1.2 Критерії якості, рівні та технології програмування.

Програмування — процес створення комп'ютерних програм та/або програмного забезпечення. Програмування поєднує в собі елементи інженерії (існує навіть відповідна спеціальна галузь інженерії — програмна інженерія), фундаментальних наук (перш за все математики) і мистецтва.

У більш вузькому значенні програмування розглядається як кодування , тобто реалізація у вигляді програми одного чи кількох взаємопов'язаних алгоритмів. У сучасних умовах це здійснюється із застосуванням мов програмування. В ширшому сенсі процес програмування охоплює і розробку алгоритмів, і аналіз потреб майбутніх користувачів програмного забезпечення.

Програма – це послідовність команд, на підставі яких комп'ютер вирішує певні завдання і обробляє введені дані, а умовою є те, що в цієї послідовності розпоряджень має бути певний порядок. Сама по собі програма – це такий самий носій інформації, як, наприклад, книга. Але, якщо книга може бути хорошою або поганою, то програма може бути працюючою або непрацюючою, тому що, якщо одне слово або деталь не на своєму місці, програма стає непридатною до використання. Роботу програміста можна порівняти також з роботою годинникаря, де кожен гвинтик і кожна шестерня до останнього мають бути встановлені на своє місце настільки точно, щоб годинник ішов правильно. Кожна програма складається для конкретного завдання, її не складають довільно або про всяк випадок. До написання програми програміст складає відповідний проект і графік роботи. Програміст може займатися корегуванням вже існуючих і складанням нових програм. При корегуванні він знаходить помилки та збої і усуває їх, щоб програма знову могла нормально функціонувати, а в разі нових програм складається все заново. Завдання програміста – забезпечити, щоб програма і в реальності функціонувала безперебійно.

Критерії якості

Яким би не був підхід до створення програмного забезпечення, кінцева програма має задовольняти деякі вимоги, тобто відповідати певним критеріям якості. Найчастіше зустрічаються такі критерії:

• Ефективність/Продуктивність: кількість ресурсів системи, що споживає програма (час процесора, розмір пам'яті, зовнішня пам'ять, ширина каналу мережі(пропускна здатність або швидкість в Інтернеті-4Мбіт) і навіть взаємодії з користувачем). Чим менше ресурсів споживається, тим краще;

• Надійність: ймовірність того, що результат роботи програми правильний. Це залежить від корректності алгоритмів та правильності кодування;

• Стійкість: як програма розв'язує проблеми в нестандартних ситуаціях, як наприклад неправильні дані, недоступність необхідних ресурсів як наприклад пам'ять, локальна мережа, та неправильні дії користувача;

• Зручність: ергономічність програми. Легкість, з якою особа може використовувати програму для своїх цілей;

• Переносимість: діапазон апаратного забезпечення та операційних систем(незалежність від платформи, переносимість з платформи на платформу, програма має можливість працювати з різними ОС- Windows, Linux ) на яких можна компілювати чи інтерпретувати код програми, виконуючи її. Це залежить від відмінностей в програмних ресурсах наданих різними платформами, включаючи ресурси, наявність компіляторів та бібліотек для мови програмування;

• Масштабованість: Простота подальшого супроводження програми, тобто внесення в неї додаткових вдосконалень чи виправлень помилок. що збільшують її функціональність. Цей критерій не має прямого відношення до користувача, але впливає на час, протягом якого програма буде використовуватись.