- •Тема 5. Авіаційні підприємства та правове регулювання їх діяльності.
- •Тема 6. Правове регулювання діяльності авіаційного персоналу
- •Основні категорії та поняття
- •Основні категорії та поняття
- •Глава III
- •Тема 7. Правове регулювання авіаційної безпеки
- •Тема 8. Державне регулювання діяльності цивільної авіації
- •Приложение 17 к Конвенции о международной гражданской авиации Безопасность. Защита международной гражданской авиации от актов незаконного вмешательства
Основні категорії та поняття
кваліфікаційна відмітка - запис у свідоцтві, в якому вказуються особливі умови, права та обмеження щодо власника цього свідоцтва;
медичне свідоцтво (сертифікат) - документ, що видається лікарсько-льотною сертифікаційною комісією та підтверджує відповідність його власника конкретним вимогам придатності за станом здоров'я під час виконання функціональних обов'язків;
визнання сертифіката - визначення відповідності вимогам Державіаслужби сертифіката авіаційного навчального закладу (організації з підготовки авіаційного персоналу) іноземної держави, виданого повноважним органом цивільної авіації цієї держави або іншим повноважним органом цивільної авіації;
Правовий статус членів екіпажу повітряного судна визначається їх правосуб’єктністю, тобто закріпленими в законі обсягами право-, діє- та деліктоздатності, а також колом прав і обов’язків.
Права членів екіпажу, яким відповідають обов’язки експлуатанта щодо їх забезпечення, закріплені в ст. 36 ПКУ, де визначається, що:
при виконанні завдання на політ кожний член екіпажу має право відмовитися від його виконання, якщо, на його думку, є аргументоване побоювання за благополучне завершення польоту;
Експлуатант повітряного судна зобов'язаний відшкодувати шкоду, заподіяну членові екіпажу в разі каліцтва або іншого ушкодження його здоров'я, що настало у зв'язку з виконанням ним своїх обов'язків при польоті повітряного судна, в частині, що перевищує суму одержуваної ним допомоги або пенсії, призначеної йому після ушкодження його здоров'я, і фактично одержуваної ним заробітної плати;
Експлуатант повітряного судна зобов'язаний відшкодувати збитки у разі смерті члена екіпажу, що настала у зв'язку з виконанням службових обов'язків з початку перельотної підготовки до закінчення післяпольотного розбору, з виплатою належної суми непрацездатним особам, які перебували на його утриманні, а також його дитині, що народилася після його смерті.
Права командира повітряного судна перелічені в ст. 38 ПКУ, і майже дослівно повторюються в ст. 44 проекту ПКУ. До них належить право:
1) приймати остаточне рішення про виліт, політ і посадку повітряного судна, зливання в польоті пального, скидання багажу, вантажу і пошти, зміну плану і режиму польоту, про припинення польоту і посадку повітряного судна на запасному аеродромі чи вимушену посадку поза аеродромом, у разі виникнення загрози небезпеки польоту для забезпечення рятування життя людей та збереження повітряного судна;
2) віддавати в межах своєї компетенції будь-якій особі, що перебуває на борту повітряного судна, розпорядження та вимагати їх виконання;
3) вживати заходів, у тому числі примусових, до осіб, які своїми діями створюють загрозу безпеці польоту і не виконують його розпоряджень;
4) здійснювати особистий контроль за безпекою пасажирів у польоті, а також інших користувачів повітряного простору в разі виникнення загрози безпеці повітряного судна;
5) змінити маршрут польоту, здійснити переліт державного кордону та/або виконати посадку повітряного судна на аеродромі, не передбаченому завданням на політ, у разі виникнення загрози для життя і здоров'я пасажирів та членів екіпажу, пов'язаної з актом незаконного втручання в діяльність авіації;
6) бути довіреною особою експлуатанта повітряного судна, укладати від його імені договори і угоди в інтересах виконання завдання на політ, забезпечення безпеки польоту, збереження повітряного судна, життя і здоров'я пасажирів та членів екіпажу;
7) усувати від виконання завдання на політ членів екіпажу повітряного судна, рівень підготовки яких не відповідає завданню на політ, а дії загрожують безпеці польоту, і вимагати їх заміни;
8) в екстремальній ситуації, що загрожує загибелі людей, для врятування їх життя відступати від правил і вимог нормативних документів, що регламентують безпеку польоту, з негайним повідомленням про прийняте рішення органу управління повітряним рухом, з яким він здійснює зв'язок;
9) контролювати рівень професійних знань, вмінь і навичок льотного екіпажу, а також якість роботи обслуговуючого персоналу;
10) перевіряти свідоцтва (сертифікати) членів екіпажу.
Згідно параграфу 3 ст. 1 Токійської конвенції, повітряне судно вважається таким, що знаходиться в польоті з моменту ввімкнення двигуна з метою польоту до моменту закінчення пробігу при посадці. При цьому слід враховувати, що повноваження командира повітряного судна щодо забезпечення безпеки на борту, виходячи зі змісту параграфу 2 ст. 5, тривають з моменту, коли всі зовнішні двері повітряного судна зачинені після посадки (пасажирів) до моменту, коли будь яка з таких дверей буде відчинена для висадки.
Конвенция
о правонарушениях и некоторых других действиях,
совершенных на борту воздушного судна
(Токио, 14 сентября 1963 г.)
(О присоединении к Конвенции с оговоркой и заявлением см. Указ Президиума Верховной Рады УССР № 5049-XI от 21.12.87)
(Витяг)