- •1.1. Основні підходи і позиції науковців до проблеми девіантності в підлітковому віці
- •1.2. Соціально-психологічний портрет девіантного підлітка
- •1.3. Технологічне забезпечення соціальної роботи з девіантними підлітками
- •2.1. Служба у справах дітей Черкаської міської ради та напрями її роботи
- •2.2. Алгоритм здійснення соціальної роботи з девіантними підлітками Службою у справах дітей Черкаської міської ради
- •Дослідно-експериментальна робота з вивчення умов соціальної
- •Охорона праці у Службі у справах дітей
- •Тема: «Знайомство»
- •Вправа 1. «Візитка»
- •Заняття 2 Тема: «Давайте жити дружно»
- •Заняття 3 Тема: «я серед людей»
Дослідно-експериментальна робота з вивчення умов соціальної
роботи з девіантними підлітками в Службі у справах дітей
Аналіз психолого-педагогічної літератури показує, що на організацію дослідно-експериментальної роботи впливає система принципів, яка відбиває загальні вимоги до організації й проведенню експерименту. У своєму дослідженні ми спиралися на такі принципи:
– принцип системного підходу, що орієнтує дослідження на розкриття цілісності об'єкта, виділення його внутрішніх зв'язків і відносин;
– принцип особистісного підходу, що припускає відношення до підлітка як особистості, як самосвідомого суб'єкта власного розвитку, як до суб'єкта виховної взаємодії;
– принцип діяльнісного підходу, який пов'язаний із фундаментальним науковим положенням про те, що розвиток особистості відбувається тільки в діяльності.
Діяльнісний підхід дозволяє розкрити мету, засоби, а також результат психолого-педагогічної профілактики девіантності, взаємодії, узаємозумовленість усіх учасників цього процесу.
Наш експеримент із профілатично-корекційної роботи з девіантними підлітками здійснювався під час проходження соціально-педагогічної практики у Службі у справах дітей Черкаської міської ради і складалася з двох етапів.
Етапи проведення експериментального дослідження:
Перший етап
На першому етапі нами було проведене дослідження на тему «Проведення вільного часу учнями, що знаходяться на обліку у Службі у справах дітей виконкому Соснівської районної ради». У даному дослідженні використовуються технології соціальної діагностики, зокрема метод анкетування з закритими питаннями. Дослідження мало на меті з`ясувати, як проводять вільний час (які відвідують гуртки, спортивні секції, які мають хоббі) підлітки, які навчаються у Вечірній школі м.Черкас і перебувають на обліку як девіантні у Службі у справах дітей.
Була розроблена анкета (див. Додаток В) та проведено опитування учнів
9-10 класів Вечірньої школи м.Черкаси (30 осіб). У Вечірній школі більшість учнів перебувають на обліку у Службі у справах дітей, саме тому там існують сприятливі умови для проведення дослідження.
Після того, як були проаналізовані результати дослідження, виявилося, що переважна більшість респондентів зазначила, що мають багато вільного часу – це понад 4-5 годин на добу (67%), а 2-3 години вільного часу доступні для 20% респондентів, і лише для 13% підлітків його практично немає. Це свідчить про те, що підготовка до уроків і самі уроки не забирають багато часу у школярів і в них є час для проведення культурно-розвивального і спортивно-оздоровального дозвілля.
Мал. 1. Кількість вільного часу в день.
Поняття «вільний час» 43% девіантних підлітків розуміють як «час для спілкування з друзями», 17% – як «час коли можна нічого не робити» і що є приємно, то 40% учнів уважають це «періодом, який можна провести з користю». Діти повинні вчитися цінувати час і не витрачати його лише на «пусті балачки», а робити корисні справи для себе і своїх близьких.
На питання «Як Ви здебільшого проводите свій вільний час?», 40% респондентів відповіли, що відпочівають із друзями, 20% – дивиться телепередачі, 15% грають у комп`ютерні ігри, 12% в інтернеті, і лише 7% –читають книги і журнали і 6% – допомагають батькам.
Мал. 2. Проведення вільного часу.
Відпочинок із друзями справа хороша, але все залежить від того, які в дитини друзі, якщо має місце бездоглядність з боку батьків, друзі можуть погано впливати на поведінку підлітка. Допомога батькам і читання, на жаль, не приваблюють молодь, але ж саме ці види діяльності найбіш позитивно впливають на підлітка.
