7.5. Правила інкотермс.

Правила ІНКОТЕРМС відомі в усьому світі і дуже широко застосовуються в практиці міжнародної торгівлі. ІНКОТЕРМС -скорочене від англійського "International Commercial Terms" (Міжнародні торгові терміни), - повна їх назва - Міжнародні правила тлумачення торгових термінів (часто їх називають ще -базисні умови постачання). Видаються вони Міжнародною торговельною палатою і вперше були опубліковані в 1936 році. Надалі в них вносилися зміни і доповнення в 1953, 1967, 1976, 1980, 1990, 2000 роках. По своїй суті Правила ІНКОТЕРМС є систематизованим зводом ряду міжнародних торговельних порядків.

Застосування термінів ІНКОТЕРМС дозволяє суб'єктам господарювання (продавцю і покупцю) із різних країн, що можуть мати різне внутрішнє законодавство, різну практику здійснення торгових операцій і т.д., досягти однакового розуміння своїх зобов'язань по постачанню товару, уникнути непотрібної витрати часу на узгодження і детальний опис у договорі купівлі-продажу умов постачання товару, звести до мінімуму можливі суперечки в зв'язку з неправильним розумінням, тлумаченням умов постачання товару і запобігти в зв'язку з цим збої в постачанні.

Застосування термінів ІНКОТЕРМС українськими господарюючими суб'єктами, у взаємовідносинах із їх іноземними контрагентами спрощує укладання й узгодження торгових договорів, сприяє однаковому розумінню і тлумаченню умов постачання товарів, незважаючи на можливі різниці між законодавством України і законодавством країни контрагента українського суб'єкта господарювання.

В Україні застосування ІНКОТЕРМС є обов'язковим згідно з Указом Президента України «Про застосування Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів» від 04.10.94 № 567/94 із змінами, внесеними згідно з Указом Президента № 505/95 від 01.07.95.

Чим же відрізняються ІНКОТЕРМС-2000 від ІНКОТЕРМС-1990 ? Чому виникнула необхідність видання нової редакції?

Як вказує у своїх офіційних коментарях до ІНКОТЕРМС-2000 Міжнародна торговельна палата, вони пропонують більш просте і ясне уявлення 13 термінів (визначень), кожний із яких був

109

Господарське законодавство

переглянутий, а також враховують широке поширення зон вільної (безмитної) торгівлі, збільшення використання електронних засобів зв'язку при вчиненні торгових угод і зміни в практиці транспортування товарів.

Правила ІНКОТЕРМС по своїй суті є систематизованим зводом торговельних порядків, які носять рекомендаційний характер. Прийняття нової редакції Правил 2000 року не означає, що сторони договору купівлі-продажу не можуть с цього моменту робити посилання в договорі на попередню редакцію Правил 1990 року.

Однак, з огляду на те, що на даний момент в газеті «Урядовий кур'єр» не надрукована нова редакція ІНКОТЕРМС-2000, українські підприємці можуть користуватись правилами ІНКОТЕРМС-1990, або додатково включити в договір ті положення ІНКОТЕРМС-2000, якими змінені відповідні положення ІНКОТЕРМС-1990.

Всі терміни в Правилах ІНКОТЕРМС-1990 розділені на 4 категорії:

терміни групи «Е» (Е - Т term - EX works) - коли продавець надає товари покупцеві безпосередньо в своїх приміщеннях;

терміни групи «F» (F - FCA, FAS & FOB) - продавець зобов'язується надати товар в розпорядження перевізника, який забезпечується покупцем;

терміни групи «С» (С - CFR, CIF & СІР) - продавець зобов'язується укласти договір перевезення, однак без прийняття на себе ризику випадкової загибелі або пошкодження товару або яких-небудь додаткових затрат після навантажування товару;

терміни групи «D» (DAF, DES, DEQ, DDU & DDP) -

продавець несе всі затрати й приймає на себе всі ризики до моменту доставки товару в країну призначення.

По всім термінам зобов'язання сторін згруповані по 10 основним напрямкам, так що кожному зобов'язанню продавця відповідає відповідне зобов'язання покупця.

110

Господарське законодавство