
- •2. Науки про текст. Семіотика, риторика, герменевтика, лінгвістика, теорія дискурсу.
- •5. Трактування тексту у семіотиці. Текст як синтагматична сутність.
- •6. Структура знака за ф. Де Соссюром. Складники і відношення у структурі знака.
- •7. Різновиди знаків за класифікацією ч. Пірса.
- •8. Денотат і конотація.
- •9. Теорія інтертекстуальності. Інтермедіальність
- •11. Поняття міфу у масовій комунікації.
- •12. Символ. Символ та ідентифікація. Види символів у мк.
- •13. Ідентичність і текст. Параметри Ідентичності та їх вияв у тексті.
- •Тип медіа і особливості тексту. Розвиток інформаційних технологій і …
- •19.Структура тесту. Види структур.
- •21. Поняття тексту і дискурсу: спільне та відмінне. Вагомість контекстуально-прагматичних характеристик у теорії дискурсу.
- •22. Дискурс як риторично-функціональний тип мовлення. Залежність між функцією і структурою дискурсу. Види дискурсів.
- •23. Контекст дискурсу. Елементи контексту. Інтертекст, спів текст, контекст, підтекст.
- •24.Види текстів. Буттєвий та лінгвістичний контекстів.
- •25. Звязність тексту.Смислова і формальна цілісність, когерентність і когезія.
- •Асоціативний і логічний типи зв'язності у тексті.
- •Когерентність як відповідність тексту єдиній смислогенеративній схемі. Рівні когерентності: глобальна, епізодична, локальна.
- •30. Типи заголовків. Поняття заголовкового комплексу.
25. Звязність тексту.Смислова і формальна цілісність, когерентність і когезія.
Цілісність тексту пізнається через його взаємозв'язані категорії – категорію членованості і категорію зв'язності. Кожен компонент тексту характеризується відносною смисловою завершеністю.Формальну зв'язність тексту називають когезією (В.Дреслер), зовнішньою злитістю (К.Кожевнікова); змістову зв'язність – когерентністю (В.Дреслер), внутрішньою злитістю (К.Кожевнікова), інтегративністю (І.Р.Гальперін).Єдність задуму твору та інтегрованість компонентів дискурсу пояснюють на основі двох близьких, але не тотожних слів: "когезія" і "когерентність".
Когезія - це формально-граматична зв'язність дискурсу, узго-джено-нормативні типи відношень між словами і реченнями, які утворюють текст. До традиційних граматичних засобів інтегрування елементів тексту належать насамперед сполучники та прийменники. Стандарт лексико-граматичної зв'язності передбачає узгодження слів, зокрема іменних частин мови, за родами, числами, відмінками, а в системі дієслова — координацію форм згідно з категоріями способу, виду, часу, стану.
Когерентність - це зв'язок семантико-прагматичних компонентів висловлювання, їх відповідність єдиній смислогенера-тивній схемі, загальному планові трансляції значень. три ключові рівні організації дискурсу:
1) глобальна когерентність: учасники комунікації здобувають загальне розуміння змісту оповіді, документа чи розмови;епізодична когерентність: мовці освоюють значення тих дрібніших, часткових текстових структур, сегментів дискурсу, які забезпечують глобальну когерентність, але при цьому мають власний завершений сенс;
локальна когерентність: комуніканти визначають внесок окремих речень або висловлювань у тематично-змїстову конст рукцію тексту .
Дотримання принципу когезії за відсутності структур когерентності І єдиної осі сенсів призводить до утворення формально правильного, але беззмістовного тексту.
Цілісність, єдину тематичну організацію дискурсу забезпечують ізотонії - ланцюжки тематично близьких лексичних елементів, засоби "наскрізного" семантичного програмування. Такі ланцюжки тягнуться через кілька висловлювань, пов'язуючи одне речення з іншим.
У тексті можна виявити не одну ізотопію, а декілька
Асоціативний і логічний типи зв'язності у тексті.
Основними ознаками структури є цілісність і зв'язність. Поняття «зв'язності» як основної ознаки структури було розроблено в галузі математичних наук. Ця ознака дає змогу окреслити смислове поле тексту, тому для дослідження тексту є досить прийнятною. Зв'язність (когезія) регулюється в синтагматичному розрізі і є категорією логічного плану, яка дотримується логічних правил. Ця категорія чітко виявляється в письмових чи підготовлених текстах. В усному мовленні логічна зв'язність дозволяє створити текст, оптимальний для усного сприйняття. При цьому зв'язність тексту може бути оформлена двома видами засобів: зовнішніми і внутрішніми. Зовнішні засоби когезії мають формальні показники (граматичні і лексичні засоби), однак домінують внутрішні семантичні засоби зв'язності. Внутрішній зв'язок базується на спільності предмета опису, що є тим «стрижнем», що проходить через весь текст і як би «стягає» усі його частини в єдине ціле.
Когезія - це формально-граматична зв'язність дискурсу, узгоджено-нормативні типи відношень між словами і реченнями, які утворюють текст. До традиційних граматичних засобів інтегрування елементів тексту належать насамперед сполучники та прийменники. Стандарт лексико-граматичної зв'язності передбачає узгодження слів, зокрема іменних частин мови, за родами, числами, відмінками, а в системі дієслова — координацію форм згідно з категоріями способу, виду, часу, стану. У ширшому значенні поняття когезії вживають і стосовно логічних та структурних засобів об'єднання елементів тексту.
Дотримання принципу когезії за відсутності структур когерентності І єдиної осі сенсів призводить до утворення формально правильного, але беззмістовного тексту. Переважання випадкових, довільних, нетрадиційних, оказіонально-авторських зв'язків між частинами тексту, зокрема фразами, дає приклад асоціативного типу зє 'язності — "асоціативної когезії":
Зранку я відчув зубний біль. Я пішов до лікаря. Лікар має велике авто. Це авто купували у Нью-Йорку. Нью-Йорк переживає серйозні фінансові труднощі [60, с. 90].
Натомість когерентний текст, у якому бракує когезійних елементів, виглядає як створений вербальними засобами ескіз по-дієвого сценарію, "кістяк" фрейму. Часткова відсутність засобів формальної когезії в тексті, структурні блоки якого підпорядковані відтворенню єдиної картини подій чи концептуальної схеми, породжує конструкції протокольно-тезового типу. Когезійних елементів може бракувати, зокрема, на рівнях локальної когерентності. Такий граматично "розріджений", але тематично щільний дискурс тримається на риштуваннях логічної зв 'язності:
Зубний біль. Дорога до дантиста. Нестерпне очікування у черзі. Бормашина. Крик полегшення.