- •34.Політичний режим як засіб організації і функціонування влади
- •35. Типології режимів
- •36. Особливості трансформації авторитарних режимів
- •37. Аналіз форм тоталітаризму: сталінізму та фашизму
- •39. Основні риси політичного режиму в сучасній Україні
- •40. Організація і політичне представництво інтересів
- •41. Групи інтересів та їх різновиди. Форми політичної участі груп інтересів
- •42. Інститут партій в політичних системах (сша, Великобританія, Німеччина)
- •44. Класифікація партійних систем
- •45. Правова регламентація діяльності політичних партій в демократичних і посттоталітарних суспільствах
- •46. Становлення багатопартійності в Україні
- •47. Процедури делегування і вибору (жеребкування, ротація, голосування)
- •48. Сучасні вибори, референдуми, плебісцити
- •49. Типи сучасних виборчих систем
- •50. Сучасний електорат і його типи
- •51. Ознаки демократії і класифікація її теорій
- •52. Сучасні теорії демократії: ліберальна, плюралістична, елітарна, конкурентна
- •53. Реалізація демократичних принципів в сша, Великобританії та Франції
- •54. Особливості демократизації в країнах Східної Європи
- •55. Суперечності демократизації України
- •56. Конституційні основи демократії в Україні
- •57. Ідеологічний та політичний плюралізм сучасності
- •58. Особливості сучасних політичних ідеологій
- •59. Суть і структура сучасного політичного процесу
- •60. Порівняльний аналіз суб'єктів політичного процесу
- •61. Класифікація політичного процесу
- •62. Характер політичного процесу в сучасній Україні
- •63. Природні і форсовані різновиди політичної модернізації
- •64. Особливості політичної трансформації в Україні
- •65. Поняття і структура міжнародної системи
- •66. Сучасні світові системи в концепціях Істона, Уолерстайна
- •67. Україна в сучасній міжнародній системі
- •68. Політичні особливості глобального розвитку
58. Особливості сучасних політичних ідеологій
Політична ідеологія – це систематизована сукупність поглядів, ідей, концепцій, ідеалів, програм, що виражають, захищають базові політ і ек інтереси певних соціальних груп. Поняття вів фр. Де Тресі. Лібералізм – течія, що об’єднує прихильників парламентського ладу, вільного підприємництва та демократичних свобод і обмежує сферу діяльності держави. Ґрунтується на: ідея прав і свобод людини, рівність; обов’язковість виборів; консенсусна демократія; право на власність; договірні відносини між державою і індивідом; обмеження обсягу і сфер діяльності держави; особистість – мета, а держава – засіб; демократизація державних інститутів. Неолібералізм: це відображення трансформацій буржуазного суспільства від вільного підприємництва до державно-монополістичнго регулювання економіки, інституалізація нових форм втручання в суспільне життя. Збереження вільного підприємництва; принципи демократії; вільна конкуренція; ідея плюралістичної демократії. Праве крило – мінімальний вплив Д., індустріальне суспільство. Ліве крило – заперечує класові суперечності, виступає за прогрес. Фашизм:Течія, що сформувалася на основі синтезу сутності нації як вічної та найвищої реальності та домінування принципу соціальної справедливості.Тоталітарна держава; всеохоплюючий контроль держави; профспілки забороняються. Неофашизм: Соціальна база – маргінальні верстви населення. Расова війна; загострена недовіра до демократії; людина хижа і зла.„Всесвітній союз нацистів” США. Соціалізм: Вчення та теорія, які стверджують ідеал суспільного устрою, заснованого на суспільній власності, відсутності експлуатацій, справедливому розподілі матеріальних благ і духовних цінностей залежно від затраченої праці, на основі соціально забезпеченої свободи особистості. Пріоритет надавався державі, а не індивіду. Соціал-демократизм – течія, яка виступає за здійснення ідеї соціалізму в усіх сферах суспільного життя (Бернштейн). Консерватизм — політична ідеологія і практика суспільно-політичного життя, зорієнтована на збереження і підтримання існуючих форм соціальної структури, традиційних цінностей і морально-правових засад. Сучасна консервативна модель облаштування суспільства припускає свободу економічного маневру, вільну конкуренцію, значне послаблення державного регулювання економіки використання можливостей планування й прогнозування ринку, обмеження державного втручання у ці процеси. Реалізація цієї моделі справляє політичний вплив на перебіг економічних, соціальних і політичних процесів, поширюючись на найрізноманітніші сфери: суспільні відносини, політичну систему, ідеологію,філософію, право, засоби масової інформації, тощо.
59. Суть і структура сучасного політичного процесу
Політичний процес - сукупна діяльність усіх суб'єктів політичних відносин, пов'язана з функціонуванням політичної системи суспільства. Структуру П. п. складають його суб'єкт, об'єкт і ресурси. Суб'єктами П. п. є соціальні спільності (соціально-класові, етнічні, демографічні, професійні, територіальні) та індивіди і створювані ними політичні організації — держава та її органи, органи місцевого самоврядування, політичні партії, громадські організації тощо. Об'єктом П. п. є його кінцевий результат, який має бути досягнутий як мета процесу. Об'єктом П. п. в цілому є керівництво та управління суспільством, узгодження багатоманітних соціальних інтересів, забезпечення єдності і цілісності суспільства. Конкретні П. п. мають свої конкретні цілі. Ресурсами П. п. є ресурси влади - утилітарні, примусові та нормативні. П. п. регулюються як нормами права (передусім конституційного), так і корпоративними нормами, що встановлюються політичними партіями і громадськими організаціями й містяться в їх статутах та інших документах, а також звичаями, традиціями, морально-етичними нормами, іноді взагалі нічим не регулюються і відбуваються спонтанно й передбачувало. Типологія ППр: 1. За об”єктами політ процесу: внутрішньо політ процеси; зовнішньо політ процеси. 2.За публічністю ППр: відкриті ППр; закриті ППр (відбув у владних ешелонах, для народу незрозумілі). 3. За хар-ром перетворення влади: революційні ППр (глибокі якісні зміни); еволюційні (поступовість). 4. За сталістю ППр: стабільний; нестабільний.