24 Обгрунтування цілей підприємницької діяльності.

Процес ціле покладання виконує дуже важливу роль в організаційному житті. Існують певні вимоги до організаційних цілей:

1 досяжність та реальність цілей

2 вимірюваність

3 оптимальність та ефективність цілей

4 наявність певного діапазону цілей

25. Прибуток як основна діяльність фірми.

Прибуток- це винагорода, яку одержує підприємець. Це плата за те, що він організовує виробництво, управляє ним, впроваджує інновації, ризикує. Джерелом підприємницького доходу є досконалість організації виробництва та кваліфікованість управління.

Коливання ринкової ціни спричиняє коливання величини прибутку. Якщо ціна формується на рівні витрат, фірма взагалі не отримує прибутку. Ціна на рівні, що перевищує витрати дає можливість одержувати прибутки.

У конкурентній економіці прибуток виконує 3 функції:

1 розвитку в-ва

2 стимулу в-ва

3. орієнтира доцільного розподілу ресурсів.

Після всіх відрахувань у фірми залишається чистий прибуток- це різниця між валовим прибутком і сумою податкових платежів. Чистий прибуток є головною частиною підприємницького доходу. Його одержання свідчить про ефективність роботи п-ва.

Валовий прибуток- це різниця між виручкою від реалізації продукції та витратами на її в-во. Але валовий прибуток не надходить у власність підприємства. З нього треба заплатити податки.

Прибуток – конкретна форма чистого доходу, яка реалізується і надходить на підприємство у вигляді різниці між загальним доходом (валовим виторгом) від реалізації та сукупними витратами на її виробництво. В умовах ринкової економіки прибуток є головною метою і критерієм ефективності господарської діяльності підприємницьких структур, тобто є узагальнюючим показником фінансових результатів господарської діяльності підприємств.

На формування прибутку як фінансового показника діяльності підприємства, що відбивається в бухгалтерському обліку, виникає встановлений державою порядок формування витрат на виробництво продукції, собівартість продукції. Визначення позареалізаційних прибутків, витрат, визначення балансового (валового) прибутку.

Прибуток підприємства формують такі складові:

1. Прибуток (збиток) від основної діяльності, реалізації товарів, робіт, послуг.

2. Прибуток від іншої реалізації, продукції допоміжних, обслуговуючих виробництв, ОФ, нематеріальних активів, матеріальних активів, цінностей, купівлі-продажу іноземної валюти, орендних (лізингових) операцій і т. д.

3. Прибуток від фінансових інвестицій, від володіння корпоративними правами.

4. Прибуток (збиток) від позареалізаційної діяльності.

Прибуток виконує 3 функції:

1. Сприяє розвитку виробництва, тому що частина прибутку переважно вкладається для розширення виробництва, для оновлення виробничих фондів, для підвищення кваліфікації працівників, їх преміювання тощо.

2. Стимулює виробництво, тому що прибуток спонукає виробників до виробничих рішень, пошуків ринків збуту своєї продукції.

3. Виступає орієнтиром у розподілі ресурсів, тобто показує, в яку галузь вкладати гроші, які скорочувати.

Для характеристики прибутку використовують показник норми прибутку, він показує, скільки прибутку приносить кожна вкладена грошова одиниця і , відповідно, в ті галузі, де є висока норма прибутку доцільно вкладати додатковий капітал.

27. проблема постановки цілей. Конфлікт цілей. Співставлення цілей і стратегій.

28.вплив цілей і стратегії на організаційно адміністративні принципи побудови фірми.

29. організація виробничих процесів на підприємстві.

30. Класифікація виробничих процесів, принципи їх організації.

1) за роллю (ф-ями) у ВП:

- основне

- допоміжне

- обслуговуюче

Основне передбачає технологічну зміну форм, розмірів та властивостей виробів, випуск яких передбачений виробничими планами п-ва.

Допоміжні процеси забезпечують безперебійність основних ВП, до них відносяться:

• інструментальне господарство

• ремонтне

• енергетичне.

Обслуговуючі процеси призначені для обслуговування як основних так і допоміжних процесів.

2) за складністю:

- простий – передбачає декілька нескладних послідовних операцій, результатом якого є ревний товар або послуга

- складний – передбачає сполучення кількох простих процесів.

3) за специфікою протікання процесу в часі:

- безперервні

- перервні процеси.

Перервні процеси бувають 2 видів:

• перервно-циклічні

• перервно-періодичні.

4) за характером роботи та співвідношенням сировини та кінцевих продуктів:

- аналітичні - коли з однієї вхідної сировини виготовляється декілька видів продукції

- синтетичні – коли з кількох видів сировини виготовляється один вид продукції

- прямі – один вид сировини, один вид продукції.

Принципи організації виробничого процесу.

Принцип пропорційності вимагає, щоб у всіх частинах виробничого процесу, у всій взаємопов'язаній ситемі підрозділів і машин була узгоджена пропускна спроможність, тобто однакова здатність виконання робіт і випуску продукції.

• Принцип паралельності передбачає одночасне виконання окремих операцій і процесів.

Принцип прямоточності означає, що предмети праці в процесі обробки повинні мати найкоротші маршрути по всіх стадіях і операціях виробничого процесу, без зустрічних і зворотних переміщень.

• Принцип безперервності вимагає, шоб перерви між суміжними технологічними операціями були мінімальні або зовсім ліквідовані.

• Принцип ритмічності полягає в тому, що робота всіх підрозділів підприємства І випуск продукції повинні здійснюватися за певним ритмом, планомірною повторюваністю.

Принцип автоматичності передбачає економічно обгрунтоване вивільнення людини від безпосередньої участі у виконанні операцій виробничого процесу.

• Принцип гнучкості означає, що виробничий процес повинен оперативно адаптуватися до зміни організаційно-технічних умов, пов'язаних з переходом на виготовлення.

* Принцип гомеостотичності вимагає, щоб виробнича система була здатною стабільно виконувати свої функції в межах допустимих відхилень і протистояти і дисфункціональним впливам.