Обробка результатів.

Питання 1,2,3,4,5 характеризують силу нервових процесів досліджуваного. При відповіді на друге питання бал нараховується у зворотному порядку, тобто, якщо досліджуваний поставив 5 балів, то йому нараховується 1 бал, 4 бали – 2 бали, 3 бали залишається, 2 бали – 4 бали, 1 бал – 5 балів. Сума балів від 20 до 25 означає дуже високий рівень вираженості даної якості. Від 15 до 19 – високий, від 10 до 14 – середній, від 5 до 9 – низький, від 0 до 4 – дуже низький рівень.

Питання 6,7,8,9,10 виражають врівноваженість нервових процесів досліджуваного. При відповіді на питання 6,7,9,10 бал нараховується в зворотному порядку. Рівень врівноваженості нервових процесів визначається, як показано вище.

Питання 11,12,13,14,15 виражають характеристику рухливості нервових процесів. При відповіі на питання 14 бал нараховується в зворотному порядку, а рівні сформованості якості так, як в перших двох випадках.

Сукупність відповідей на питання 1-5, 6-10, 11-15 дозволяє визначити тип темпераменту. Якщо сума балів по кожній із груп цих питань перевищує число 13, то ставиться знак “+“, якщо не перевищує або рівна 13. ставиться знак “–“.

Тип темпераменту визначається за таблицею:

Тип темпераменту	Сила нервових процесів	Врівноваженість нервових процесів	Рухливість нервових процесів
Сангвінік	+	+	+
Холерик	+	–	+
Флегматик	+	+	–
Меланхолік	–	–	–

Методика №3.

Мета: визначити силу нервової системи за методикою “теппінг-тест“.

Необхідний матеріал: лист паперу, олівець.

Хід виконання.

Робота будується на основі вимірювання в часі максимального темпу рухів кисті. Досліджуваний протягом 30 с старається втримати максимальний для себе темп. Результати виконання тесту фіксуються в динаміці (через кожні 5 с) і по шести отриманих показниках будується крива працездатності.

При графічному способі реєстрації темпу рухів потрібно на листі паперу намалювати шість квадратів, розміщених у два ряди. Досліджуваний повинен олівцем поставити в кожному квадраті за відведений йому час (по 5 с) якомога більше точок. Перехід від одного квадрата в другий треба проводити в напрямі годинникової стрілки, не припиняючи виконання. Перед початком виконання олівець поставити не в першому квадраті, а перед ним.

Інструкція досліджуваному: “Вам потрібно працювати з максимальною частотою на протязі 30 с. Працювати весь час потрібно на максимумі вольового зусилля, навіть якщо ви вважаєте, що темп рухів зменшується. Чим більшу кількість рухів ви встигнете зробити за відведений час, тим сильніша у вас нервова система“.

Обробка результатів.

На основі даних 5-секундних відрізків будують криві працездатності , на яких за вихідну точку береться темп рухів за перші 5 с. Сила нервової системи визначається по типах кривих працездатності (рис.1.).

Сильна нервова система характеризується випуклим типом кривої працездатності. Максимальний темп наростає в перші 10-15 с виконання, про що, до речі, досліджувані і не підозрюють; далі до 25-30 с він може знизитися нижче вихідного рівня за перші 5 с виконання.

Середня сила нервової системи характеризується рівним типом кривої працездатності. Максимальний темп утримується приблизно на одному рівні на протязі всього часу виконання.

Середньо-слабка нервова система характеризується проміжним (між рівним і низхідним типом кривої працездатності) і ввігнутим типом. У досліджуваних проміжного типу перші 10-15 с темп підтримується на початковому рівні, а потім знижується. У досліджуваних з ввігнутим типом кривої спочатку зниження на протязі 15-20 с, а потім воно змінюється короткочасним зростанням темпу до фонового рівня.

Слабка нервова система характеризується низхідним типом кривої працездатності. Максимальний темп знижується вже із другого 5-секундного проміжку і залишається на зниженому рівні на протязі всього часу виконання.

На думку Є.П.Ільїна, автора методики, фізіологічним обґрунтуванням даного тесту є наступне. Основне навантаження за методикою теппінг-тест в перші 20-25 с лягає саме на центральну нервову систему, її вищі відділи. Наступна робота виявляє лише фізичну втому, яка не завжди може бути зв’язана з належністю людини до тієї чи іншої типологічної градації по силі нервової системи. Завданням тесту якраз і є виявлення змін, що відбуваються в процесі виконання в центральній нервовій системі, а не на периферії (в м’язах), які наступають внаслідок біохімічних і вегетативних процесів. Максимальна інтенсивність короткочасної виконання є обов’язковою умовою діагностування сили НС, що дозволяє обмежити до мінімуму участь вегетативних функцій в забезпеченні виконання і їх присутності при розвитку втоми.

О бов’язковою умовою діагностування сили нервової системи з допомогою теппінг-тесту є змобілізованість досліджуваного на короткочасну роботу максимальної інтенсивності. Для досягнення цього необхідно не тільки зацікавити досліджуваного результатами виконання, але й стимулювати його по ходу виконання словами “не здавайся“, “працюй швидше“ і т.п. Це сприяє чіткій диференціації досліджуваних на сильних і слабих. Важливо також акцентувати увагу досліджуваних на те, щоб вони з перших секунд почали працювати в максимальному для них темпі.

Рис.1.

Типи кривих зміни максимального темпу рухів за 5-секундними відрізками.

По вертикалі – число рухів за 5 с, по горизонталі – 5-секундні відрізки.

А – криві, що характеризують сильну нервову систему, Б – середню,

В – середньо-слабку, Г – слабку нервову систему.