0. І) Статичність образу (образ в спокої) – динамічність образу (образ в русі)

1. По цих параметрах ідентифікуються відповідні соціо-психічні прояви, що пов’язані із темпераментальною складовою або ж різними вимірами інформаційно-психологічного обміну і соціально-символічного метаболізму.

2. Кореляція із темпераментальними особливостями випливає із зв’язку між суб’єктивним сприйняттям і переживанням часу (його швидкості, інтенсивності) і підсвідомими намаганнями щодо внесення у візуальні об’єкти відповідної динаміки.

3. Так, час у носіїв сильного типу ВНД спливає швидше і інтенсивніше, суб’єктивне переживання часу стає, відповідно більш динамічним, тому у візуальні об’єкти вносяться відповідні елементи, що посилюють зовнішню динаміку.

4. Ілюстративний приклад 9. При порівнянні двох пар жіночих сережок, виготовлених у вигляді квіточок: однієї – із звичайними мигдалеподібними пелюстками, другої – із такими ж пелюстками, але з деякими загинами на кінцях – можна висловити мотивоване припущення, що перша пара з більш високою імовірністю належатиме особі з холеричним або сангвінічним темпераментом, друга – з флегматичним або ж меланхолічним.

5. Характеристики інформаційно-символічного обміну дають уявлення про більш високу стабільність (фонову нечутливість, статичність) або ж нестабільність (фонову чутливість, динамічність). Оскільки рівень внутрішньої стабільності визначається ступенем напруженості емоційних переживань, і, відповідно, мотиваційної сфери, то можна вести мову і про відповідну інформацію, пов’язану із вказаними психічними сегментами. Запити відповідних соціальних суб’єктів в сфері, наприклад, архітектури можуть виражати сприйняття ними свого становища як більш або менш мобільного (соціально-статичного або ж динамічного).

Ілюстративний приклад 10. За умови більш високої стабільності в ордерах колон як архітектурних елементів будівель в стародавньому світі спостерігався перехід від доричного, через іонічний до коринфського ордеру. В кожному з них зростала кількість хвилястих ліній та завитків, що свідчило про посилення як психологічної, так і соціальної динаміки влади (за рахунок посилення чуттєво-афективної компоненти і загалом – фонової пристрасноті, яка нарощувалася по мірі морального розбещення відповідних політичних еліт), яка в коринфському ордері «почувала» себе статичною, стабільною і фоново-нечутливою, а в іонічному та коринфському – як мінлива (динамічна чуттєво-детермінована), нестабільна та фоново-чутлива (хитка).

Ілюстративний приклад 11. Консюмеристська культура стимулює сприйняття тіла як такого, яке потребує постійного вдосконалення, що передбачає відповідні практики догляду за тілом. Ідея вдосконалення та контролю над тілом загалом не є притаманною лише конс’юмеристській культурі. Можна, наприклад, пригадати християнську мораль, яка наголошує на обмеженні тілесних спокус задля досягнення духовних цілей або менеджмент тіла в радянський час, коли фізкультура, масові змагання та стандартизована гімнастична хореографія були спрямовані на тілесний контроль та підтримку здоров’я (і, отже, більшої віддачі) робочого класу. Природу і тіло, як її складову, трактували як об’єкт освоєння та підкорення. Принциповим для розгляду тіла в контексті консюмеристської культури ьє наголошення на трансформації зовнішності (візуального образу тіла) заради прагнення наблизити тіло до ідеалів. Це, відповідно до П. Бурд’є [Бурдье, 1993], сприяє набуттю тілом певної цінності та перетворенню його на фізичний капітал, який можна використовувати для отримання інших переваг (наприклад, ліпшої роботи, кар’єрного просування, сексуальної успішності тощо).

К) Лінійність (гештальтність, можливість ідентифікації образу) – стохастичність (дисгештальтність, неможливість або слабка можливість ідентифікації образу)

Посилення лінійності дає високий ступінь раціонального контролю, прозорості і прогнозованості бачення об’єкту, рівно як і його спрощеність, і супутню їй розсудкову лаконічність, а також функціональну завершеність.

