2. Оформлення таблиць

2.1 Правила оформлення таблиць

Цифровий матеріал у роботі варто оформляти у вигляді таблиць.

Кожна таблиця повинна мати змістовний заголовок, у якому відображається: найменування показників, що наведені в таблиці, найменування банківської установи (об’єднання), по якій наводяться дані в таблиці, і, нарешті, період, за який наводяться дані. Заголовок розміщують після слова «Таблиця» над відповідною таблицею. Слово «Таблиця» і її заголовок починають із великої літери. Назву не підкреслюють

Напис «Таблиця» розміщують над лівим верхнім кутом таблиці з абзацу із зазначенням номера. Нумеруються таблиці в межах розділу арабськими цифрами (за винятком таблиць, наведених у додатку). Номер таблиці складається з номера розділу і порядкового номера таблиці, розділених крапкою, наприклад: «Таблиця 2.1» (перша таблиця другого розділу).

Заголовки граф і рядків таблиці повинні починатися з великих літер, підзаголовки – із малих, якщо вони самостійні. Заголовки вказуються в однині. Поділяти шапку таблиці над боковиком по діагоналі не рекомендується. При необхідності нумерації даних у таблиці порядкові номера вказують у графі перед їх найменуванням.

Слід уникати повторів тематичного заголовка в заголовках граф. Рекомендується одиниці виміру зазначати у тематичному заголовку, виносити до узагальнюючих заголовків слова, що повторюються.

У таблицях дозволяється використання шрифту 12 pt та вертикального напрямку тексту з поворотом проти годинникової стрілки.

Розташовуючи в графах цифрові дані, необхідно пам’ятати про однакову розрядність даних, тобто розряди цифр і коми перед десятковими дробами розміщалися на одній вертикалі. Між розрядами цифр не повинно бути проміжків. Кількість знаків після коми (включаючи нулі) у всіх числах повинна бути однаковою. Цифровий матеріал необхідно вказувати з вирівнюванням по правій стороні графи.

Невеликі таблиці варто розміщувати в тексті, великі – в додатках.

Не допускається розташування таблиці в основному тексті, якщо, крім таблиці, на сторінці відсутня текстова частина обсягом не менше 4 рядків.

При переносі таблиці на іншу сторінку заголовок не повторюють, а повторюють лише шапку і зверху праворуч розміщують слова «Продовження таблиці …», наприклад «Продовження таблиці 2.1». При поділі таблиці на частини допускається її шапку або боковик заміняти відповідно номерами граф чи рядків, нумеруючи їх арабськими цифрами у першій частині таблиці. У роботі не рекомендується розривати таблиці.

Таблицю з великою кількістю граф допускається поділяти на частини і розміщувати одну частину під іншою у межах однієї сторінки. Якщо рядки або графи виходять за формат сторінки, то в першому випадку кожної частини таблиці повторюється її шапка, у другому – боковик. Таблицю варто розміщувати зручно для читання без повороту роботи або з поворотом за годинниковою стрілкою.

В тексті повинен бути логічний підхід до таблиці, вказівки, для чого таблиця складається. Наприклад, «Для характеристики основних показників банківської діяльності складемо наступну таблицю» або ж «Для аналізу показників прибутковості банківської установи скористаємося даними таблиці 2.1». Перед таблицею обов’язково повинна йти коротка характеристика (аналіз) її цифрових даних із посиланням на таблицю. Розміщують таблицю після першого згадування про неї у тексті. При посиланні на таблицю по тексту (без дужок) вказують слово «таблиця», або якщо посилання надається у дужках, зазначають скорочене слово «табл.» і номер таблиці, наприклад: «Як свідчать дані таблиці 2.1, ефективність банківської діяльності можна оцінити» або ж «Ефективність банківської діяльності можна оцінити ...... (табл. 2.1).» Повторні посилання на таблиці варто давати зі скороченим словом «див.», наприклад: «…(див. табл. 2.1)».

Практикою економічних досліджень вироблені наступні вимоги до упорядкування й оформлення статистичних таблиць:

1. таблиця повинна бути по можливості невеликою за розмірами. Іноді більш доцільно побудувати дві-три невеликі таблиці, ніж одну велику.

2. рядки підмета і графи присудка, зазвичай, розміщають за принципом від часткового до загального, тобто спочатку показують складові, а в кінці підмета або присудка підводять підсумки. Якщо наводяться не всі складові, а виділяються найбільш важливі з них, то спочатку показують загальні підсумки, а потім виділяють найбільш важливі їх складові частини. Для цього після підсумкового рядка дають пояснення «у тому числі».

3. при заповненні таблиці користуються наступними умовними позначеннями: якщо дане явище зовсім не спостерігається, ставлять тире, якщо відомості про дане явище відсутні, ставлять крапку або пишуть «немає даних», якщо розрахунок відомостей є неприпустимим математично, ставлять «х», якщо відомості є, але значення менше прийнятої в таблиці точності, ставлять 0,0.

4. округлення числа наводиться в окремих графах таблиць з однаковим ступенем точності (від 0,1 до 0,001 і т.д.). Коли показники у відсотках виражаються великими числами, наприклад, чотирицифровими, доцільно замінити їх виразом – «у стільки-то разів більше або менше». Наприклад, 2490 % краще написати в 24,9 рази більше.

5. таблиця може супроводжуватися примітками, в яких зазначаються джерела даних, більш докладний зміст показників і інші необхідні пояснення.

Після тексту перед таблицею та після таблиці перед продовженням тексту роботи варто залишати один вільний рядок.