3.2 Зразок оформлення ілюстрацій

Н еобхідно зазначити, що оцінка кредитоспроможності позичальника нерозривно пов’язана з процесом комплексного аналізу кредитоспроможності (рис. 1.1).

Р исунок 1.1 – Система комплексного аналізу та оцінки кредитоспроможності позичальника [Error: Reference source not found]

Аналітичне обґрунтування можливості, безпечності та доцільності надання кредиту позичальнику та умов його надання можливо лише на основі узагальнення результатів комплексної оцінки кредитоспроможності позичальника, аналізу кредитних ризиків та аналізу забезпечення за кредитом. Отже, оцінка кредитоспроможності позичальника не включає в себе оцінку забезпечення за кредитом, однак наявність та якість забезпечення обов’язково повинна враховуватися при винесенні рішення про надання кредиту.

4. Оформлення формул та рівнянь

4.1 Правила оформлення формул та рівнянь

Формули та рівняння розташовують посередині сторінки безпосередньо після тексту, в якому вони згадуються. Вище і нижче кожної формули або рівняння повинно бути залишено один вільний рядок.

Формули та рівняння виділяються в окремий рядок з наступними поясненнями до них. При цьому після тексту, що передує формулі/рівнянню, розділовий знак ставиться лише в тому випадку, коли в тексті є слово, яке підкреслює, що далі випливає пояснення.

В кінці формул і в тексті перед ними необхідно розставляти розділові знаки таким чином, щоб формула не порушувала граматичної структури фрази. Двокрапка перед формулою ставиться тільки тоді, коли цього вимагає побудова тексту, що передує формулі. Після формули ставиться той розділовий знак, що необхідний, виходячи з побудови фрази: якщо формулою закінчується фраза, то ставиться крапка, якщо закінчується головне речення – кома (наприклад, перед словом «де», що починає експлікацію).

Формули/рівняння нумерують у межах розділу арабськими цифрами. Номер формули/рівняння складається з номера розділу і порядкового номера формули/рівняння, розділених крапкою. Після формули/рівняння, виділеної в окремий рядок, ставиться кома і з правої сторони аркуша в круглих дужках номер формули/рівняння. Після формули йде розшифровка умовних позначень і розмірність. Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів, що входять до формули чи рівняння, слід наводити у тій послідовності, в якій вони наведені у формулі чи рівнянні.

Рядки в розшифровці розташовуються у наступний спосіб. Слово «де» пишеться з лівого боку аркуша без відступу. Після слова «де» двокрапка не ставиться. На цьому ж рядку пишеться перший символ (умовне позначення), потім ставиться знак тире, дається розшифровка символу, а після коми – розмірність і крапка з комою. Точно під першим символом пишеться наступний символ і також розшифровується.

Якщо пояснення значення символу не вміщується в один рядок, то воно продовжується на наступному рядку без будь-яких абзацних відступів.

Якщо формула/рівняння не вміщується в один рядок, вона повинна бути перенесена на знаках рівності (=), додавання (+), віднімання (–), множення (×) і ділення (:). Знак, на якому зроблений перенос формули/рівняння, пишуть два рази – в кінці першого і на початку другого рядка.

Для компактності невеликі формули або формули, що не мають самостійного значення, можна розташовувати усередині текстових рядків. Також для економії місця можна розташовувати усередині текстових рядків розшифровки формул.

Формули, що йдуть одна за одною й не розділені текстом, відокремлюють комою.

Наприклад:

і , (1.1)

і . (1.2)

При підстановці чисел, якими заміняються символи формул, числа потрібно ставити на ті ж місця, де стояли символи. Не можна наводити при цьому проміжні розрахунки і скорочення. При великій кількості цифрових даних, використаних при розрахунках по зазначеній формулі, їх доцільно наводити у вигляді таблиці або в додатку. При посиланні на формули в тексті необхідно вказувати повний номер у дужках, наприклад, «у формулі (3.1)...» або «підставляючи дані таблиці 2.1 у формулу (3.1), одержимо...».