3. Правові засоби прокурорської діяльності, їх класифікація.

Для виконання завдань і функцій прокурори наділені широкими повнова-женнями, котрі дають їм можливість своєчасно виявляти і зупиняти порушення закону.

У спеціальній літературі ці повноваження отримали розроблену теорією прокурорського нагляду назву - "правові засоби прокурорської діяльності". ПРАВОВІ ЗАСОБИ ПРОКУРОРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ - це закріплені у законодавстві дії та правові акти прокурорських працівників, спрямовані на реалізацію ними завдань та функцій прокуратури. Іншими словами, це інструментарій прокурорської діяльності, без якого вона втрачала б зміст.

СИСТЕМА цих засобів доволі об'ємна і різноаспектна. Щоб краще зрозуміти суть, особливості, місце у системі, правові засоби прокурорської діяльності як в науці, так і на практиці розрізняють за декількома класифікаційними рубриками. Вашій увазі пропонується традиційна класифікація правових засобів за трьома критеріями:

1. За метою або спрямованістю прокурорсько-наглядової діяльності ці засоби є таких видів:

- ті, за допомогою яких виявляються порушення законів, причини та умови, що їм сприяють;

- правові засоби, спрямовані на усунення порушень законів та обставин, які їм сприяли;

- правові засоби, спрямовані на притягнення порушників законів до юридичної відповідальності;

- ті, які мають за мету забезпечення відшкодування матеріальних збитків, заподіяних правопорушенням;

- ті, що спрямовані на попередження правопорушень. За характером дії правові засоби поділяються на:

- правові засоби зобов'язуючого характеру;

- правові засоби зупиняючого характеру;

- правові засоби розпорядчого характеру. За формою вираження (прояву):

- правові засоби — дії прокурора та інших прокурорських працівників;

- правові засоби - правові акти прокурора та інших прокурорських працівників.

Окрім цього, правові засоби прокурорської діяльності можна поділяти і за такими, поки що не розповсюдженими у спеціальній літературі, підставами як:

1. За суб'єктом застосування:

- ті, що застосовуються винятково прокурором (за посадою) або за його підписом чи вказівкою;

- ті, що можуть застосовуватись самостійно й іншими прокурорськими працівниками.

2. За способом реалізації:

- ті, що реалізовуються (тобто доводяться до логічного завершення) безпосередньо прокурором чи прокурорськими працівниками;

- ті, що безпосередньо після прокурорського реагування реалізуються іншими уповноваженими органами чи посадовими особами.

3. За рівнем імперативності або за можливістю та способами оскарження застосування правового засобу:

- ті, що підлягають негайному виконанню;

- ті, що можуть оскаржуватись, а отже їх виконання зупиняється до розгляду скарги.

4. За галуззю прокурорської діяльності:

- галузеві (тобто ті, що застосовуються працівниками прокуратури тільки в певній галузі прокурорської діяльності);

- міжгалузеві, тобто - у декількох галузях прокурорської діяльності. А зараз конкретизуємо деякі названі види правових засобів прокурорського реагування.

1. Правові засоби, спрямовані на виявлення (тобто пошук) порушень законів, а також причин і умов, що їм сприяють. Прокурор, з метою виявлення порушень законів, має право:

а) безперешкодно, за посвідченням, що підтверджує посаду і без особливих перепусток, де такі запроваджено, входити у приміщення органів державної влади та місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій, незалежно від форми власності, підпорядкованості чи приналежності, до військових частин (нормативне закріплення: ч.2 ст.10; ч.1,3 ст.12; п. 1,2,3,4 ст.20; ч.2 ст.44 Закону "Про прокуратуру");

б) мати доступ до документів і матеріалів, необхідних для проведення перевірки, в тому числі за письмовою вимогою й тих, що містять комерційну чи банківську таємницю або конфіденційну інформацію (нормативне закріплення те саме);

в) письмово вимагати подання в прокуратуру для перевірки зазначених документів та матеріалів, видачі необхідних довідок, в тому числі щодо операцій і рахунків юридичних осіб та інших організацій, для вирішення питань, пов'язаних з перевіркою (нормативне закріплення те саме);

г) вимагати для перевірки рішення, розпорядження, інструкції, накази та інші акти і документи, одержувати інформацію, в тому числі статистичну, про стан законності і заходи щодо її забезпечення (нормативне закріплення те саме);

ґ) вимагати від керівників та колегіальних органів проведення перевірок, ревізій діяльності підпорядкованих і підконтрольних підприємств, установ, організацій та інших структур, незалежно від форм власності, а також виділення спеціалістів для проведення перевірок, відомчих і позавідомчих експертиз (п.З ст.20 Закону);

д) викликати посадових осіб і громадян, вимагати від них усних або письмових пояснень щодо порушень закону (п.4 ст.20 Закону);

е) самостійно розглядати заяви і скарги про порушення прав громадян та юридичних осіб, крім скарг, розгляд яких віднесено до компетенції суду, наглядати за додержанням вимог законодавства щодо порядку такого розгляду всіма органами, підприємствами, установами, організаціями та посадовими особами, проводити особистий прийом громадян (ч.ч. 1,2,3 ст.12 Закону);

є) у будь-який час відвідувати місця утримання затриманих, попередньо ув'язнених; місця, де засуджені відбувають покарання; установи для примусового лікування і перевиховання та проводити опитування осіб, що там перебувають, ознайомлюватися з документами, на підставі яких ці особи затримані, заарештовані, засуджені або до них застосовано заходи примусового характеру (п.1 ч.2 ст.44 Закону);

ж) перевіряти законність наказів, розпоряджень і постанов адміністрації вищеназваних установ, зупиняти виконання таких актів, опротестовувати їх у разі невідповідності законодавству, вимагати від посадових осіб пояснень з приводу допущених порушень (п.2 ч.2 ст.44 Закону);

з) вимагати від органів дізнання і досудового слідства для перевірки кримінальні справи, документи, матеріали та інші відомості про вчинені злочини, хід дізнання, досудового слідства і встановлення осіб, які вчинили злочини. Перевіряти не менш як один раз на місяць виконання вимог закону про приймання, реєстрацію й вирішення заяв та повідомлень про вчинені або ті, що готуються, злочини (п.1 ч.1 ст.227 КПК);

й) брати участь: у попередньому розгляді справи суддею; у судовому засіданні; у розгляді справи в суді апеляційної, касаційної інстанції, а також в порядку виключного провадження (ст.ст.240; 264; 362; ч.5 ст.391; ст.ст.394; 400-10 КПК). Перераховані правові засоби (оскільки всі закріплені в нормативно-правових актах) прокурорської діяльності названого спрямування можуть бути застосовані як особисто прокурором, так і іншими прокурорськими працівниками або за вказівкою прокурора, або інколи, коли це у їх компетенції, і за власною ініціативою в рамках наглядової діяльності.