37. Аналіз форм тоталітаризму: сталінізму та фашизму

Тоталітаризм - це політичний режим, який характеризується повним контролем держави над усіма сферами людського життя, фактичною ліквідацією прав і свобод громадян, репресіями щодо опозиції та інакодумців. Сталінізм - одна з форм тоталітаризму, що сформувалася в СРСР у роки існування культу особи Й. Сталіна. «Соціалістичні перетворення» здійснювалися методами терору. Використовувались найрізноманітніші методи тиску - обкладання високими податками, закопування (тавро саботажника, негідника троцькіста, право-ухильника, космополіта тощо), терор голодом, масові репресії, депортації. Передбачав звеличення ролі однієї особи, приписування їй за життя визначального впливу на хід істор. розвитку, коли ця особа підмінює все керівництво партії, ліквідує демократію, встановлює диктаторський режим. Під С. розуміють не доктрину, а створену ним монопартійну диктатуру, практику поліцейського терору з показовими судами і самозвинуваченнями, з концентраційними таборами, нещадною ліквідацією будь-якої опозиції, безконтрольною диктатурою вождя партії, якому підпорядковані законод., викон. і судова влада в централізованій рад. д-ві. Фактично існували в СРСР до кінця 1980-х рр. Фашизм - екстреміст, політ, рух, що виник в Італії на поч. 20-х рр,, принципи якого запозичили прибічники Ф. у більшості країн Південної, Центральної та Південно-Східної Європи; різновид тоталітаризму. Гол. Ідейне гасло Ф. - корпоративна єдність нації, що заснована на спільності крові, раси і гарантом якої, у свою чергу, виступає фашистська д-ва. Ідеологія Ф. передбачала усунення всіх чинників, які загрожували здійсненню принципу колективної етнокультурної ідентичності: індивідуалізму і лібералізму, абстрактних дем. цінностей, асоціальних проявів тощо. Основу формування фашистських або профашистських режимів в Італії, Іспанії, Угорщині, Хорватії. Румунії, Словаччині та інших країнах становили гранично ідеологізовані парт, орг-ції з жорсткою напіввійськ. структурою на чолі з лідерами-вождями. Здобуваючи тими чи іншими засобами держ. владу (вперше це вдалося італ. фашистам у 1922 р.), вождистські партії перетворювали д-ву на знаряддя втілення нац. утопій, обгрунтування колоніальних загарбань, проведення репресивних заходів проти політ, супротивників та усіх незгодних з політикою режиму.

39. Основні риси політичного режиму в сучасній Україні

Політичний режим України можна охарактеризувати як "змішаний", тобто такий, що інтегрує ознаки усіх основних політичних режимів: демократичного, авторитарного та ін. Елементи демократичного режиму: 1) виборність представницьких органів влади та органів місцевого самоврядування; 2) юридична рівність громадян; 3) гарантії прав меншості та запобігання свавілля більшості. Елементи авторитарного режиму: 1) широкі законодавчі повноваження виконавчих органів держави (президента і уряду); 2) звуження принципу гласності у діяльності органів політичної влади та реальної відповідальності їх керівників за зміст і наслідки своєї роботи. Елементи тоталітарного режиму: 1) впевненість значної частини політиків і адміністративних кадрів у власній непогрішимості; 2) нетерпимість до політичного інакомислення; 3) анти інтелектуалізм у сфері гуманітарних знань; 4) догматизм. Елементи анархічного режиму: 1) відсутність системи ефективного нормативного регулювання суспільних відносин, свавілля сильнішого, відсутність гарантій безпеки населення та представників влади; 2) конфронтація владних структур, відсутність ефективних форм координації їхніх дій; 3) втрата (у деяких випадках) вищими органами політичної влади монополії на організоване застосування насилля. Елементи охлократичного режиму: 1) владним структурам притаманні некомпетентність, презирливе ставлення до знань, до досвіду світової цивілізації; 2) відсутність у представників органів політичної влади реального почуття громадянської відповідальності перед на родом своєї держави та світом; 3) поповнення й оновлення рядів правлячої еліти з середовища соціальних низів і маргінальних верств суспільства, представники яких прагнуть до якнайшвидшою підвищення свого статусу та росту матеріального рівня життя.