Результати дослідження свідчать про те, що девіантні підлітки для відпочинку відвідують кафе, ресторани, бари (30%), дискотеки (37%), нічні клуби (40%), кінотеатри (27%), театри і бібліотеки (7%), музеї і виставки (7%), спортивні заклади (23%).
Мал. 3. Заклади для відпочинку.
Мала відвідуваність закладів культури, свідчить про зниження духовності і споживницький характер життя більшості сучасної молоді. У барах і нічних клубах підлітки вчаться курити, пити, уживати наркотики, долучаються до протиправної поведінки.
Девіантні підлітки, які навчаються в Черкаській вечірній школі, мають такі захоплення: автомобілі, футбол, комп`ютерні ігри, спілкування з друзями, бокс, історію, географію, філологію, малювання, танці, шопінг, музика, греко-римська боротьба, кунг-фу.
Проте секції та гуртки відвідує лише 27% респондентів. Підлітки відвідують танцювальні гуртки і спортивні секції.
Мал.4. Відвідання гуртків.
Більшість учнів (понад 70%) у гуртково-секційній системі не задіяна, хоча згідно з чинним законодавством, кожен школяр має право безкоштовно відвідувати один гурток або секцію. Звичайно є секції і гуртки приватні, але в нашому місті діє розгалужена система гуртків, секцій і клубів, діяльність яких фінансуються за рахунок місцевого бюджету м.Черкаси [17] (див. Додаток Д).
53% девіантних підлітків займаються спортом – футболом, бігом, бадмінтоном, гімнастикою, баскетболом, кунг-фу, греко-римською борьбою, відвідують тренажерні зали. Проте лише 30% опитаних спортом займаються регулярно.
Регулярні заняття фізкультурою і спортом, за результатами досліджень лікарів, підвищують настрій і загальну фізичну активність людини, покращують опір до психологічних стресів, нормалізують окисно-відновні процеси, а також активізують процеси кровообігу [37].
Діти, які усвідомлено займаються спортом, ведуть здоровий спосіб життя і не схильні до девіантної поведінки.
Залучення девіантних підлітків до спортивного дозвілля – невід`ємна частина корекційно-реабілітаційної роботи соціального працівника.
Щодо читання літератури, то понад 20% підлітків прочитує більше 3 книг на місяць, 1-3 книги на місяць прочитує 3% підлітків, і 77% узагалі не читає книги у вільний час. Читання книг – це запорука освітченості, культурно-інтелектуального розвитку дітей та молоді.
Часто допомагають у вільний час батькам і родичам 43% опитаних, інколи це роблять 46% підлітків, і 11% ніколи не допомагають. Моральний обов`язок кожної дитини, яка проживає в сім`ї, допомагати батькам і родичам, показуючи свою любов та шанування тим людям, які їх народили і виховують.
Результати дослідження свідчать про те, що половина (50%) девіантних підлітків ніколи не бере участі у громадській діяльності (спортивних, культурних заходах школи, міста, області), 30% іноді займаються цим, і тільки 20% – часто бере участь у громадській діяльності.
Мал. 5. Громадська діяльність.
Цінність громадської діяльності полягає в тому, що вона дає можливість виховувати справжнього громадянина через формування демократичного світогляду, здорового способу життя, через відродження національної самосвідомості, розуміння власної ролі й місця в суспільстві завдяки усві-домленню своїх прав та обов’язків. Саме це допомагає відвернути школярів від асоціальних форм поведінки, розвинути в них соціальну активність, виховувати почуття власної гідності, виробити вміння виявляти себе в конкретній справі [40].
34% опитаних підлітків уважають, що для того, щоб добре провести вільний час, необхідно обов`язково вживати алкоголь і курити, що дуже допомагає розслабитися, 40% – за те, щоб уживати алкоголь на великі свята. Проти алкоголю і куріння налаштовані лише 26% підлітків, які перебувають на обліку у Службі у справах дітей.
Мал. 6. Вживання алкоголю і тютюну.
Таким чином, ми бачимо, що в сучасних підлітків деформовані ціннісні орієнтації про правильне проведення дозвілля, а куріння і алкоголь для них важливіші за спорт, читання книг; відвідання барів, дискотек і нічних клубів для багатьох цікавіше за музеї, театри і бібліотеки.
