45. Правова регламентація діяльності політичних партій в демократичних і посттоталітарних суспільствах

Найбільш поширене визначення інституціоналізації політичних партій запропонував Семюелем Хантінгтоном - це процес, у ході якого партії забувають свого значення та стійкість. Шведа - Інституціоналізація має два аспекти: соціологічний (об'єктивний -виникнення партії, як сильної інституції та суб'єктивний - соц визнання партії, її легітимності) та правовий. І. п. п. здійснюється не рівні конституції, органічних законів, поточного законодавства і судових прецедентів. Відповідно розрізняються конституціоналізація (закріплення я конституціях основних принципів статусу) і законодавча інституціоналізація (докладне визначення законом правового статусу ) політичних партій. На рівні конституції визначаються лише основні, принципові положення правового статусу політичних партій: визначаються місце і роль партій у суспільно-політичному житті; закріплюються принципи цільного утворення і діяльності партій; формулюються умови, за яких партії можуть користуватися правом на вільну діяльність. У багатьох країнах прийнято спеціальні закони про політ патрії. Правові основи організації і діяльності політичних партій а Україні визначено Конституцією України (ст. 36, 37) і законами України «Про об'єднання громадян» від 16 червня 1992 р. та «Про політичні партії в Україні» від 5 квітня 2001 р.

46. Становлення багатопартійності в Україні

Процес становлення багатопартійності в Україні відновився з початком перебудови. З'являються альтернативні офіційній політиці так звані неформальні рухи, які не мали фіксованого членства, не ставили перед собою чітко сформульованих політичних завдань. Це були насамперед організації захисників природи та різноманітні культурологічні об'єднання, наприклад Український культурологічний клуб, Товариство Лева, Меморіал, Товариство української мови імені Т. Г. Шевченка та ін. Першою партією, яка 1990 р. (ще за умов монополії КПРС на владу) зареєструвалась у Міністерстві юстиції, була Українська республіканська партія. У 1991 р. було зареєстровано вже 7 партій. Процес становлення багатопартійності особливо прискорився з прийняттям 24 серпня 1991 р. Акта проголошення незалежності України і проведенням у грудні цього року референдуму з питання державної незалежності України. Нові політичні партії утворювалися і в наступні роки. У 1992 р. було зареєстровано 6 політичних партій, у тому числі Селянську партію України, Українську консервативну республіканську партію, Християнсько-демократичну партію України та ін. "Врожайним" на нові партії був 1993 р., коли зареєструвалися 15 партій, у тому числі Партія праці, Українська партія справедливості, Конгрес українських націоналістів, Всеукраїнське і політичне об'єднання "Державна самостійність України", Громадянський конгрес України, Українська партія солідарності і соціальної справедливості, Трудовий конгрес України, Комуністична партія України, Організація українських націоналістів в Україні та ін. Народний рух після виходу з нього ряду партій сам перетворився на політичну партію і також зареєструвався.

На початок 1996 р. в Україні було зареєстровано 37 партій, а станом на вересень 2001 р. - більш як 120. Щоправда, реальна кількість політичних партій с дещо меншою, оскільки деякі з них припинили своє існування або об'єдналися з іншими партіями.