1.4 Елементи податку, їх характеристика

В основі вивчення податкової системи і механізмів оподаткування повинно лежати повне і точне розуміння податкової термінології і понять, які розкривають суть оподаткування. Для пізнання природи податку необхід­но чітко визначити основні елементи, які зумовлюють внутрішній зміст даного поняття.

До основних елементів податку відносять:

1. суб'єкт податку — це учасник процесів справляння податку (платник, держава, державні органи);

2. об'єкт оподаткування — явище, предмет чи процес, внаслідок наявності яких сплачується податок.

Є два підходи до оцінки об'єкта:

а) кількісний і натуральний;

б грошовий.

3) джерело сплати — це той фонд, явище чи предмет, з якого сплачується податок. Джерелом можуть виступати:

• доходи платника податку, отримані в різних формах;

• частина майна, коли для покриття податку не вистачає доходу;

• позика як джерело сплати;

4. база оподаткування — законодавчо закріплена частина доходів чи майна платника податків (за вирахуванням пільг), яка враховується при розрахунку суми податку;

5. масштаб вимірювання — це та одиниця, яка береться в основу виміру об'єкта оподаткування (грошова оди­ниця для прибуткового податку, одиниця вимірю­вання площі для земельного податку);

6. ставки податку — це законодавчо встановлений роз­мір податку, виходячи із об'єкту оподаткування або масштабу вимірювання. Існує два види ставок:

• натуральні (тверді) — встановлюються в грошовому ви­ разі на одиницю об'єкта оподаткування в натуральному обчисленні;

• процентні ставки — встановлюється у певних процент­них відношеннях до об'єкта оподаткування.

Процентні ставки бувають таких видів:

а) пропорційна — процентна ставка, яка забезпечує про­порцію нарахування податку;

б) прогресивна — при збільшенні об'єкту оподаткування збільшується ставка податку. Якщо темпи росту ставки податку відповідають темпу росту об'єкта оподаткуван­ня — це проста прогресія. Якщо темпи росту ставок податку випереджують темпи росту об'єкта оподаткуван­ня — це складна прогресія.

в) регресивні ставки — при збільшенні об'єкта оподатку­вання зменшується ставка податку.

Існує три методи встановлення ставок:

а) інтуїтивний — ставки встановлюються на основі бажання та волі законотворців;

б) емпіричний — ставки встановлюються на основі аналізу за попередній період і у відповідності з потребами;

в) метод математичного моделювання;

7) податкові пільги — це законодавчо встановлені умови та можливості пониження податкового навантаження та послаблення податкового пресу.

Існує чотири види пільг:

• повне або часткове звільнення від сплати податку кон­кретного платника;

• повне або часткове звільнення від сплати податку пев­ного виду діяльності або об'єкта оподаткування;

• пониження ставок оподаткування і використання нульо­вої ставки;

• зменшення належної до сплати суми нарахованого по­датку і використання податкового кредиту;

8. норма оподаткування — відношення податкових над­ходжень до податкової бази;

9. податкові канікули — відстрочення на певний період належних до сплати сум податків або повне звільнення від сплати податку протягом певного періоду;

10. податкове право — сукупність правових норм, що регулюють відносини в галузі податків;

11. податковий звіт — документ, що подається до податко­вої інспекції зі звітними даними про розрахунки з бюджетом;

12. податковий період — термін, протягом якого завер­шується процес формування податкової бази, остаточно визначається розмір податкового зобов'язання;

13. податковий кредит — термінова відстрочка податку, який належить до сплати підприємством у бюджет в календарному році;

14. податковий тиск — відношення загальної суми подат­кових зборів до сукупного національного продукту;

15. податкове розслідування — виявлення і розслідування фактів ухилення від оподаткування шляхом приховуван­ня доходів та інших об'єктів оподаткування;

16. ухилення від сплати податків — дії платників подат­ків, спрямовані на несплату податків шляхом заниження доходу та оцінки майна або повного приховування їх;

17. податкові правовідносини — суспільні відносини, які виникають при сплаті податків та інших платежів і урегульовані нормами фінансового, адміністративного, цивільного та кримінального права.