За допомогою анкетування ми з’ясували, як девіантні підлітки, які перебувають на обліку в Службі у справах дітей, проводять вільний час.
Наступним завданням нашої роботи було запрошення у вечірню школу керівників черкаських гуртків і секцій для ознайомлення учнів експериментальної групи (30 осіб) з роботою очолюваних ними гуртків. Були присутні керівники гуртків Позашкільного навчального закладу "Центр дитячої та юнацької творчості м. Черкаси", Комунального позашкільного навчального закладу м.Черкаси "Міська станція юних техніків" та Позашкільного навчального закладу м. Черкаси "Центр туризму, краєзнавства, екскурсій та спорту учнівської молоді".
Фахівці розповіли про діяльність гуртків і секцій, їх структуру, види роботи, яка в них проводиться, презентували вироби школярів, які займаються у гуртках (моделі ракет, кораблів, декоративно-прикладну творчість) та показували фотографії, зроблені на заняттях. Учні Вечірньої школи виявляли інтерес, задавали питання, цікавилися місцезнаходженням та розпорядком роботи. Після презентації школярі мали можливість записатися до гуртків і секцій, які їм сподобалися. До гуртків і секцій записалося 24 дитини з 30 присутніх на заході.
У рамках профілактично-корекційної, культурно-дозвільнєвої роботи ми разом із девіантними підлітками відвідали Черкаський обласний краєзнавчий музей. Відвідати краєнавчий музей безкоштовно (як ми домовилися з адміністрацією закладу) виявили бажання 27 девіантних підлітків. Підліткам сподобалося в музеї, частина з них відвідала його вперше. Особливо дітям припали до душі зал, присвячений Великій Вітчизняній війні, зал з опудалами тварин і зал космонавтики.
Через місяць ми знову зустрілися з учнями Черкаської вечірньої школи і методом бесіди визначали, які зміни відбулися в житті підлітків з експериментальної групи. Якщо до зустрічі з фахівцями лише 27% учнів указали, що займаються в гуртках і секцій, то через місяць таких було вже 70%, тобто 43% школярів долучилися до гурткової роботи після зустрічі з керівниками гуртків. 56% учнів заявили, що за останній місяць прочитали більше 3 книг (для порівняння до цього більше 3 книг на місяць читало лише 20% школярів). Також учні заявили, що зацікавившись культурою, відвідали самостійно Черкаський художній музей, Черкаський планетарій і Черкаський академічний обласний український музично-драматичний театр імені Т.Г. Шевченка.
Результати проведеного дослідження свідчать про те, що після проведеної профілактично-корекційної роботи в девіантних підлітків виникло більше хоббі, захоплень, підлітки почали більше читати книг, зацікавились діяльністю гуртків, секцій, музеїв, театрів. Директор і вчителі Вечірньої школи зауважили, що учні стали менше пропускати навчання без поважної причини, краще готуватись до занять, проявляти цікавість до громадської роботи (шкільних заходів – вікторин, КВК), покращилася дисципліна.
Другий етап
Наступним етапом нашої роботи було розроблення ефективних заходів профілактики та реабілітації, які були спрямовані на поведінку неповнолітніх, які схильні до девіацій.
Для того, щоб успішно здійснювати профілактику девіантної поведінки, соціальному працівнику необхідно бути обізнаним у специфіці девіантної поведінки серед підлітків: знати причини виникнення явища; наслідки; новітні тенденції та міри протидії. Для того, щоб здійснювати профілактичну роботу на найвищому рівні, він має постійно збагачувати свої знання про соціальну роботу з девіантними підлітками, що, у свою чергу, сприятиме підвищенню його професіоналізму. Однією з найбільш ефективних технологій навчання і виховання у ракурсі проблеми профілактики і реабілітаційної роботи з девіантними підлітками, на нашу думку, є програми корекції агресивної поведінки девіантних підлітків у формі тренінгів.
У рамках дослідження нами була розроблена і опробована програма корекції агресивної поведінки девіантних підлітків «Новий Ти» (див. Додаток Е).
Проблема агресивності є актуальною для більшості підлітків з девіантною поведінкою. На агресивність скаржаться шкільні вчителі, соціальні працівники і батьки підлітків.
Перед початком занять нами були проведені індивідуальні консультації з кожним підлітком, де визначаються очікування дітей від роботи групи. На консультаціях проводилося тестування за методикою Баса-Дарки. Тестування дозволило відстежити ефективність особистісних змін.
