
- •Лекція 1
- •Тема 1 : Предмет «Технології» і основні його завдання на спеціальності «Розробка програмного забезпечення»
- •1.1 Загальні основи організації програмного забезпечення.
- •1.2 Критерії якості, рівні та технології програмування.
- •Критерії якості
- •Рівні програмування
- •-Особисті якості
- •1. 4 Загальні відомості про кваліфікацію.
- •1.5 Характеристика навчально-методичної документації спеціальності «Розробка програмного забезпечення».
- •Титульний лист
- •Правила оформлення роботи Загальні вимоги
- •Нумерація сторінок роботи
- •Нумерація розділів, підрозділів, підпунктів і книг роботи
- •Додатки
Рівні програмування
Успішне програмування передбачає виконання необхідних дій на таких рівнях:
Економічний (бізнес-логіка): Формування вимог до програмного продукту з урахуванням привабливості для користувачів і наявних можливостей розробника, прибутковості для розробника;
Структурний (архітектура): Створення переліку і взаємозв'язків потрібних модулів, графічних і звукових елементів, алгоритмів, баз даних, файлів, вибір мови програмування;
Детальний/Фізичний (кодування): Реалізація окремих функцій з використанням конструкцій і операторів мови програмування, друкування тексту програми на клавіатурі
Як у будь-якому виді діяльності в програмуванні існує своя технологія: - це знання, правила, навички та інструменти, що дозволяють одержувати гарантований якісний результат.
Розглянемо найбільш відомі з технологій:
метод «північно-західного» кута ( мається на увазі аркуш паперу або екран монітора ). Програма пишеться відразу від початку до кінця, без використання яких-небудь принципів (це найпростіший з методів );
технологія структурного програмування, у ній передбачається дотримувати принципів модульності, нисхідного і покрокового проектування програм, одночасного проектування програм і структур даних;
технологія об’єктного програмування – пов’язана з використанням понять об’єктів та їхніх класів при проектуванні програми.
Ну і на кінець, категорію людей, що займаються розробкою алгоритмів та програм на основі математичних моделей називають програмістами. Програмістів умовно можна розділити на три категорії: - Прикладні програмісти. Такі фахівці займаються розробкою конкретних програм, необхідних для роботи організації. Наприклад, сюди можна віднести програмістів 1С. - Системні програмісти програмують операційні системи, інтерфейси до розподілених баз даних(доступ до них має багато користувачів; монопольна- доступ має тільки один користувач), працюють з мережами. - Веб-програмісти мають справу з мережами, але, як правило, з глобальними, такими, як Internet. Вони пишуть веб-інтерфейси до баз даних, створюють динамічні веб-сторінки і т.п.
- Умови праці Робочий час програмістів, хоч і нормований на 40 годин в тиждень, але в цілому вони самі складають свій графік і необмежено роблять понаднормову роботу. Багато комп'ютерників люблять працювати саме вечорами і вночі, коли всі інші розійшлися по домівках. Робочий час залежить також від внутрішнього розпорядку підприємства. Фізичне навантаження програміста дорівнює нулю. Втома очей є професійним захворюванням програміста. В разі конкретних проектів важливо дотримуватися термінів і вчасно підготувати програму до використання. Загальною проблемою програмістів є те, що складання програм в реальності вимагає набагато тривалішого часу, ніж планується, тому часто терміни здачі готового результату переносять. Якщо програмування є частиною якого-небудь крупнішого проекту, то програміст повинен співпрацювати зі всіма учасниками проекту і розуміти спеціалістів інших сфер. -Необхідні знання, навики і риси характеру. Програміст міг би мати спеціальну освіту у сфері математики або інформаційних технологій, але це не головне. Програмістами працюють представники багатьох спеціальностей, що освоїли програмування пізніше. Програміст, очевидно, повинен володіти англійською мовою, яка є його робочою мовою. Не дивлячись на те що, на перший погляд, це здається необов'язковим, йому необхідні також і деякі навики спілкування, щоб спілкуватися з клієнтом.