- •1.1. Поняття господарського законодавства.
- •1.2. Ознаки господарського законодавства.
- •1.3. Система господарського законодавства.
- •2.1. Поняття суб'єкта господарської діяльності.
- •2.2. Права та обов'язки суб'єктів господарювання.
- •2.3. Правове регулювання підприємницької діяльності
- •2.3.1 Поняття та зміст підприємницької діяльності.
- •2.3.2. Суб'єкти підприємницької діяльності.
- •2.3.3. Обмеження у здійсненні підприємницької діяльності.
- •2.3.4. Мале підприємництво: поняття, суб'єкти.
- •2.3.5. Державна реєстрація суб'єктів підприємницької діяльності.
- •2.4. Законодавство України про підприємства
- •2.4.1. Поняття підприємства.
- •2.4.2. Організаційно-правові форми підприємств.
- •2.4.3. Поняття малого підприємства. ,
- •2.4.4. Порядок створення підприємства.
- •2.4.5. Установчі документи підприємства.
- •2.4.6. Юридичні підстави припинення діяльності підприємства.
- •2.5. Законодавство України про господарські об'єднання
- •2.5.1. Поняття об'єднання.
- •2.5.2. Ознаки господарського об'єднання.
- •2.5.3. Види об'єднань.
- •2.6. Законодавство України про господарські товариства
- •2.6.1. Поняття господарського товариства.
- •2.6.2. Види господарських товариств, їх характеристика.
- •2.6.3. Установчі документи господарських товариств, їх зміст.
- •3.1. Правовий режим майна господарюючих суб'єктів
- •3.2. Правове регулювання приватизації майна.
- •4.1. Правове регулювання ліцензування господарської діяльності
- •4.2. Види господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню.
- •4.3. Орган ліцензування та його повноваження.
- •4.4. Порядок отримання ліцензії.
- •5.1. Правове регулювання банківської діяльності України.
- •5.1.1. Банківська система України.
- •5.1.2. Порядок створення банків.
- •5.1.3. Правова основа діяльності Національного банку України.
- •5.1.4. Економічна самостійність Національного банку України.
- •5.1.5. Функції Національного банку України.
- •5.1.6. Керівні органи та їх повноваження.
- •5.2. Правове регулювання кредитно-розрахункових відносин
- •5.2.1. Кредитний договір. Види кредитних договорів.
- •5.2.2. Порядок відкриття рахунків у банках.
- •5.2.3. Порядок та форми розрахунків у господарському обігу.
- •6.1. Господарські зобов'язання. Господарський договір.
- •6.1.2. Поняття господарського договору.
- •6.1.3. Порядок укладення господарського договору, його зміст.
- •6.1.4. Зміна та припинення господарських договорів.
- •6.1.5. Виконання та забезпечення виконання господарських зобов'язань.
- •6.1.6. Відповідальність за порушення господарських зобов'язань.
- •6. 2. Правове регулювання окремих видів господарських договорів
- •6.2.6. Договір оренди державного та комунального майна.
- •7.1, Поняття та види зовнішньоекономічної діяльності.
- •7.2. Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності.
- •7.3. Законодавство про іноземні інвестиції.
- •7.4. Зовнішньоекономічний контракт: зміст, порядок укладення.
- •7.5. Правила інкотермс.
- •Інкотермс-2000
- •7.6. Правовий режим вільних економічних зон.
- •8.1. Поняття та суб'єкти банкрутства.
- •8.3. Провадження у справах про банкрутство.
- •8.4. Ліквідаційна процедура.
- •8.5. Черговість задоволення вимог кредиторів.
- •8.6. Мирова угода
- •9.1. Правові засади підтримки та захисту економічної конкуренції
- •9.2. Зловживання монопольним становищем на ринку.
- •9.3. Правове регулювання діяльності Антимонопольного комітету
- •9.4. Відповідальність за порушення антимонопольного законодавства.
- •10.1. Поняття та способи захисту прав та законних інтересів суб'єктів господарювання.
- •10.2. Господарський суд, система і компетенція його органів
- •10.3. Досудове врегулювання господарських спорів.
- •10.4. Порядок розгляду господарських спорів господарськими судами.
- •10.5. Розгляд господарських спорів третейськими судами.
8.5. Черговість задоволення вимог кредиторів.
Кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів, у порядку, встановленому статтею 31 закону «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»:
1) у першу чергу задовольняються:
вимоги, забезпечені заставою;
виплата вихідної допомоги звільненим працівникам банкрута, у тому числі відшкодування кредиту, отриманого на ці цілі;
витрати Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, що пов'язані з набуттям ним прав кредитора щодо банку, - у розмірі всієї суми відшкодування за вкладами фізичних осіб;
витрати, пов'язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді та роботою ліквідаційної комісії, у тому числі:
витрати на оплату державного мита;
витрати заявника на публікацію оголошення про порушення справи про банкрутство;
витрати на публікацію в офіційних друкованих органах інформації про порядок продажу майна банкрута;
витрати на публікацію в засобах масової інформації про поновлення провадження у справі про банкрутство у зв'язку з визнанням мирової угоди недійсною;
витрати арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), пов'язані з утриманням і збереженням майнових активів банкрута;
витрати кредиторів на проведення аудиту, якщо аудит проводився за рішенням господарського суду за рахунок їх коштів;
витрати на оплату праці арбітражних керуючих (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) в порядку, передбаченому статтею 27 цього Закону.
Перелічені витрати відшкодовуються ліквідаційною комісією після реалізації нею частини ліквідаційної маси, якщо інше не передбачено цим Законом;
2) у другу чергу задовольняються вимоги, що виникли із зобов'язань банкрута перед працівниками підприємства-банкрута (за винятком повернення внесків членів трудового колективу до статутного фонду підприємства), зобов'язань, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю громадян, шляхом
123
Господарське законодавство
капіталізації відповідних платежів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, а також вимоги громадян -довірителів (вкладників) довірчих товариств або інших суб'єктів підприємницької діяльності, які залучали майно (кошти) довірителів (вкладників);
у третю чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів);
у четверту чергу задовольняються вимоги кредиторів, не забезпечені заставою, у тому числі і вимоги кредиторів, що виникли із зобов'язань у процедурі розпорядження майном боржника чи в процедурі санації боржника;
у п'яту чергу задовольняються вимоги щодо повернення внесків членів трудового колективу до статутного фонду підприємства;
у шосту чергу задовольняються інші вимоги.
Вимоги кожної наступної черги задовольняються в міру надходження на рахунок коштів від продажу майна банкрута після повного задоволення вимог попередньої черги.
У разі недостатності коштів, одержаних від продажу майна банкрута, для повного задоволення всіх вимог однієї черги вимоги задовольняються пропорційно сумі вимог, що належить кожному кредиторові однієї черги.
У разі відмови кредитора від задоволення визнаної в установленому порядку вимоги ліквідаційна комісія не враховує суму грошових вимог цього кредитора.
Вимоги, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, не розглядаються і вважаються погашеними.
Вимоги, не задоволені за недостатністю майна, вважаються погашеними.
У разі якщо господарським судом винесено ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута, майно, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, передається власникові або уповноваженому ним органу, а майно державних підприємств -відповідному органу приватизації для наступного продажу. Кошти, одержані від продажу цього майна, спрямовуються до Державного бюджету України.