
- •Верхня будова колії до ремонту:
- •Верхня будова колії після ремонту:
- •1. Вибір способу виконання головних робіт
- •2. Знаходження основних параметрів, що необхідні для проектувальних робіт
- •2.1. Вибір ланцюжка машин для виконання основних робіт
- •Ланцюжок машин:
- •2.2. Добова продуктивність колійної машинної станції і довжина фронту робіт у «вікно»
- •2.3. Розрахунок довжин поїздів
- •3. Визначення тривалості «вікна» для виконання колійних робіт
- •3.1. Розрахунок необхідної тривалості «вікна»
- •3.2. Розрахунок тривалості оптимального «вікна»
- •3.3. Можлива тривалість «вікна»
- •4. Розробка технологічного процеса ремонта колії
- •4.1. Складання відомості витрат праці
- •4.2. Розробка графіка основних робіт
- •5. Визначення виробничого складу кмс та розробка графіка робіт по днях
- •5.1. Кількість робітників, що необхідна для щоденного виконання підготовчих та опоряджувальних робіт на перегоні, знаходять з виразу
- •5.2. Кількість монтерів колії на базі кмс знаходиться з формули
- •6. Розробку графіка виконання робіт «по днях»
- •7. Опис виконання робіт та порядок їх виконання
- •7.1. Підготовчі роботи
- •7.2. Основні роботи
- •7.3. Опоряджувальні роботи
- •8. Визначення техніко-економічної оцінки обраного варіанту виконання робіт
- •8.3. Продуктивність праці
- •8.4. Рівень механізації
- •8.5. Енергоозброєність і механоозброєність
- •8.6. Визначення кількості машин, механізованого інструменту для виконання робіт з модернізації колії
- •Розробка заходів щодо забезпечення безпеки руху поїздів при виконанні робіт з модернізації колії.
- •Заходи і вимоги до техніки безпеки при виконанні робіт.
- •Список використаної літератури
4.2. Розробка графіка основних робіт
Основні роботи в більшості випадків поділяються на роботи, що виконуються у «вікно» та після «вікна». Іноді частину основних робіт виконують до «вікна». Для зручності проектування роботи, що входять у технологічний процес, зображують у вигляді графіка. Для його побудови по осі абсцис відкладають відстань, а по осі ординат – час. Побудову графіка основних робіт зручно виконувати у чотири етапи.
На першому етапі будують графіки робіт, які виконуються поточним способом.
На другому етапі розраховують кількість монтерів колії та механіків, що зайняті на виконанні цих робіт.
На третьому етапі привласнюють монтерам колії табельні номери, одночасно вирішуючи питання про перехід монтерів колії з роботи на роботу.
На четвертому етапі показують роботи, які виконуються ланковим способом. Розраховують кількість монтерів колії, які виконують ці роботи, привласнюють їм табельні номери та вирішують питання про їх перехід з роботи на роботу.
Горизонтальний масштаб вибирається 1:10000, а вертикальний в 1 см – 20 хв.
Відкладаємо
час на оформлення закриття перегону,
зняття напруги та пробіг машин до місця
робіт
,
потім час зарядки ЩОМ
.
Після цього відкладаємо час роботи ЩОМ.
При
наявності на ділянці перешкоди здійснюють
розрядку ЩОМ (
),
а після перешкоди знову виконують
зарядку (
)
та з темпом (
)
продовжують рух до кінця ділянки.
Наприкінці ділянки знову виконують
розрядку ЩОМ. Слідом за ЩОМ з інтервалом,
що забезпечує віддалення поїзду ЩОМ на
безпечну відстань, у роботу вступає
бригада по розболчуванню стиків. Вона
працює в темпі ЩОМ до початку роботи
колієрозбирального поїзда, що починає
працювати слідом за бригадою з
розболчування стиків через час t4=28
хв.
Після початку роботи колієрозбиральника темп роботи бригади з розболчування стиків може бути зменшеним, а люди, що звільнилися при цьому, переходять на виконання інших робіт.
