- •1.1. Поняття господарського законодавства.
- •1.2. Ознаки господарського законодавства.
- •1.3. Система господарського законодавства.
- •2.1. Поняття суб'єкта господарської діяльності.
- •2.2. Права та обов'язки суб'єктів господарювання.
- •2.3. Правове регулювання підприємницької діяльності
- •2.3.1 Поняття та зміст підприємницької діяльності.
- •2.3.2. Суб'єкти підприємницької діяльності.
- •2.3.3. Обмеження у здійсненні підприємницької діяльності.
- •2.3.4. Мале підприємництво: поняття, суб'єкти.
- •2.3.5. Державна реєстрація суб'єктів підприємницької діяльності.
- •2.4. Законодавство України про підприємства
- •2.4.1. Поняття підприємства.
- •2.4.2. Організаційно-правові форми підприємств.
- •2.4.3. Поняття малого підприємства. ,
- •2.4.4. Порядок створення підприємства.
- •2.4.5. Установчі документи підприємства.
- •2.4.6. Юридичні підстави припинення діяльності підприємства.
- •2.5. Законодавство України про господарські об'єднання
- •2.5.1. Поняття об'єднання.
- •2.5.2. Ознаки господарського об'єднання.
- •2.5.3. Види об'єднань.
- •2.6. Законодавство України про господарські товариства
- •2.6.1. Поняття господарського товариства.
- •2.6.2. Види господарських товариств, їх характеристика.
- •2.6.3. Установчі документи господарських товариств, їх зміст.
- •3.1. Правовий режим майна господарюючих суб'єктів
- •3.2. Правове регулювання приватизації майна.
- •4.1. Правове регулювання ліцензування господарської діяльності
- •4.2. Види господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню.
- •4.3. Орган ліцензування та його повноваження.
- •4.4. Порядок отримання ліцензії.
- •5.1. Правове регулювання банківської діяльності України.
- •5.1.1. Банківська система України.
- •5.1.2. Порядок створення банків.
- •5.1.3. Правова основа діяльності Національного банку України.
- •5.1.4. Економічна самостійність Національного банку України.
- •5.1.5. Функції Національного банку України.
- •5.1.6. Керівні органи та їх повноваження.
- •5.2. Правове регулювання кредитно-розрахункових відносин
- •5.2.1. Кредитний договір. Види кредитних договорів.
- •5.2.2. Порядок відкриття рахунків у банках.
- •5.2.3. Порядок та форми розрахунків у господарському обігу.
- •6.1. Господарські зобов'язання. Господарський договір.
- •6.1.2. Поняття господарського договору.
- •6.1.3. Порядок укладення господарського договору, його зміст.
- •6.1.4. Зміна та припинення господарських договорів.
- •6.1.5. Виконання та забезпечення виконання господарських зобов'язань.
- •6.1.6. Відповідальність за порушення господарських зобов'язань.
- •6. 2. Правове регулювання окремих видів господарських договорів
- •6.2.6. Договір оренди державного та комунального майна.
- •7.1, Поняття та види зовнішньоекономічної діяльності.
- •7.2. Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності.
- •7.3. Законодавство про іноземні інвестиції.
- •7.4. Зовнішньоекономічний контракт: зміст, порядок укладення.
- •7.5. Правила інкотермс.
- •Інкотермс-2000
- •7.6. Правовий режим вільних економічних зон.
- •8.1. Поняття та суб'єкти банкрутства.
- •8.3. Провадження у справах про банкрутство.
- •8.4. Ліквідаційна процедура.
- •8.5. Черговість задоволення вимог кредиторів.
- •8.6. Мирова угода
- •9.1. Правові засади підтримки та захисту економічної конкуренції
- •9.2. Зловживання монопольним становищем на ринку.
- •9.3. Правове регулювання діяльності Антимонопольного комітету
- •9.4. Відповідальність за порушення антимонопольного законодавства.
- •10.1. Поняття та способи захисту прав та законних інтересів суб'єктів господарювання.
- •10.2. Господарський суд, система і компетенція його органів
- •10.3. Досудове врегулювання господарських спорів.
- •10.4. Порядок розгляду господарських спорів господарськими судами.
- •10.5. Розгляд господарських спорів третейськими судами.
9.2. Зловживання монопольним становищем на ринку.
Законом України «Про захист економічної конкуренції» (ст.12), встановлено, що суб'єкт господарювання займає монопольне (домінуюче) становище на ринку товару, якщо: • на цьому ринку у нього немає жодного конкурента;
129
Господарське законодавство
• не зазнає значної конкуренції внаслідок обмеженості можливостей доступу інших суб'єктів господарювання щодо закупівлі сировини, матеріалів та збуту товарів, наявності бар'єрів для доступу на ринок інших суб'єктів господарювання, наявності пільг чи інших обставин.