Нами було проведено опитування 60 девіантних підлітків – учнів вечірньої (змінної) школи, що стоять на обліку служби у справах дітей і які брали участь в 1 етапі нашого дослідження, що стосувалося проблеми вільного часу в житті підлітків. Підлітки так само були розділені на 2 групи по 30 осіб – контрольну і експериментальну.
Учням була запропонована тестова методика «Запитальник Басса-Дарки» (див. Додаток Ж).
Особистісний запитальник, розроблений А. Бассом і А. Дарки в 1957 р. і призначений для діагностики агресивних і ворожих реакцій.
На думку авторів, під агресивністю можна розуміти властивість особистості, що характеризується наявністю деструктивних тенденцій, в основному в області суб`єктно-суб'єктних відносин. Імовірно, деструктивний компонент людської активності є необхідним у творчій діяльності, оскільки потреби індивідуального розвитку з неминучістю формують у дітей здатність до усунення й руйнуванню перешкод, подолання того, що протидіє цьому процесу [21].
Тест складається з 75 тверджень, на які обстежуваний повинен відповісти «так» або «ні». Створюючи свій опитувальник, що диференціює прояви агресії й ворожості, А. Басс і А. Дарки виділили такі види реакцій:
1. Фізична агресія – використання фізичної сили проти іншої особи.
2. Непряма агресія, обхідним шляхом спрямована на інша особу або ні на кого не спрямована.
3. Роздратування – готовність до прояву негативних почуттів при найменшім порушенні (запальність, брутальність).
4. Негативізм – опозиційна манера в поведінці від пасивного опору до активної боротьби проти звичаїв, що встановилися, і законів.
5. Образа – заздрість і ненависть до навколишніх за дійсні й вигадані дії.
6. Підозрілість – у діапазоні від недовіри й обережності стосовно людей до переконання в тому, що інші люди планують і приносять шкоду.
7. Вербальна агресія – вираження негативних почуттів як через форму (лемент, вереск), так і через зміст словесних відповідей (прокльону, погрози).
8. Почуття провини – виражає можливе переконання суб'єкта в тому, що він є поганою людиною, що надходить зло, а каяття, що також відчуваються їм, совісті [48].
Якщо розглядати результати тесту детально, то ми можемо сказати, що в підлітків превалюють такі якості особистості як: роздратування (80%), негативізм (74%), образа (67%), вербальна агресія (67%),підозрілість (40%), фізична агресія (37%), непряма агресія (50%), почуття провини (13%).
Таким чином, за підсумками тесту девіантним підліткам притаманні різні форми агресивної поведінки, подолання якої і стало одним із завдань нашої реабілітаційно-корекційної роботи.
Програма корекції агресивної поведінки девіантних підлітків призначена для розширення базових соціальних умінь дітей з агресивною поведінкою.
Запропонований у нашій роботі варіант розрахований, насамперед, на проведення його соціальними працівниками, що не мають фахової підготовки в галузі групової психотерапевтичної роботи.
Метою програми є оптимізація й підтримка процесу становлення его-ідентичності девіантного підлітка.
Завдання:
1. Навчити підлітків прийманням спілкування, стимулюючи розвиток їх комунікативної культури.
2. Сформувати вміння конструктивно діяти в конфліктних ситуаціях.
3. Сформувати мотивацію самовиховання й саморозвитку, забезпечивши її необхідними психологічними ресурсами й засобами.
Тренінгові заняття проходили в приміщенні Служби у справах дітей і присутніми були всі 30 підлітків, тобто та експериментальна група, яка задіяна протягом усього нашого дослідження.
Після проведення тренінгової програми ми повторно проводили тестування показників агресивності по запитальнику Басса і Дарки. Контрольна діагностика проводилася в контрольній і експериментальній групах.
У результаті проведеної роботи ми отримали такі результати: схильність до агресії в девіантних підлітків в експериментальній групі суттєво знизилася, у той час як у контрольній групі спостерігається навіть деяке зростання агресії; підлітки в експериментальній групі стали більш дружними, менше стало виникати конфліктних ситуацій.
Результати дослідно-експериментальної роботи підтверджують висунуту гіпотезу й свідчать що реалізовані в експерименті заходи корекції та профілактики підвищують ефективність роботи з попередження девіантної поведінки підлітків.
