9.4. Збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету

Всі надрокористувачі, незалежно від форми власності, включаючи підприємства з іноземними інвестиціями, які видобувають корисні копалини на розташованих в межах території України, її територіального шельфу та виключної (морської) економічної зони родовищах є платниками збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету.

Об'єктом обчислення збору є обсяг видобутих корис­них копалин та обсяг погашених у надрах запасів ко­рисних копалин.

Обсяг погашених запасів корисних копалин визнача­ється як сума обсягів видобутих корисних копалин та їх фактичних втрат у надрах під час видобування, за винятком передбачених протоколом Державної комісії з запасів корисних копалин або технічними проектами на розробку родовища втрат корисних копалин в охо­ронних, бар'єрних ціликах і поблизу неякісно затампонованих свердловин, при умові погодження їх обсягів з органами державного гірничого нагляду.

Надрокористувачі, які проводять видобуток корисних копалин на родовищах, розвідку яких вони виконували частково власним коштом, збір обчислюють із засто­суванням до нього відповідних коефіцієнтів для тих родовищ, де виконано:

• загальні й детальні пошукові роботи та попередню роз­відку коштом державного бюджету, а детальну розвідку власним коштом – 0,6;

• дорозвідку запасів корисних копалин власним коштом – 0,6;

• загальні й детальні пошукові роботи коштом державного бюджету, а попередню й детальну розвідку власним коштом – 0,4;

— загальні й пошукові роботи частково коштом державно­го бюджету на стадії регіональних робіт, а детальні по­шукові роботи, попередню і детальну розвідку власним коштом – 0,2.

Якщо надрокористувачі видобувають більше одного виду корисних копалин, що супутньо залягають на одно­му родовищі, збір за виконані геологорозвідувальні робо­ти обчислюється за основний вид корисної копалини у повному обсязі, а за корисні копалини, що залягають супутньо – із застосуванням коефіцієнта 0,2.

Збір за позабалансові запаси корисних копалин роз­раховується, виходячи з обсягів погашених позабалансо­вих запасів корисних копалин, нормативів збору з ура­хуванням індексу інфляції, відповідних коефіцієнтів із застосуванням до нього коефіцієнта 0,5.

У разі видобування нафти, конденсату, природного газу та метану вугільних родовищ з коефіцієнтом вилу­чення, що перевищує затверджений Державною комісією з запасів корисних копалин, збір за відповідні додатко­ві обсяги видобутку обчислюється, виходячи з обсягів видобутих зазначених корисних копалин, нормативів збору з врахуванням індексу інфляції, відповідних кое­фіцієнтів із застосуванням коефіцієнта 0,5.

Однак, надрокористувачі, які здійснюють видобуток корисних копалин на тих родовищах, розвідка яких виконувалася повністю коштом державного бюджету, не мають підстав для застосування наведених вище коефіцієнтів.

Збір за виконані геологорозвідувальні роботи не справляється за видобуток:

• раніше погашених запасів корисних копалин, зарахова­них у процесі розробки родовищ у встановленому по­ рядку до категорії втрачених у надрах, підтверджених відповідними актами на списання запасів корисних копа­лин з обліку гірничовидобувного підприємства та обліко­вими матеріалами геолого-маркшейдерської документації;

• вуглеводної сировини із свердловин, визначених у вста­новленому порядку як нерентабельні, з метою недопу­щення вибухонебезпечних газопроявів у населених пунктах та нафтогазопромислових районах;

• додаткових, понад базові (проектні) обсяги нафти і газу, за дорозробки нафтових і газових родовищ, визначених Кабінетом Міністрів України як родовища з важко ви­добувними та виснаженими запасами – протягом десяти років з дати одержання ліцензії на експлуатацію таких родовищ;

• підземних вод, що не використовуються в народному господарстві:

а) видобуток яких є технологічно вимушеним у зв'язку з видобутком інших корисних копалин в обсягах, погодже­них із відповідними органами державного гірничого нагляду, державного геологічного контролю та охорони навколишнього природного середовища;

б) що видобуваються із надр для усунення їх шкідливої дії (підтоплення, засолення, заболочування, забруднення, виникнення зсувів тощо).

Від сплати збору звільняються землевласники і земле­користувачі, які здійснюють у встановленому порядку видобуток корисних копалин місцевого значення для власних потреб (тобто без реалізації видобутої мінеральної сировини чи продукції її переробки) або користуються надрами для господарських і побутових потреб на наданих їм у власність чи користування земельних ділянках.

Конкретні ставки плати диференційовані залежно від видів корисних копалин.

Розрахунок збору подається протягом 40 календар­них днів, наступних за останнім календарним днем звіт­ного кварталу, за місцезнаходженням родовища корис­них копалин, що експлуатується для їх видобування.

Збір за виконані геологорозвідувальні роботи справля­ється від дати видобутку корисної копалини і сплачу­ється протягом 50 календарних днів, наступних за остан­нім календарним днем звітного кварталу за місцем податкової реєстрації платника. Виняток зроблено тільки для нафтогазодобувних підприємств, які, прийнявши відповідне рішення, можуть уповноважити сплачувати збір безпосередньо філіям, що мають поточні рахунки, за місцем податкової реєстрації таких філій.

Крім того, даний збір вноситься авансовими платежами до 20 числа першого місяця кварталу і до 20 числа третього місяця кварталу в розмірі третини суми збору, визначеного в попередньому розрахунку.

Збір в повному обсязі сплачується до державного бюджету.

Питання для самоперевірки:

1. Які види плати за ресурси є в Україні?

2. Яка сутність і призначення лісового доходу?

3. Який порядок розрахунку і сплати лісового доходу?

4. Хто є платниками за воду?

5. Назвіть об'єкти обкладення та ставки плати за воду.

6. Який порядок обчислення та сплати плати за розробку корисних копалин?

7. Що є об'єктом справляння плати за розробку корисних копалин?

8. Яка сутність збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету?

9. Охарактеризуйте механізм справляння збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету.

10. Які особливості справляння відповідних зборів за понадлімітне використання природних ресурсів?