Гештальт є чітким виокремленням фігури на фоні, що говорить про достатнє усвідомлення суб’єктом відповідної потреби і перетворення всього іншого на фон.

В візуальних композиціях лінійність нарощується за рахунок спрощення і посилення бездекорності, усічення комплексних елементів будь-якої візуалізації (спрощення малюнку, орнаменту і т.п.).

Наприклад, лінійно-геометричні (квадратичні) архітектурні будівлі здебільшого не мають елементів декору і їх функціональне призначення, рівно як і семантику візуальних форм, буває визначити набагато легше, ніж тих архітектурних будівель, де представлено багато елементів декору (хвилястих ліній, вигінів, заокруглень, декоративних «переходів» тощо).

Стохастичність (дисгештальтність, неможливість або слабка можливість ідентифікації образу) дає вихід на посилення безсвідомої компоненти, чуттєвості, афективності, загалом – мінливості і безструктурності (аморфності). В візуальних образах стохастичність повязана із посиленням елементів хвилястих ліній замість прямих, заокруглених геометричних форм замість гострокутних, нечітких слабкоконтурних зображень замість рельєфних і т.п.

0. Ілюстративний приклад 12. Якщо здійснити порівняння візуальних елементів романського та готичного стилю в архітектурі, то стає зрозумілим, що романський стиль можна визначити як переважно лінійно-гештальтний, а тому для романських храмів легше визначити їх призначення, з одного боку як звичайних військових фортець, в яких населення переховувалось від різного роду нападів, а з іншого боку – як фортець духовних, які створювали символічний захист від спокус «світу цього», що за умов виявлення екзальтованої релігійності середньовіччя мало неабияке значення в контексті специфічного розуміння християнської аскези.

1. Готичний стиль характеризується представленістю в архітектурних композиціях будівель значної кількості образів та символів, які (у порівнянні з романікою) піддаються ідентифікації з певним утрудненням, що говорить також про посилення компоненти афективно-чуттєвої мінливості в епоху релігійної лібералізації і посилення секулярності в архітектурі, живописі та інших напрямках образотворчого мистецтва.

Ілюстративний приклад 13. Порівняння двох жінок (при абстрагуванні від інших візуальних ознак), одна з яких одягнута в пальто звичайного бездекорного крію, а друга – в пальто із наявністю подвійної «планки», штучно заокругленого за допомогою гудзиків «комірця» та декорованих за допомогою гудзиків кишень дає можливість висловити мотивовані припущення щодо більшої раціональності, розсудкової прозорості та прагматичності першої жінки при домінуванні у другої жінки значної чисельності елементів безсвідомого (афективності, непередбачуваності, психічної імпульсивності і т.п. характеристик, пов’язаних, загалом, із більш вираженою множинністю).

Ілюстративний приклад. Порівняння форм колони як архітектурних елементів, що характеризують образ влади (колона як стрижневий символ зростання і вертикалізації), можна зробити висновок щодо відмінностей його, наприклад, в стародавньому Єгипті та Греції.

В Греції вказаний архітектурний елемент характеризується варварським спрощенням: це бездекорний стовп, що має поверхневу огранку і жодних елементів декорування верхньої частини (це є свідченням того, що еліта як системоутворююча група влади на той час в Греції представляла собою дещо лінійно-варварське і примітивне, як в вимірі способу життя, так і застосовуваних технологій управління і зовнішнього фасадування). В той же час образ єгипетської влади можна вважати скоріше містифіковано-заплутаним, ніж прозорим і лінійно-гештальтним: «…стовпи мають першопочатково просту форму паралелепіпеда, що перебуває на чотирьохкутній плиті (базі) і несе на собі таку ж абаку, вони перетворюються потім, через відсікання ребер, у восьмигранні, при цьому база стає заокругленою. Далі, з восьмигранного стовпа, знову ж таки через відсікання ребер, утворюється шістнадцятигранний. Нарешті, грані втрачають свою пласку поверхню і переходять у впалі жолоби; сам стовп стає тоншим до вершини, і, таким чином, утворюється колона, яка має подібність до грецької колони доричного стилю, через що деякі вчені вважають її первообразом останньої і називають протодоричною» [Мутер, 2009, с.11-12].