14.4. Збори на загальнообов'язкове державне соціальне страхування: види та механізм справляння

Загальнообов'язкове державне соціальне страхуван­ня – це система прав, обов'язків і гарантій, яка перед­бачає надання соціального захисту за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внес­ків власником або уповноваженим ним органом, грома­дянами, а також; бюджетних та інших джерел, перед­бачених законом.

Порядок формування коштів цільових страхових фон­дів, здійснення платежів, терміни сплати внесків регулю­ються нормативно-правовими актами, що регулюють відносини у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Основними видами загальнообов'язкового держав­ного соціального страхування є:

• пенсійне страхування;

• страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездат­ності та витратами, зумовленими народженням та по­хованням;

• страхування на випадок безробіття;

• страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності.

Внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування залежно від його виду встановлюються з кожного виду страхування, як правило, на календарний рік у відсотках:

• для роботодавців – до сум фактичних витрат на оплату праці та інших виплат найманим працівникам, які підлягають обкладенню прибутковим податком;

• для фізичних осіб – до сум оподатковуваного доходу (прибутку).

Внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань сплачує виключно роботодавець.

Для осіб, які мають статус державного службовця, існує інший порядок, за яким можна розраховувати суму збору до Пенсійного фонду України, що утриму­ється із сукупного оподатковуваного доходу таких плат­ників (табл. 14.2)

Підприємства не утримують і не нараховують зборів до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та до Фонду загальнообов'язкового дер­жавного соціального страхування на випадок безробіття при виплаті доходів працівникам за договорами цивіль­но-правового характеру. Однак такі відрахування можуть проводитись працівниками на добровільній основі:

• на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності і витра­тами, обумовленими народженням і похованням – 3% від суми оподатковуваного доходу;

на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття – 3% від суми оподатковува­ного доходу.

Страхові внески сплачуються один раз на місяць – у день одержання коштів на оплату праці в установах банків. У разі нестачі у страхувальників-роботодавців коштів для виплати заробітної плати та сплати страхо­вих внесків у повному обсязі, нарахування їх на заробіт­ну плату і перерахування до фондів провадяться пропор­ційно до сум заробітної плати.

Таблиця 14.2 – Розмір збору до Пенсійного фонду України, що утримується з доходу держслужбовця

Сукупний оподатковуваний дохід платника, грн.	Розмір збору
до 150	1% від суми доходу
від 151 до 250	1,50 + 2% від суми, що перевищує 150 грн.
від 251 до 350	3,50 + 3% від суми, що перевищує 250 грн.
від 351 до 500	6,50 + 4% від суми, що перевищує 350 грн.
понад 501	12,50 + 5% від суми, що перевищує 500 грн.