Нумерація розділів, підрозділів, підпунктів і книг роботи

ПЗ поділяють на розділи і підрозділи, пункти і підпункти.

Розділи в межах усієї пояснювальної записки повинні мати порядкові номери, позначені арабськими цифрами без крапки.

Підрозділи повинні мати нумерацію в межах розділу: номер підрозділу складається з номера розділу і підрозділу, розділених крапкою, наприклад, 2.3 означає: третій підрозділ другого розділу. У кінці порядкового номера розділу, підрозділу тощо, крапка не ставиться.

Номер пункту містить номер розділу, підрозділу і пункту, які розділені крапками, наприклад, 3.2.1 - перший пункт другого підрозділу третього розділу.

Назви розділів повинні бути короткими і записувати їх слід у вигляді заголовків великими буквами посередині рядка. Наприклад: «ЗМІСТ», «СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ», «ВИСНОВОК». Назви підрозділів записують у вигляді заголовків меншими буквами (перша велика). Наприклад: «2.1 Архітектура програми», «2.2 Опис програми». Переноси слів у заголовках не допускаються. Крапку в кінці заголовка не ставлять. Між назвами розділів, підрозділів і основним текстом повинен бути пропущений рядок.

Заголовки розділів відділяються від тексту зверху й знизу трьома інтервалами (30..36 пунктів на комп'ютері).

Абзаци в тексті починають відступом, що дорівнює п'яти пропускам. (13-17 мм).

Додатки

Додатки варто оформляти як продовження роботи на її наступних сторінках, розташовуючи додатки в порядку появи на них посилань у тексті роботи.

Кожний додаток повинен мати розділовий лист. На цьому листі приводиться змістовний заголовок додатка, надрукований прописними буквами. У правому верхньому куті над заголовком повинне бути надруковане слово "ДОДАТОК". Якщо додатків у роботі більш одного, їх варто нумерувати арабськими цифрами порядковою нумерацією.