1.5 Види податків і податкових платежів та їх класифікація

Податки і збори, передбачені податковою системою України, згруповані в табл. 1.1.

Кожен вид податків має свої специфічні риси і функціональне призначення та займає окреме місце в податковій системі.

Податки можна класифікувати за певними ознаками:

1) за економічною ознакою об'єкта оподаткування:

• податки на доходи та прибутки — обов'язкові збори, які стягуються з чистого доходу з фізичних і юридичних осіб в момент його отримання. Безпосередніми об'єктами оподаткування є заробітна плата та інші доходи грома­дян, прибуток чи валовий дохід підприємства;

• податки на споживання — обов'язкові збори, які стягу­ються в процесі споживання товарів, робіт та послуг, причому їх плата не залежить від результатів фінансо­во-господарської діяльності, а від розміру споживання. Вони справляються у вигляді непрямих податків;

• податки на майно — обов'язкові збори, які стягуються внаслідок наявності конкретного виду майна, що пере­ буває в приватній, колективній та державних формах власності (податок на нерухоме майно, податок з влас­ників транспортних засобів).

2) за економічним змістом (за формою взаємовідносин платника і держави):

• прямі податки — обов'язкові платежі, які напряму спла­чуються платником до бюджету держави залежно від розміру об'єкта оподаткування. Причому сплата такого податку призводить до вартісного зменшення об'єкта оподаткування (податок з прибутку підприємств, податок на доходи фізичних осіб, податок на нерухоме майно, пла­та за землю, податок з власників транспортних засобів);

• непрямі податки — обов'язкові платежі, які сплачу­ються платниками опосередковано через цінові механіз­ми, причому сума податку не зменшує об'єкту оподатку­вання, а збільшує ціну товару (ПДВ, акцизний збір, мито);

3) за ознакою органів державної влади, які їх встанов­люють:

• загальнодержавні податки — обов'язкові платежі, які встановлюються найвищими органами влади в державі і є обов'язковими до сплати за єдиними ставками на всій території України. Ці податки можуть формувати дохідну частину як державного, так і місцевого бюджетів;

• місцеві податки та збори — обов'язкові платежі, які встановлюються місцевими органами влади і є обов'язко­вими до сплати за встановленими ставками тільки на певній території. Місцеві податки та збори надходять виключно до місцевих бюджетів. У фіскальній практиці існує три методики (варіанти) запровадження місцевих податків;

• місцеві органи влади базового рівня управління вста­новлюють місцеві податки згідно переліку та в межах граничних розмірів, які затверджуються найвищим органом влади в державі; встановлення місцевих податків як надбавки до загальнодержавних (наприклад, США);

• повна автономія запровадження місцевих податків (Італія, Японія);

4) за формою стягнення:

— розкладні (розкладкові) податки — обов'язкові платежі, які визначаються як розподілення загальної суми на певну кількість платників (подушні податки). Такі подат­ки широко використовувались на ранній стадії розвит­ку оподаткування. їх розмір визначали, виходячи з по­треби здійснити конкретні витрати: викупити короля з полону, побудувати захисну стіну тощо. Суми витрат розподілялись між платниками — на кожного платника припадала конкретна сума податку. В теперішній час розкладні податки використовуються рідко, в основному в місцевому оподаткуванні;

— квотарні (окладні, дольові, кількісні) податки — обов'яз­кові платежі, які стягуються за певними ставками від чітко визначеного об'єкта оподаткування. На відміну від розкладних, вони виходять не із потреби покриття витрат, а з можливості платника заплатити податок. Дані податки безпосередньо чи непрямо враховують майновий стан платника податку;

5) за способом зарахування податкових надходжень:

• закріплені — обов'язкові платежі, які на тривалий період повністю чи частково закріплені як дохідне джерело конкретного бюджету (бюджетів);

• регулюючі — обов'язкові платежі, які можуть надхо­дити до різних бюджетів (акцизний збір);

6) відносно до платника:

• податки з юридичних осіб (податок на прибуток, кому­нальний податок);

• податки з фізичних осіб (податок на доходи фізичних осіб);

• змішані (плата за землю, податок з власників транс­портних засобів);

7) відносно до джерела сплати:

• податки, що включаються у валові витрати та собі­вартість;

• податки, що включаються в ціну товару;

• податки, що сплачуються з прибутку або капіталу.

Міжнародна класифікація податків та податкових платежів наступна:

1. Подоходні податки, податки на прибуток, податки на збільшення ринкової вартості капіталу. Дані податки утримуються з реального чи передбачуваного чистого доходу:

• з приватних осіб і домашніх господарств;

• з корпорацій та інших підприємств;

• податки на приріст ринкової вартості капіталу, отри­маний або за рахунок продажу землі, або операцій з цінними паперами чи іншими активами.

До цієї групи відносяться будь-які податки на доходи від власності, землі чи нерухомого майна, які справляються на основі чистого доходу як частина подоходного податку. Але в цю групу не включаються податки на власність, які справляються на основі доходу з оренди. Дана категорія об'єднує податки з різними базами:

• подоходні податки;

• податки на прибуток;

• податки на доходи з азартних ігор.

2. Відрахування на соціальне страхування:

• внески працюючих за наймом;

• відрахування роботодавців;

• внески працюючих не за наймом чи непрацюючих;

• інші нероздільні відрахування на соціальне страхування.

3. Податки на фонд заробітної плати.

4. Податки на власність:

— періодичні податки на нерухоме майно;

• періодичні податки на чисту вартість майна (з населення і з корпорацій);

• податки на майно, яке передається і отримується у спадщину, податки на дарування;

• податки на фінансові операції і операції з капіталом;

• одночасні податки на власність;

• інші періодичні податки на власність.

5. Внутрішні податки на товари і послуги:

• загальні податки з продаж, податки з обігу чи податки на додану вартість;

• акцизні збори;

• прибутки фіскальних монополій;

• податки на окремі види послуг;

• податки на користування товарами або на право ко­ристування товарами чи проведення відповідних видів діяльності (ліцензії на проведення підприємницької діяльності, податки на автотранспортні засоби тощо);

— інші податки на товари і послуги.

6. Податки на міжнародну торгівлю і зовнішні операцій:

• імпортні мита;

• експортні мита;

• прибуток експортних чи імпортних монополій;

• прибуток від операцій з іноземною валютою;

• податки на операції з іноземною валютою;

— інші податки на міжнародну торгівлю і зовнішні опе­рації.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ

1. Які основні ознаки податків?

2. Які функції виконують податки?

3. У чому полягає суть фіскальної функції податків?

4. Які елементи характеризують зміст податків?

5. За якими ознаками можна класифікувати податки?

6. Що лежить в основі поділу податків на прямі чи непрямі?

7. Чим зумовлена необхідність використання непрямих податків?

8. Які групи податків виділяють залежно від об’єктів оподаткування?

9. Які існують види податкових пільг?

10. Назвіть основні переваги і недоліки прямих податків.