26. Історико-правовий метод.

Історико-правовий метод- це прийоми пізнання державно-правових явищ, що дозволяє відтворити та оцінити конкретну історичну дійсність, виявити закономірності їх існування та розвитку.

В основі застосування цього методу лежать 2 правила: 1. Дослідження првових явищ повинно здійснюватись у середовищі, що впливало або впливає на об’єкт дослідження. 2. Потрібно враховувати часові рамки існування досліджуваного явища.

Прийоми пізнання:

1. генетичні

2. еволюційні

3. реконструктивні

4. системні

5. порівняльно-правові

6. часові

7. дедуктивно-номологічні-підведення під загальні засади

8. індуктивні-пояснення факта через причини його виникнення.

9. Телеологічні- цілі, які сприяли виникненню правового явища.

10. Понятійний апарат: подія, історичний суб’єкт права, тип права, тип держави, вектор правових змін, історичний факт, перехідний період

27. Методика правового дослідження.

Методика правового дослідження - сукупність взаємопов’язаних етапів, стадій, правил найбільш доцільного застосування наукових методів та засобів пізнання правових явищ з метою виявлення їх сукупності, природи, місця у соціумі.

Етапи дослідження:

1. розробка програми дослідження ( визначення предмета і об’єкта дослідження, методи і засоби за допомогою, яких здійснюватиметься дослідження, складається план дослідження – програма);

2. емпіричний; (проводиться теоретичний аналіз, можна застосувати соціологічні методи);

3. теоретичний;

4. висновки та пропозиції, рекомендації (здійснюються на підставі узагальнення).

28. Методологічні проблеми галузевих юридичних наук.

1. підміна предмета пізнання та предмета правового регулювання.

2. Відсутність критичного відбору об’єкта пізнання(категоріальний апарат)

3. відсутність власного предмета (закономірності).

4. описовість, відсутність власних методів.

5. формування навчальної дисципліни на основі галузі законодавства.

6. відсутні основні концептуальні ідеї.