Монопольним (домінуючим) вважається становище суб'єкта господарювання, частка якого на ринку товару перевищує 35 відсотків, якщо він не доведе, що зазнає значної конкуренції.
Монопольним (домінуючим) також може бути визнане становище суб'єкта господарювання, якщо його частка на ринку товару становить 35 або менше відсотків, але він не зазнає значної конкуренції, зокрема внаслідок порівняно невеликого розміру часток ринку, які належать конкурентам.
Зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку є дії чи бездіяльність суб'єкта господарювання, який займає монопольне (домінуюче) становище на ринку, що призвели або можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, зокрема обмеження конкурентоспроможності інших суб'єктів господарювання, або ущемлення інтересів інших суб'єктів господарювання чи споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку.
Зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку, зокрема, визнається:
встановлення таких цін чи інших умов придбання або реалізації товару, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку;
застосування різних цін чи різних інших умов до рівнозначних угод з суб'єктами господарювання, продавцями чи покупцями без об'єктивно виправданих на те причин;
3) обумовлення укладання угод прийняттям суб'єктом господарювання додаткових зобов'язань, які за своєю природою або згідно з торговими та іншими чесними звичаями у підприємницькій діяльності не стосуються предмета договору;
обмеження виробництва, ринків або технічного розвитку, що завдало чи може завдати шкоди іншим суб'єктам господарювання, покупцям, продавцям;
часткова або повна відмова від придбання або реалізації товару за відсутності альтернативних джерел реалізації чи придбання;
6) суттєве обмеження конкурентоспроможності інших суб'єктів господарювання на ринку без об'єктивно виправданих на те причин;
130
Господарське законодавство
7) створення перешкод доступу на ринок (виходу з ринку) чи усунення з ринку продавців, покупців, інших суб'єктів господарювання.
Зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку забороняється і тягне за собою відповідальність згідно з законом.
9.3. Правове регулювання діяльності Антимонопольного комітету
Правове регулювання діяльності Антимонопольного комітету здійснює Закон України «Про Антимонопольний комітет України» і ряд інших нормативних актів. За даним Законом Антимонопольний комітет України є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності. Антимонопольний комітет України підконтрольний Президенту України та підзвітний Верховній Раді України.
Основними завданнями Антимонопольного комґгету України є:
здійснення державного контролю за дотриманням антимонопольного законодавства;
запобігання, виявлення і припинення порушень антимонопольного законодавства;
контроль за економічною концентрацією;
• сприяння розвитку добросовісної конкуренції. Антимонопольний комітет України здійснює свою діяльність
відповідно до Конституції України, Закону України "Про обмеження монополізму та недопущення недобросовісної конкуренції у підприємницькій діяльності", Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції"', цього Закону, інших законів та інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів.
Повноваження Антимонопольного комітету України закріплені в ст. 8 Закону України «Про Антимонопольний комітет України», до них відносяться.
визначати межі товарного ринку, а також монопольне становище суб'єктів господарювання на ньому;
видавати суб'єктам господарювання обов'язкові для виконання рішення про припинення порушень антимонопольного
131
Господарське законодавство
законодавства та про відновлення початкового становища, про примусовий поділ монопольних утворень;
вносити до органів влади обов'язкові для розгляду подання щодо скасування ліцензій, припинення операцій зовнішньоекономічної діяльності суб'єктів господарювання у разі порушення ними антимонопольного законодавства;
приймати нормативно-правові акти відповідно до його компетенції, зокрема, з питань антиконкурентних узгоджених дій, зловживань монопольним (домінуючим) становищем на ринку, дискримінації органами влади, органами місцевого самоврядування, органами адміністративно-господарського управління та контролю, провадження у заявах про надання дозволу на економічну концентрацію суб'єктів господарювання, контролю за економічною концентрацією суб'єктів господарювання, провадження у справах про порушення антимонопольного законодавства, порядку виконання, перевірки, перегляду та оскарження рішень органів Антимонопольного комітету України, а також недобросовісної конкуренції, обов'язкові для виконання органами влади, органами місцевого самоврядування, органами адміністративно-господарського управління та контролю, суб'єктами господарювання, контролювати їх виконання, надавати роз'яснення щодо їх застосування;
здійснювати інші дії, передбачені законодавством про Антимонопольний комітет України.
Для реалізації завдань, покладених на Антимонопольний комітет України, в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі утворюються територіальні відділення Антимонопольного комітету України, повноваження яких визначаються Комітетом у межах його компетенції.