Від точки початку роботи колієрозбирального поїзда відкладають тривалість його роботи та, з’єднуючи точки початку та кінця фронту робіт, показують його роботу.
Слідом
за колієрозбиральним поїздом через
інтервал
вступає в роботу колієукладач. При
застосуванні УК25/9-18 (шпали залізобетонні,
=25
м)
час укладання ланки дорівнює часу її
знімання. Тому лінія укладання на графіку
буде паралельна лінії розбирання.
Слідом за колієукладальним краном через інтервал починає працювати бригада, що здійснює постановку накладок та зболчування стиків. Робота з установки нормальних стикових зазорів виконується одночасно з укладанням колії із застосуванням вкладишів ПМС-62.
Інтервал між головною частиною колієукладальника та бригадою, що встановлює накладки, знаходиться з умови, що головна частина колієукладального поїзда віддалилася від початку робіт на безпечну відстань
,
де, lлн – довжина ланок при укладанні колії;
– норма часу на
укладання однієї ланки, у нашому прикладі
1,9 хв/лан.;
– коефіцієнт, що
враховує втрати часу в «вікно»; у нашому
прикладі
;
– безпечна відстань
між машиною, що працює перед людьми;
– довжина головної
частини колієукладального поїзда,
дорівнює
,
(4.4)
де, lку – довжина крана-колієукладача в нашому прикладі 44 м;
lнп – довжина чотиривісної платформи для перевезення пакета ланок;
lнп= 15 м. При lнп = 25 м – k = 2, при lнп =12,5 м – k = 1;
lмп – довжина моторної платформи 16 м.
Довжина округляється до кратної довжини ланки.
Робота зі зболчування стиків та перегонки шпал по мітках повинна виконуватися в темпі колієукладача.
Слідом за бригадою, що переганяє шпали по мітках, починає працювати бригада, що виконує рихтування колії з постановкою на вісь. Склад цієї бригади залежить від застосовуваних засобів механізації та типу шпал, що лежать. Якщо застосовується моторний рихтувальник, то бригада складається з п’яти чоловік, якщо застосовуються гідравлічні рихтувальники то при залізобетонних шпалах - дев’яти чоловіків. Рихтування виконується в темпі колієукладача.
Слідом за бригадою рихтовщиків на ділянку, що ремонтують, з мінімальним інтервалом виїжджає состав хопер-дозаторів для вивантаження щебеню.
Необхідно
мати на увазі, що після закінчення роботи
колієукладача на відводі укладають
укорочену ланку (рубку). Поки вона не
покладена, колієукладальний поїзд не
може виїхати з ділянки та змушений
стояти, очікуючи укладання рубок (
=10 хв.),
наступні поїзди також стоять.
Робоча швидкість руху хопер-дозаторів 3 - 15 км/год. Але він їде за колієукладачем, тому на графіку можна показувати його роботу в темпі колієукладача до зупинки на час укладання рубок. Після укладання рубок усі робочі поїзди йдуть у темпі ВПО, що є ведучою машиною на завершаючим етапі «вікна».
Приймаємо початок роботи хопер-дозаторної вертушки після закінчення роботи ЩОМ з урахуванням можливості переходу людей, що обслуговують ЩОМ, на хопер-дозаторний состав.
Далі вступає в дію ВПО-3000м для виконання робіт з виправки, рихтування колії, мала хопер-дозаторна вертушка (з розрахунку 100 м3/км) для засипання кінців і торців шпал, потім у роботу вступає ВПР-1200, що виправляє колію у місцях зарядження, розрядження ВПО, у місцях перешкод для неї та у місцях відступів. Закінчує ланцюжок машин дрезина ДГКу зі зварювальним агрегатом, який приварює рейкові з’єднувачі. Умови руху всіх цих составів визначаються їхнім розміщенням на колії один за одним з інтервалом не менше 25 м.