58. Особливості сучасних політичних ідеологій

Політична ідеологія – це систематизована сукупність поглядів, ідей, концепцій, ідеалів, програм, що виражають, захищають базові політ і ек інтереси певних соціальних груп. Поняття вів фр. Де Тресі. Лібералізм – течія, що об’єднує прихильників парламентського ладу, вільного підприємництва та демократичних свобод і обмежує сферу діяльності держави. Ґрунтується на: ідея прав і свобод людини, рівність; обов’язковість виборів; консенсусна демократія; право на власність; договірні відносини між державою і індивідом; обмеження обсягу і сфер діяльності держави; особистість – мета, а держава – засіб; демократизація державних інститутів. Неолібералізм: це відображення трансформацій буржуазного суспільства від вільного підприємництва до державно-монополістичнго регулювання економіки, інституалізація нових форм втручання в суспільне життя. Збереження вільного підприємництва; принципи демократії; вільна конкуренція; ідея плюралістичної демократії. Праве крило – мінімальний вплив Д., індустріальне суспільство. Ліве крило – заперечує класові суперечності, виступає за прогрес. Фашизм:Течія, що сформувалася на основі синтезу сутності нації як вічної та найвищої реальності та домінування принципу соціальної справедливості.Тоталітарна держава; всеохоплюючий контроль держави; профспілки забороняються. Неофашизм: Соціальна база – маргінальні верстви населення. Расова війна; загострена недовіра до демократії; людина хижа і зла.„Всесвітній союз нацистів” США. Соціалізм: Вчення та теорія, які стверджують ідеал суспільного устрою, заснованого на суспільній власності, відсутності експлуатацій, справедливому розподілі матеріальних благ і духовних цінностей залежно від затраченої праці, на основі соціально забезпеченої свободи особистості. Пріоритет надавався державі, а не індивіду. Соціал-демократизм – течія, яка виступає за здійснення ідеї соціалізму в усіх сферах суспільного життя (Бернштейн). Консерватизм — політична ідеологія і практика суспільно-політичного життя, зорієнтована на збереження і підтримання існуючих форм соціальної структури, традиційних цінностей і морально-правових засад. Сучасна консервативна модель облаштування суспільства припускає свободу економічного маневру, вільну конкуренцію, значне послаблення державного регулювання економіки використання можливостей планування й прогнозування ринку, обмеження державного втручання у ці процеси. Реалізація цієї моделі справляє політичний вплив на перебіг економічних, соціальних і політичних процесів, поширюючись на найрізноманітніші сфери: суспільні відносини, політичну систему, ідеологію,філософію, право, засоби масової інформації, тощо.

59. Суть і структура сучасного політичного процесу

Політичний процес - сукупна діяльність усіх суб'єктів політичних відносин, пов'язана з функціонуванням політичної системи суспільства. Структуру П. п. складають його суб'єкт, об'єкт і ресурси. Суб'єктами П. п. є соціальні спільності (соціально-класові, етнічні, демографічні, професійні, територіальні) та індивіди і створювані ними політичні організації — держава та її органи, органи місцевого самоврядування, політичні партії, громадські організації тощо. Об'єктом П. п. є його кінцевий результат, який має бути досягнутий як мета процесу. Об'єктом П. п. в цілому є керівництво та управління суспільством, узгодження багатоманітних соціальних інтересів, забезпечення єдності і цілісності суспільства. Конкретні П. п. мають свої конкретні цілі. Ресурсами П. п. є ресурси влади - утилітарні, примусові та нормативні. П. п. регулюються як нормами права (передусім конституційного), так і корпоративними нормами, що встановлюються політичними партіями і громадськими організаціями й містяться в їх статутах та інших документах, а також звичаями, традиціями, морально-етичними нормами, іноді взагалі нічим не регулюються і відбуваються спонтанно й передбачувало. Типологія ППр: 1. За об”єктами політ процесу: внутрішньо політ процеси; зовнішньо політ процеси. 2.За публічністю ППр: відкриті ППр; закриті ППр (відбув у владних ешелонах, для народу незрозумілі). 3. За хар-ром перетворення влади: революційні ППр (глибокі якісні зміни); еволюційні (поступовість). 4. За сталістю ППр: стабільний; нестабільний.