясніть, як можна відрізнити іменники на *-ŏ та *-ŭ, які в називному відмінку мають спільне закінчення -ъ (столъ - волъ)? Назвіть іменники, які належать до *-ŭ основ. Виконайте письмово Леута О.І. Зб. вправ, впр.33 (с.62).

Завдання 5. Визначте давню основу поданих слів. Скориставшись матеріалом підручника Леута О.І. Старослов’янська мова. – К., 2001. – С. 231, провідміняйте в однині, множині та двоїні старослов’янські іменники. Зверніть увагу, які зміни при цьому відбуваються в системі приголосних старослов’янської мови.

слqга, земл", краи, плодъ, медъ.

Завдання 6. Визначте рід, давню основу і український варіант поданих іменників, продовживши таблицю:

Слово	Рід	Давня основа	Українький варіант	Рід	Відміна
женихъ степь	чол.рід жін.рід	*-ŏ *-ĭ	жених степ	чол. рід чол.рід	ІІ в., тв.гр. ІІ в., тв. гр.

вьрачь, вhко, слqга, юноша, село, с@дии, снъха, жьница.

Заняття 9. Іменник. Особливості відмінювання іменників з основою на *-ĭ, *-ū, на приголосний (*-en,*-es, *-ęt,*-er)

Студент повинен знати: типи іменних основ; особливості відмінювання іменників з основою на *-ĭ, *-ū, на приголосний (*-en,*-es,*-ęt,*-er); відображення в пам’ятках старослов’янської мови процесу уніфікації іменних основ.

Студент повинен уміти: визначати давні типи відмінювання за детермінативами; відмінювати старослов’янські іменники; пояснювати особливості відмінкових закінчень іменників на *-ĭ, *-ū, на приголосний (*-en,*-es,*-ęt,*-er); робити морфологічний аналіз старослов’янських іменників.