1.4.3. Склад та чисельність працюючих в сервісному центрі

Усі працюючі на ремонтно-обслуговуючих підприємствах в залежності від виконуваної ними роботи умовно поділяються на слідуючи групи: виробничі робітники, допоміжні робітники, молодший обслуговуючий персонал, розрахунково-конторський персонал, інженерно-технічні працівники і апарат управління.

Визначення кількості виробничих робітників і розподілення їх за професіями ведеться розрахунковим шляхом в залежності від обсягів і видів робіт, які треба виконати.

При розрахунку кількості робітників якого-небудь виробничого підрозділу підприємства (цеху або відділення) розрізняють списочний і наявний склади.

Списочний склад виробничих робітників (Р_сп) використовують для розрахунку площ побутових приміщень і загального складу працюючих на підприємстві; його розраховують за дійсним фондом часу:

(1.6)

де Т – річна трудомісткість робіт, люд-год;

Ф_{д р} – дійсний річний фонд часу робітників, год;

К – коефіцієнт перевиконання норм виробітку (К = 1,05 – 1,15).

Наявний склад виробничих робітників (Р_я) визначають за номінал фондом часу:

(1.7)

де Ф_{н р} – номінальний річний фонд часу робітників, год;

За наявним складом виробничих робітників часто розраховують кількість робочих місць на дільниці.

В випадках коли робочого не вдається завантажити одним видом роботи в інтервалі до 120%, то необхідно продумати сумісництво професій, тобто підібрати інший вид роботи, близький по характеру та складності виконання, до повного завантаження робочого. На основі проведених розрахунків необхідно встановити штат виробничих робочих майстерні.

Виходячи із вище викладеного, заключно установлюється штат робочих і зводиться до таблиці 1. 2.

Таблиця 1.2

Звідні данні по визначенню чисельності працюючих сервісного центру

Найменування роботи	Трудомісткість роботи, люд.-год.	Розряд роботи	Річний дійсний фонд часу робочого, год.	Число робочих
				Розрахункове	Прийняте
1	2	3	4	5	6
Зовнішнє миття	149,688	ІV	1723	0,08	2
Підрозбирання на вузли	993,384	ІV	1772	0,5
Миття вузлів	72,576	ІV	1723	0,04
Розбирання агрегатів на деталі	2204,49	ІV	1772	1,1
Миття деталей	630,504	ІV	1723	0,3
1	2	3	4	5	6
1	2	3	4	5	6
Дефектування	1143,07	V	1772	0,6	4
Комплектування	5706,28	V	1772	3,0
Загальне складання	4758,26	V	1772	2,5	3
Доукомплектування, випробування і регулювання	10251,3	V	1772	5,5	6
Фарбувальні	426,384	V	1686	0,2
Слюсарні	104,328	ІV	1772	0,05	3
Верстатні	5942,16	V	1772	3,1
Зварювально-металізаційні	11049,6	V	1686	5,9	6
Ковальські	1265,54	V	1686	0,7	1
Термічні	49,896	V	1723	0,02
Гальванічні	9,072	V	1723	0,005
Ремонт полімерними матеріалами	285,768	V	1686	0,15
Всього	358,344			0,2	25

Кількість допоміжних робочих (інструментальники, кладовщики, електрокарщики та ін.) складають 10…15 % від числа основних виробничих робочих .

Кількість інженерно-технічних робочих (ІТР), службовців і молодшого обслуговуючого персоналу (МОП) приймають в відсотках від суми виробничих Р_в та допоміжних Р_д робочих відповідно 8…10%, 2…3% та 2…4%.

За результатами розрахунків установлюється повний штат робочих майстерні:

Р_м = Р_в + Р_д + Р_ітр +Р_с + Р_моп=25+3+1+1+1=31 чол (1.8)

де Р_в – кількість виробничих працівників, табл. 1.2;

Р_д – кількість допоміжних працівників;

Р_ітр – кількість інженерно технічних працівників;

Р_с – кількість службовців;

Р_моп – кількість молодшо-обслуговуючого персоналу.